О.Устенко, В.Новицкий

22 марта в помещении Интернет-холдинга «ОБОЗ.ua» состоялась пресс-конференция на тему: «Государственный долг Украины: реальный объем, пути погашения».

В пресс-конференции приняли участие:

-Исполнительный директор Международного фонда Блейзера Олег Устенко;

-Заместитель директора Института мировой экономики и международных отношений НАНУ Валерий Новицкий.

Валерий Новицкий: Дійсно. Борг досяг критичної межі.

Державний борг України перевищив ще одну критичну межу. Борг вважається відносно небезпечним, коли він менше 60% річного експорту, а він вже вдвічі перевищив цю межу в позаминулому році і вже в 2008 році становив 120% від обсягів річного експорту.

Головним чином ці проблеми приплюсувалися у минулому році, коли борг збільшився одразу на 200 мільярдів гривень. Сьогодні необхідність виплачувати гроші тільки по зовнішньому боргу дорівнює витратам на соціальні потреби, на культуру і на оборону разом взяті.

Ситуація є складною, оскільки фактично кожного дня треба буде знаходити 30 мільйонів доларів, щоб віддавати назовні. І тільки по січню країна буде винна віддати 6 мільярдів гривень.

І раніше в Україні були серйозні проблеми з мобілізацією грошей на соціальні цілі, і фактично ніколи Україна не мобілізовувала гроші для стратегічних інвестицій. Сьогодні це зробити ще важче. Сьогодні стоїть питання про те, що країна з відсутністю промислової політики, з відсутністю технологічної політики перетворилась на країну, яка є технологічним додатком до інших країн. Дедалі більш важко акумулювати кошти, і це пов’язано із надзвичайно поганою структурою економіки і промисловості зокрема. Дві третини української промисловості – це сировинна, продукти первинної обробки, матеріали і енергоресурси. Звичайно, в такі економіці буде серйозний дефіцит.

Натомість, сьогодні, коли декларуються цілі розвитку промисловості, як правило, не відокремлюються високотехнологічні проекти від простої промисловості, а сьогодні для України конче потрібно диверсифікувати підходи, думати про те, що треба розвивати і «просту» промисловість, але з розвитком такої промисловості не можуть бути пов’язані серйозні стратегічні перспективи.

В бюджеті мають бути закладені особливі захищені статті для технологічного росту. Сьогодні слід знаходити хоча б невеличкі суми грошей, але знаходити для розвитку загальнонаціональних високотехнологічних проектів.

Дуже погано і те, що в Україні став негативним коефіцієнт покриття експорту імпортом. Якщо раніше він становив 1,2-1,3%, то в 2009 році він дорівнює 0,8%. Це свідчить про те, що країна має серйозні проблеми. Поганим є те, що Україна експортує низькотехнологічну продукцію за кордон, а закуповує високотехнологічну продукцію.

Олег Устенко: Мне кажется, ситуация не такая плохая, как может показаться с точки зрения долгов. Конечно, общая сумма долга колоссально велика – это более 100 миллиардов долларов. Но в эти 100 миллиардов входят и деньги, которое должно государство – порядка 25 миллиардов долларов, и те деньги, которые должен украинский банковский и корпоративный сектор.

По показателям прошлого года сумма кажется слишком большой – порядка нашего ВВП. Т.е. теоретически страна должна работать год для того, чтобы вернуть эти деньги. Но следует точно представлять, что деньги делятся на частные и государственные.

Вопрос – как возвращать эти деньги?

Есть несколько ожиданий. Основное ожидание – то, что ситуация в 2010 году начинает выравниваться и стабилизироваться. В Международном фонде Блейзера мы думаем, что экономический рост в 2010 году должен составить порядка 3-4%. Это маленький рост, и этого может быть недостаточно для того, чтобы выйти на докризисный уровень, но все равно это рост. Т.е. теоретически ситуация начнет выравниваться.

Что касается долгов государственного сектора – он большой, но он вполне сравним с долгом, который есть в других странах. Есть большие опасения, что ситуация может ухудшаться с частным сектором – в 2010 году возможны банкротства, дефолты, но это частные долги, которые особенно не повлияют на ситуацию в экономике в целом.

В этой связи достаточно важным является то, что страна снова может начать сотрудничать с МВФ. Потому что так или иначе стране нужны дополнительные ресурсы. Есть колоссальные проблемы с дефицитом бюджета, есть колоссальные проблемы с тем, как будут проводиться реформы, по какому направлению они будут идти…

МВФ на сегодняшний день – это самые дешевые денежные ресурсы, которые можно найти на мировых рынках. Более того, сотрудничество с МВФ автоматически решит проблему с теми долгами, которые есть у частного сектора. По нашим оценкам, в этом году частный сектор должен отдать порядка 20 миллиардов долларов. Это дополнительное давление на гривню, на бизнес, который брал эти деньги в долг. Если будет работать МВФ, то есть большая вероятность того, что долги будут перекредитованы – их разрешат возвращать не в этом году, а перенесут, скажем, на год, два, три. Это снизит давление на гривню и даст возможность запуститься реальному сектору экономики. А успешно работающей экономике не так тяжело будет рассчитываться с долгами.

Работа МВФ даст возможность разблокировать работу других международных институций – ЕБРР, Мирового банка, Евросоюза – и Украина будет в состоянии получить порядка 10 миллиардов долларов кредита.

Все разговоры о том, что деньги не надо брать, были бы правильными, если бы были какие-нибудь другие источники финансирования. А поскольку их нет, то, похоже, эти долги – неплохая и разумная политика.

Другой вопрос – каким образом использовать эти деньги. Пускать их на простое проедание? Эти деньги должны быть пущены на серьезные структурные реформы, то, что даст возможность перезапустить реальный сектор экономики. То, что даст возможность в последствии выплачивать и процент, и тело кредита.

Валерий Новицкий: В мене є сподівання, що цей уряд не буде так вчиняти з позиченими грошима, як попередній уряд.

Але відповідати на запитання, чи варто брати гроші, чи не варто, не розповідаючи про те, на що вони будуть витрачені, я б навіть не розпочинав.

Якби Україна ніколи не співробітничала з МВФ, сьогодні ситуація була б набагато кращою ніж те, що ми маємо сьогодні. Я не проти співробітництва із МВФ на майбутнє. Сама Україна винна в тому, що в неї така погана ситуація. Але ні в якому разі не можна брати гроші під диктат, під вимоги того ж МВФ.

Якщо з розумом ці гроші витратити, то вони могли б принести користь. Але ми ще ніколи не позичали гроші з розумом.

«Обозреватель»: Чи можна говорити про певні гарантії того, що зовнішні запозичення не будуть знов банально «проїдені»?

Валерий Новицкий: Гарантий нет. Есть только надежда на то, что люди в этом правительстве намного более компетентны и ответственны, чем люди в прошлом.

Олег Устенко: Часть денег по определению будет съедена. Часть прошлых траншей кредитов МВФ шла на стабилизацию валютного курса, часть – на покрытие фискального дефицита. В этом году, я предполагаю, будет аналогичная ситуация. вопрос состоит в том, чтобы эта пропорция изменилась: скажем, 20% на покрытие дефицита, 30% - на покрытие фискального дефицита, а остальные деньги зачисляются на резервы Нацбанка на случай резких колебаний курса.

Нереформированный «Нафтогаз» увеличит дефицит бюджета

Смотрите видеосюжеты по результатам пресс-конференции:

О. Устенко: «В 2010 году экономика будет расти»

Украина всё больше и больше деградирует экономически

МВФ – якорь для Украины?

В. Новицкий: «Государственный долг достиг критичной отметки»