Ільдар Газізуллін

12 травня на «Обозревателе» відбулась прес-конференція на тему: «Економіка України: сучасні тенденції».

У прес-конференції взяв участь старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін;

Під час прес-конференції обговорювались такі питання:

-другий транш кредиту МВФ;

-ситуація на валютному ринку;

-динаміка ВВП.

Ільдар Газізуллін: Україні дійсно необхідні гроші, тому будь-який кредит, який Україна може отримати, треба брати, особливо на тих умовах, на яких вона отримала другий транш МВФ. Насправді, зараз у світі немає дешевих коштів, їх ніхто не дає, особливо таким економікам, як Україна, де дійсно залишаються високі ризики щодо їх повернення. Тому я оцінюю цей кредит позитивно.

Але є друга частина – яким чином Україна ці гроші витратить. Дійсно, протягом року, коли МВФ почав говорити про умови кредиту, ці умови змінювалися. МВФ поступово знижував свої вимоги до України. Спочатку він наполягав на радикальних реформах пенсійної системи. Зараз ми бачимо, що МВФ згадує про реформи – про пенсійну реформу, податкову реформу, про перехід до більш гнучкого курсу, а водночас бачимо, що МВФ пішов на компроміс, дозволивши Україні витратити частину цього кредиту на фінансування дефіциту бюджету.

Насправді, є ризик неефективного витрачання коштів, але цей ризик завжди існував. У нас є бюджет, і дуже багато статей, які неефективно фінансуються. Але це не означає, що нам треба відмовлятися від кредитів тому, що в нас не така ефективна фіскальна система.

«Обозреватель»: Як ви оцінюєте ситуацію на валютному ринку? Завдяки чому тримається більш-менш стабільний курс?

Дійсно, останній місяць курс гривні до долара стабілізувався. Ми не бачимо різких коливань, які спостерігалися минулого року і на початку цього року. Є кілька фундаментальних чинників і психологічних. Слід зазначити, що на валютний ринок впливають не лише фундаме6нтальні чинники (торгівельний баланс, експорт, імпорт, політика Нацбанку), але також і те, наскільки люди довіряють чине довіряють банківській системі, зокрема.

Так, дійсно, останні місяці ми бачимо, що поліпшився торгівельний баланс – з країни не так багато виходить доларів. Також ми бачимо, що люди, які хотіли взяти свої депозити з банків, вже їх взяли, оскільки більшість депозитів була короткострокова. Тому це також призупинило тиск на курс, оскільки одним з факторів послаблення гривні було те, що люди активно скуповували долар.

Курс зараз стабілізувався через ці головні фактори: поліпшення торгівельного балансу та зменшення паніки на готівковому ринку.

«Обозреватель»: Ви сказали, що більшість показників бюджету є неадекватними. А як щодо показників ВВП?

Поки що немає офіційного показника ВВП за перший квартал. Я думаю, протягом місяця ми цей показник, нарешті, побачимо. Але вже зараз, ґрунтуючись на статистиці, яка вже є, можна стверджувати, що падіння ВВП за перший квартал буде становити десь 20%. Це досить різке падіння. Ми вбачаємо, що ситуація за підсумками року дещо поліпшиться. Наш прогноз ВВП на рік – близько -14%. Ми виходимо з припущення, що в принципі ситуація майже не поліпшиться.

Якщо дивитися на головні галузі, які формують ВВП – торгівлю, промисловість і будівництво, - там досить різкий спад. І швидко змінити ситуацію навряд чи буде можливо. В металургії – так. Можливо, це єдиний сектор, який швидко відреагує на поліпшення зовнішньої ситуації. Але в інших секторах обсяги виробництва будуть залишатися на досить низькому рівні ще тривалий час.

«Обозреватель»: Які є суб’єктивні причини того, що ВВП сьогодні зменшується?

Взагалі, державна політика – це досить об’єктивний фактор розвитку економіки. Так, дійсно, точаться дискусії серед експертного середовища щодо того, який внесок світової кризи, який внесок державної політики щодо того, що Україна складніше за всіх відреагувала на світову кризу. Я дотримуюся тієї точки зору, що все ж таки вплив зовнішніх факторів – тих факторів, на які українська влада не впливає, - був домінантним. Але можна перелічити випадки, коли уряд реагував або із запізненням, або неадекватно, або неефективно.

Але насправді в уряду дуже обмежений інструментарій, практично немає вільних грошей. Уряд виявився неготовим до такого різкого погіршення ситуації. Тому об’єктивно мало що можна було зробити.

Додалася й політична криза, політична конкуренція, яка ніяк не може об’єднати урядовців. Але все ж таки зовнішні чинники були переважальними.

«Обозреватель»: Чи може відновлення процесу приватизації позитивно вплинути на економічну ситуацію?

Так, дійсно, можлива приватизація надасть додаткові гроші, але виникає питання, яким чином їх краще розподілити. Якщо подивитися на антикризові пакети країн Євросоюзу, США, то дійсно, є багато засобів, які використовуються. Але через те, що державні витрати є надзвичайно неефективними, я не можу стверджувати, що якби зараз в уряду було 2-3 мільярди, то він би міг ними дуже гарно розпорядитися. Дійсно, як на мене, якби в уряду сьогодні з’явилися зайві кошти від приватизації, то їх варто було б спрямувати саме на послаблення наслідків кризи на ринку праці. Саме тут можна було б витратити гроші – навіть не на інвестиції, а саме на соціальні потреби.

Читайте також:

Кредит МВФ нужен, даже если его снова раздерибанят

Дивіться тематичні відеосюжети:

Эксперт: курс стабилизировался из-за уменьшения паники

ВВП в этом году снизится на 14%

Ильдар Газизул лин: «Макропоказатели, заложенные в бюджет 2009 - неадекватны»