УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Орест Сохар
Орест Сохар
Шеф-редактор Obozrevatel

Блог | Путин до сих пор мечтает натянуть себя на глобус, по крайней мере, на европейскую его часть

Путин до сих пор мечтает натянуть себя на глобус, по крайней мере, на европейскую его часть

Буквально вчера я писал об очевидном "договорняке" между Путиным и Трампом, сегодня расскажу, насколько значима для кремля коллаборация с республиканцами. Детали прояснили аналитики британского Королевского объединенного института оборонных исследований, опубликовав четкий план, что Москва мечтает делать дальше с войной.

Далее текст на языке оригинала

РФ непублічно нібито висуває нові умови перемовин з Україною (фактично капітуляції). Вони передбачають:

Визнання права за кремлем на контроль всіх окупованих територій... плюс за Харковом, і в деяких варіантах — Одесою;

У комплекті фантазій — і згода Києва не вступати в НАТО та призначення глави держави, затвердженого Росією.

Єдина поступка — Україна може приєднатися до ЄС.

Реалізувати свою військово-стратегічну фантазію мордор планує у три етапи.

Продовження тиску по всій довжині українського фронту, виснаження ЗСУ.

Російські спецслужби повинні зламати рішучість міжнародних партнерів України у забезпеченні військової допомоги.

Після того РФ розпочинає подальші наступальні операції, щоб досягти значних – хоча й повільних – успіхів на полі бою. Ці здобутки кремль налаштований використати як важіль впливу на Київ, щоб змусити капітулювати на російських умовах.

Але, дідько забирай, є одне велике "але": резерви російської оборонки вичерпуються і досягти задуманого можна лише в разі, якщо Україна втратить міжнародну підтримку (привіт республіканській партії США):

Кремль вважає, що зможе підтримувати нинішні темпи агресії до 2025-го. А протягом двох наступних років ВПК московії вичерпає більшість наявних резервів для поповнення армії: оборонна промисловість підтримує нинішні темпи випуску бронетехніки завдяки ремонту застарілих машин. Найсерйознішим обмеженням для РФ є виробництво боєприпасів.

Відтак, російська стратегія перемоги є винятково теорією до того часу, доки міжнародні партнери України належним чином забезпечують ЗСУ ресурсами. Якщо підтримка буде збережена й надалі, то РФ навряд чи досягне значних успіхів, і путіну не буде сенсу затягувати війну, адже армія буде відчутно виснажена, а російська цивільна промисловість — зруйнована.

Підтримка українського Опору не тільки підриває теорію перемоги Кремля, але й дає достатньо часу на допомогу ЗСУ, аби українці могли якісно перемагати окупантів, - фіналізують експерти RUSI.

N.B. Інколи здається, що російські окупанти та американські конгресмени-республіканці воюють пліч-о-пліч, тільки на різних ділянках фронту: "слони" виконують ті завдання, до яких кремль не може дотягнутися своїми бійцями, ракетами, хакерами та розвідниками. Чомусь не віриться, що консерватори США надовго підписалися виконувати цю жалюгідну місію.