Сумщина виборює лідерство по оплаті праці
Наприкінці червня голова Сумської облдержадміністрації Юрій Чмирь видав розпорядження з дуже обнадійливою назвою — «Про заходи щодо підвищення рівня заробітної плати». Головам райдержадміністрацій дана вказівка «рекомендувати виконкомам міських рад на підвідомчій території провести аналіз середнього та мінімального розмірів заробітної плати, установити причини, що стримують їх збільшення, та розробити заходи для їх підвищення».
Громадську експертизу цього документу презентував в обласному прес-клубі Сумський Центр досліджень місцевого розвитку, - повідомляє «Xpress».
«Розпорядження зачіпає інтереси сотень тисяч найманих працівників, — говорить директор Центру Роман Петренко, — але про нього нічого не відомо ані громадськості, ані профспілкам.
Так, після прориву в галузі залучення інвестицій, в сферах медицини і спорту, Сумщина має можливість зробити ривок і в сфері оплати праці. Підґрунтя для цього є. За підсумками травня область вийшла на перше місце в Україні за показниками рівня реальної заробітної плати. Тож, підвищення рівня заробітних плат в Сумській області можливе».
«Для чиновників Сумщини розпорядження Юрія Чмиря – це пряма команда до дії, — вважає експерт, — однак питання в тому, якими конкретно засобами буде реалізовуватися ця ініціатива. Адміністративними чи менеджерськими? Щоб ефективно лікувати хворобу невисоких зарплат, треба, перш за все, провести якісну діагностику, і зрозуміти, які проблеми, неузгодженості необхідно усувати. Наприклад, що є причиною низьких зарплат на підприємстві: відсутність замовлень і низька рентабельність, чи тіньові податкові схеми? Більше того, громадськість регіону повинна чітко розуміти, що насправді відбувається на ринку праці Сумщини, бо розпорядження Юрія Чмиря буде настільки ж популярне серед робітників, наскільки воно непопулярне серед власників і директорів підприємств.Владі вигідно надати мешканцям регіону максимально розгорнуту інформацію щодо причин і передумов нинішнього рівня зарплат по галузях, аби заздалегідь уникнути можливих звинувачень в адміністративному тиску чи зловживаннях».
Виходячи з цього, Центр місцевого розвитку звернувся до губернатора із запитом про надання публічної інформації щодо кількості економічно активного населення Сумщини, працюючих осіб, безробітних, працівників бюджетної сфери, фізичних осіб-підприємців, обсягів надходжень до бюджету від податку на доходи фізичних осіб по галузях тощо.
«На підставі цих даних можна буде зрозуміти, хто в області отримує «білу» зарплату і чесно поповнює бюджет: комерсант з десятьма торговими точками, чи сільська вчителька, — говорить Роман Петренко. – Крім того, є успішний, на мою думку, досвід порівняння зарплат, середніх по певній галузі в регіоні, із зарплатами на конкретних підприємствах цієї галузі. Тобто такий аналіз потрібен, аби працівник Державної інспекції праці йшов не до того підприємства, яке до нього ближче чи на якому офіційно достойні заплати, а до того, де за різними об’єктивними показниками щось «не так».
Для прикладу працівниками Центру було наведено такі дані. Згідно із даними статистики, в області кількість економічно активного населення ставить 597 тисяч осіб. При цьому офіційно зайнятого населення – лише 449 тисяч, безробітних за методикою МОП – 59 тисяч осіб, з них на обліку в державній службі зайнятості – 21,5 тисяч жителів Сумщини.
«А інші 90 000? Дехто, дійсно виїхав на заробітки, але ж левова частка – працюють без оформлення, на мінімальну зарплату, без лікарняних і відпусток, без перспективи на пенсію, — говорить Роман Петренко. – Свідомо, чи ні, але своїм розпорядженням Юрій Чмирь сколихнув величезний пласт проблем, пов’язаних із зайнятістю і правами найманих працівників. Я розумію, що у нас після спорту, медицини та інвестицій продовжується своєрідна «гонка за лідером», тепер уже у сфері зарплат, але треба бути готовим, що це питання є дуже чутливим, чітко розуміти межу між контролем за дотриманням прав працівників та адміністративним втручанням в роботу підприємств, і, нарешті, кожен випадок владного впливу має ґрунтуватися на об’єктивній інформації та нормах законодавства. Відповідні ж механізми у влади є».
Іван Гаврилів