Ющенко: «Я не люблю Майдан!». Эксклюзивное АУДИО
Запись, предположительно, сделана в августе прошлого года – в разгар коалиционных баталий.
фото Дима Богданов/ОБОЗ
«Фоном» монолога «Виктора Ющенко» служит целая гамма звуков. Слышно, как по комнате перемещаются какие-то люди – входят и выходят, хлопают двери. Невидимый собеседник переливает из емкости в емкость какие-то жидкости (возможно – чай в чашки или еще что-то), дребезжит посудой. Очевидно, беседа происходила за трапезой.
Особой «крамолы» запись не содержит. Мы приводим ее здесь потому, что хотим, в который уже раз, обратить внимание соответствующих служб, на укоренение практики «прослушки» первого лица страны. Предыдущие наши попытки оказались тщетными. Руководителя Украины слушают все, кому не лень, а его структуры, признавая такие факты, даже не пытаются им как-то противодействовать.
Напомним, ранее «Обоз» уже не единожды публиковал записи разговоров господина Ющенко. Особо резонасные:
Ссора с Тимошенко:
Ющенко-Тимошенко: «Вам треба це б… президентство!».АУДИО
30.06.07 | 15:57
Соня КОШКИНА
Разговор с Саакашвили:
Под диваном Президента Ющенко. АУДИО
21.05.07 | 16:00
Соня КОШКИНА
Послушать новые файлы можно тут:
Откровения Ющенко. О Майдане. Часть 1
Откровения Ющенко. О Медведчуке. Часть 2
Приводим также их стенограмму:
«Я по натурі конструктивний чоловік. Я все в своєму житті сам дійшов… мені ніхто не оплачував… В мене не було, щоб наді мною стояв патрон, щоб він мене кудись випихував. Ось, все, що я дійшов в своєму житті – я його здобув своїми руками, своїм трудом.
Тепер кажу: я хочу, щоб це використовувалося продуктивно. Я не люблю вулицю, я не люблю Майдан, я не люблю мітинги. І це не моє, ти розумієш? Навіть мені здається, це і не твоє. От вийди, постав воза на Майдані і …(декілька слів нерозбірливо)… воно не дає, ти розумієш? Як коли ми говоримо про цю позицію – дивись на парламент. Я правильно скажу таку репліки, що там дві третини людей одної масті, одної крові, одного світогляду? Де не виникне питань про реформування, якщо ми говорим, що нам треба дати відповідь про майбутнє України… Якщо ми візьмем так уявим, що воно складається з двох частин… : політика, економіка, там ще соціальна частина… Я хочу запитати: у тій компанії, що у нас є сьогодні в Верховній Раді, у нас буде серйозна розмова про основи соціально політики? Нє! Не буде. Бо ми маєм одну фігуру.
Я маю насолоду зараз говорити по більшості речей те, що ти думаєш. Те, що ти думаєш. Я не хочу закривать двері – ні перед собою, ні за собою. У тебе є право на посилку - ми з тобою пройшли певну частину життя, де ти можеш буть переконаним: як я був, яким я йшов, яка була позиція. В мене по життю ніколи не було (?) авантюристів, в мене ніколи по життю не було щоб хтось скільки дав, я завжди був послідовний – це мій мандат. Я таким був в Уряді, я таким був в Банку, я таким залишаюсь в політиці. І те, що зараз цей клубок авантюр.. Рано, чи пізно, рано, чи пізно … я не переймаюсь ніякими іменами, бо Медведчук для мене – ворог, і з тим самим Суркісом. Це не моя філософія – це не мій світогляд, щоб він мені – опонент. Але з тим опонентом говорити? Це я думаю вже, багато речей патологічні? Патологічні! Які в же відклалися – я бачив –як якась давність, яка по-серйозному заважає веденню діалогу. Це є факт. Якщо були б свідчення, які б говорили про те, що це є більш раціонально або потрібно, то я готовий йти на них. Не я особисто, нехай підуть хлопці… хай отримують сигнали. В «дочки» я грати не буду з ними – не буду… мені жалко часу свого. Тому що я не такий майстер авантюрстики, ти розумієш. Тому не моє поле це. Якщо відкрити (декілька слів не розбірливо) і вона валом приймається – є предмет для того щоб сидіть і … (думать?). Я не ідеалізую. Я не кажу, що там. Але я не можу вітати те пікетування, яке існує, що це є спосіб ведення відносин між не останньою силою, яка є при владі і не останньою силою, яка є поза владою. Звичайно, це неправильно – це не ті методи, це не ті методи, це не та тональність, не той характер відносин, не той»