УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Виктор Швец
Виктор Швец
Президент Украинской фундации исследователей права, Народный депутат Украины V, VI и VII созывов

Блог | Мы на пороге грандиозного события, которое изменит не только Украину, но и весь мир

Мы на пороге грандиозного события, которое изменит не только Украину, но и весь мир

Але спочатку про деякі уроки історії за останнє сторіччя, які необхідно згадати, щоб зрозуміти геополітичне значення тієї грандіозної події, на порозі якої ми стоїмо.

Урок перший:

В 1917 році, розвалилася російська імперія і на її уламках почали створюватись національні держави. Більшовицький переворот дуже сильно змінив ситуацію в Україні. Центральна Рада засудила цей переворот, не визнала владу більшовиків і зайняла проти неї ворожу позицію.Україна довгий час була в неволі, але не втратила своєї національної гідності і бажання відновити свою державність.

Принагідно зауважити, що територія України на час розвалу імперії була більш ніж 800 тис. кв.км. Це - величезна територія. Якби українцям в ті нелегкі і буремні часи вдалося зберегти усі українські землі, то сьогодні ми б не називали українське місто по-руські "Бєлгород", а знали, що це українське місто, яке має чудову назву - Білгород, що до речі було, хоч і не дуже довго, столицею української совецької республіки.Більшовицька росія знищила українську державність та захопила Україну. В результаті цієї окупації, ми втратили значну частину своєї території, а мільйони українців загинули в результаті голодоморів, репресій, війн.Але, давайте згадаємо, що на межі 1917 - 1918 років між українською державою, на той час УНР, і більшовицькою Росією розпочиналась перша українсько-російська війна. Вона була неминучою, оскільки більшовики, захопивши владу в росії, взяли курс на встановлення радянської влади не тільки в росії, але і в Україні та по усій Європі. Точніше сказати, вони міряли про світову революцію.Але на їх шляху стала Україна.

Спочатку вони думали захопити Харків і частину Лівобережжя, оскільки не було достатніх сил для захоплення усієі України, а потім зрозуміли, що можна захопити і Київ, і всю Україну. Разом з тим, об’єктивний аналіз тих історичних подій переконує у тому, що шанс врятувати українську державність був. Якби Центральна Рада мала більше боєздатних сил, або менше внутрішньо-політичного розбрату, то цього було б достатньо, щоб врятувати молоду українську державу. Звісна річ, що, як показує час - більшовицька Росія не залишила у спокої Україну - війна була неминучою.

Єдине, що могло врятувати молоду українську державу, яку визнали 12 країн світу - це допомога інших країн. Вже тоді перед українським керівництвом постала ділема - укласти договір з Польщею чи припинити боротьбу за незалежність. Симон Петлюра обрав договір з Польщею, яка визнала незалежність УНР і зобов’язалась допомогти звільнити українську територію від більшовиків до Дніпра.

6 травня 1920 року українсько-польські війська зайняли Київ. Незважаючи на те, що з різних причин, ця допомога не увінчалась успіхом щодо збереження української державності, треба відзначити, що Польща була єдиною країною, що була в 1920 році зацікавлена в незалежності України і надала їй військову допомогу.

Отже, українська державність могла бути врятована ще в період 1917-1921 років, якби була потужна міжнародна підтримка, як політична так і особливо військова, перш за все країн Антанти. Якби це сталося хід історичних подій у 20 столітті був би інший.

Урок другий:

З позиції сьогоднішньої повномасштабної війни росії проти України важко дати об’єктивну оцінку Будапештському меморандуму і всім тим подіям, які спонукали тодішнє керівництво України підписати цей документ, правовий статус якого навіть зараз викликає різні тлумачення і спори.

Але, якби то не було - добровільне ядерне роззброєння України, яка мала на той момент третій по розміру ядерний потенціал, викликає дуже багато дискусій і суперечок.

Я не збираюсь аналізувати усі події, які тоді мали місце, не буду з’ясовувати, чому Україна здійснила цей катастрофічний для неї крок, але необхідно визнати, що цей крок істотно змінив історичний розвиток нашої держави і врешті решт призвів до цієї повномасштабної війни. Адже була виважена і надзвичайно розумна пропозиція тоді ще прем’єр-міністра Леоніда Кучми, про збереження найбільш сучасних ядерних ракет SS24, що були твердопаливними і строк їх придатності був надзвичайно великим.

Якби навіть ця позиція була врахована і ці міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) SS24 були залишені, як гарантія нашої незалежності - це б істотно змінило хід подальшої історії. Зараз нам достеменно відомо, що ці МБР - представляли надзвичайно високий рівень наших гарантій від будь-яких ворогів і перш за все росії. З цим важко не погодитись, адже радіус дії цієї МБР - 10 тисяч кілометрів, підльотний час, наприклад до російських центрів прийняття рішень становив би декілька десятків хвилин. Таких МБР було 46, що перебували у шахтно-пускових установках, які самі вже були унікальними спорудами. Потужність тільки однієї цієї МБР приблизно 1500 кілотонн (має до 10 боєголовок), що майже в сто разів більше ніж потужність атомної бомби, якою було вражено японське місто Хіросіма, а її руйнівна сила не може навіть порівнюватись з атомною бомбою, що знищила японське місто.

Багато хто переконує у тому, що іншого шляху не було - Україна проголосила про безядерний статус і це сприяло визнанню України, як незалежної держави. Крім цього, посилаються і на технічні причини, а також і неможливість обслуговування цієї зброї.

Прийде час і наші нащадки дадуть оцінку цим подіям.

А зараз ми можемо лише констатувати, що відсутність міжнародних гарантій нашої безпеки та ефективний механізм їх запровадження поставив під сумнів існування не тільки української держави, а й українського народу, адже путін публічно заявив, що головна мета цієї сьогоднішньої агресії - знищення української державності і українського народу.

При цьому, путін хизується потужністю ядерних сил росії і погрожує світу ядерною катастрофою, при цьому не згадує про те, що частина ядерних сил, які були передані росії за згаданим меморандумом, зокрема МБР SS 18, перебувають і зараз в росії на бойовому чергуванні, правда їм змінили назву і перефарбували.

Тобто, як і в першому разі, так і в другому - головним елементом збереження української державності, да і українського народу - є консолідована міжнародна підтримка у вигляді конкретних і дієвих гарантій безпеки української держави і перш за все - у справі оборони країни.

А тепер про геополітичну подію, яка змінить не тільки Україну, але й увесь світ.

Ще два роки тому назад важко було уявити собі, що Фінляндія стане членом НАТО і не тому що проти цього будуть члени Альянсу, а тому, що фіни були категорично проти вступу Фінляндії в НАТО. Їх більше влаштовував нейтральний статус, або позаблоковість і вони відверто побоювалися росію й не бажали йти на конфронтацію з цією агресивною і непередбачуваною країною.

Все змінила повномасштабна війна, яку почав путін проти України 24 лютого 2022 року. Фіни усвідомили, що одним ранком, російські війська нахабно перейдуть кордони нейтральної Фінляндії і через декілька годин чобіт російського агресора ступить на центральну площу Хельсінкі і окупант скаже, що тепер, - це російське місто, а вже ввечері путін разом з держдумою приймуть рішення про приєднання Фінляндії в "сім’ю братських народів" росії.

Розуміння цієї небезпечної ситуації, а також усвідомлення того, що росія завжди знайде привід послати свої танки в столицю цієї країни і спонукало їх до таких кардинальних змін у своєму ставленні до НАТО.

Фіни добре пам’ятають події 1940 року. Тоді не вийшло загарбати цю країну, тому "руські агресори" можуть в будь-який час повторити спробу. Саме ця обставина і радикалізувала фінський народ і за дуже короткий час підтримка вступу Фінляндії в НАТО виросла до рекордних 85%.

Уряд Фінляндії усвідомлюючи усю небезпеку, що йде від росії не квапився і успішно виконав волю народу і тепер Фінляндія 31-й член НАТО.

Тепер фіни спокійно лягають спати і впевнені в тому, що і вранці прокинуться у своїй країні і що їхні родини у безпеці.

Цей спокій і гарантію безпеки забезпечило фінам членство в НАТО.

Наші долі, маю на увазі Фінляндії та України багато в чому схожі. Але Фінляндії вдалося вирватись із кігтів російської імперії в грудні 1917 року, а Україна свою державність втратила в результаті агресії більшовицької росії і відновила свою незалежність лише в 1991 році.

Але, стрімкий вступ Фінляндії в НАТО указав і Україні на правильний шлях.

Потрібна лише політична воля Альянсу, а всі інші процедурні питання можна владнати. Фінляндія і є в цьому гарний приклад.

11-12 липня 2023 року у Вільнюсі відбудеться черговий саміт НАТО. Президент України вже прийняв запрошення прийняти участь у цьому саміті.

На що ми повинні сподіватися?

Тільки на прийняття політичного рішення про повноправний прийом України у члени НАТО. Таке рішення Альянсу буде закономірним і справедливим.

Ні одна країна НАТО не виборювала своє право бути членом НАТО в результаті повномасштабної війни з російським агресором. Однією із головних причин, якщо не головною, чому путін здійснив акт агресії проти незалежної України - було бажання української держави стати повноправним членом НАТО. За період цієї повномасштабної війни довіра українського народу до НАТО і бажання українців стати повноправними членами Альянсу набула небачених раніше масштабів і зараз знаходиться в межах 85%.

Україна вже де- факто є членом НАТО і тепер необхідно щоб і де-юре, як достойний кандидат, повноправно стала членом НАТО. Це буде видатне історичне рішення , яке вплине на геополітичну ситуацію у світі.

Із ЗМІ відомо яка напружена підготовча робота відбувається. Надзвичайно високу підтримку нам продовжують надавати члени НАТО не тільки у боротьбі з агресором, але й у винайденні правових механізмів для узгодженого рішення членів Альянсу про прийняття України в члени НАТО.

Швеція має стати 32 членом НАТО, а Україна - 33.

Деякі країни- члени НАТО ще продовжують мати певні сумніви і застереження щодо прийняття воюючої країни у члени НАТО. Будемо сподіватись, що авторитет США тут зіграє головну роль. І особливо - авторитет президента США Джо Байдена. Джо Байден і США навіки залишаться в історії України, як світовий політик, і як лідер наймогутнішої країни, завдяки якій Україна зберегла свою державність та успішно бореться з агресором. Без допомоги США та інших членів антипутінської коаліції, Україна могла б не витримати російської навали. Захоплення України могло бути лише початком, після чого путін спробував би створити велику російську імперію від атлантичного до тихого океанів, тобто, те що не вдалося свого часу більшовикам.

ЗСУ та український народ в найтяжчі дні путінської агресії вистояли і стали потужним бар’єром для реалізації божевільних планів і намірів путіна.

Україна доказала свою здатність захищати передові рубежі НАТО у східній Європі. ЗСУ швидкими темпами опановує найновішу техніку, яку надали країни НАТО і перш за все США.

Ефективність використання бойових можливостей цієї техніки вражає.

Вже усім очевидно, що Україна достойно відстояла свою державність і стала потужним фактором європейської системи безпеки, яка буде створена після переможного завершення війни.

НАТО не може відмовити Україні щодо прийняття нашої держави в повноправні члени Альянсу, оскільки Україна вже стала частиною НАТО, а також її потужним і надійним соратником. Мільйони українців через російську агресію, рятуючи своїх дітей вимушено інтегрувались в європейські країни, що значно зблизило українців з європейською спільнотою. Європейці щиро прийняли українських біженців і зрозуміли, що українці великий європейський народ, якому місце в європейській спільноті.

Впевнений в тому, що вирішальне значення буде мати позиція наших щирих друзів - США, Великої Британії, Польщі та інших наших друзів, яким вдасться переконати деяких членів Альянсу і на саміті в Вільнюсі буде ухвалено історичне рішення про прийняття України в повноправні члени НАТО.

Ні путін, ні путінська агресія не може завадити цьому справедливому рішенню, яке українці вибороли на полі бою, а тисячі українських героїв поклали своє життя заради свободи і незалежності України.

Український народ і українська влада однозначно бачать свою свободу і незалежність тільки разом з НАТО, як повноправний член цього Альянсу.

Українці з нетерпінням чекають як переможного контрнаступу і розгрому путінських агресорів, так і рішення Вільнюського саміту про прийняття України в повноправні члени НАТО.

Дуже символічно, що це історичне рішення буде прийнято в столиці одного із наших найближчих друзів - Литви.

Вступ України у НАТО буде мати настільки важливе значення, що призведе до геополітичних змін у світі.

Будемо сподіватися, що так і буде!

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...