УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Орест Сохар
Орест Сохар
Шеф-редактор Obozrevatel

Блог | Путін досі мріє натягнути себе на глобус, принаймні на європейську його частину 

Путін досі мріє натягнути себе на глобус, принаймні на європейську його частину 

Буквально вчора я писав про очевидний "договірняк" між путіним та Трампом, сьогодні розповім, наскільки значимою для кремля є колаборація з республіканцями. Деталі прояснили аналітики британського Королівського обʼєднаного інституту оборонних досліджень, опублікувавши чіткий план, що москва мріє робити далі з війною. 

Відео дня

РФ непублічно нібито висуває нові умови перемовин з Україною (фактично капітуляції). Вони передбачають: 

 Визнання права за кремлем на контроль всіх окупованих територій... плюс за Харковом, і в деяких варіантах — Одесою;

 У комплекті фантазій — і згода Києва не вступати в НАТО та призначення глави держави, затвердженого Росією. 

 Єдина поступка — Україна може приєднатися до ЄС.

Реалізувати свою військово-стратегічну фантазію мордор планує у три етапи. 

Продовження тиску по всій довжині українського фронту, виснаження ЗСУ. 

 Російські спецслужби повинні зламати рішучість міжнародних партнерів України у забезпеченні військової допомоги. 

 Після того РФ розпочинає подальші наступальні операції, щоб досягти значних – хоча й повільних – успіхів на полі бою. Ці здобутки кремль налаштований використати як важіль впливу на Київ, щоб змусити капітулювати на російських умовах. 

Але, дідько забирай, є одне велике "але": резерви російської оборонки вичерпуються і досягти задуманого можна лише в разі, якщо Україна втратить міжнародну підтримку (привіт республіканській партії США):

Кремль вважає, що зможе підтримувати нинішні темпи агресії до 2025-го. А протягом двох наступних років ВПК московії вичерпає більшість наявних резервів для поповнення армії: оборонна промисловість підтримує нинішні темпи випуску бронетехніки завдяки ремонту застарілих машин. Найсерйознішим обмеженням для РФ є виробництво боєприпасів.

 Відтак, російська стратегія перемоги є винятково теорією до того часу, доки міжнародні партнери України належним чином забезпечують ЗСУ ресурсами. Якщо підтримка буде збережена й надалі, то РФ навряд чи досягне значних успіхів, і путіну не буде сенсу затягувати війну, адже армія буде відчутно виснажена, а російська цивільна промисловість — зруйнована. 

Підтримка українського Опору не тільки підриває теорію перемоги Кремля, але й дає достатньо часу на допомогу ЗСУ, аби українці могли якісно перемагати окупантів, - фіналізують експерти RUSI.

N.B. Інколи здається, що російські окупанти та американські конгресмени-республіканці воюють пліч-о-пліч, тільки на різних ділянках фронту: "слони"  виконують ті завдання, до яких кремль не може дотягнутися своїми бійцями, ракетами, хакерами та розвідниками. Чомусь не віриться, що консерватори США надовго підписалися виконувати цю жалюгідну місію.