Експерти гадають, чому Ющенко прогнав Піскуна

24 травня Президент України Віктор Ющенко звільнив Святослава Піскуна з посади Генерального прокурора України. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до політичних експертів з питанням:

«Чому Президент звільнив Піскуна?"

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„Формальна причина названа в указі - це те, що Піскун не позбавився депутатського мандату, а тому поєднує посаду народного депутата з посадою Генерального прокурора, що заборонено законодавством. Реальна причина ж пов’язана з тим, що Піскун знову продемонстрував самостійну позицію. Якщо раніше він трохи підтримував Президента, то вчора продемонстрував, що він вже трохи підтримує коаліцію в питанні про Конституційний Суд. Піскун вчора фактично визнав законність трьох суддів Конституційного Суду, які не визнаються Ющенком. Це стало остаточною краплею в питанні визнання недовіри до Піскуна з боку Секретаріату Президента.

Думаю, що і в цьому звільненні, і в сьогоднішніх подіях навколо Генеральної прокуратури проявляється дуже нервова політична атмосфера в країні. Ті політичні рішення, які ухвалюються, політичні заяви, які продукуються і однією, і іншою стороною – є прояв політики на грані нервового зриву”.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„Ющенко шляхом кадрових призначень зробив вибір на користь використання загрози сили, з подальшим використання сили проти політичних опонентів. Саме тому Піскун, який не був 100% керований Президентом, йому заважав. Ющенку потрібні люди з Народної самооборони. Наприклад, Віктор Шемчук – нинішній прокурор Криму. Абсолютно зрозуміло, що людина, що йде в список до Луценка, готова йти на будь-які дії з порушенням Конституції, законів. Призначення Гелетея керівником Державної служби охорони після абсолютної самодискредитації, яка відбулась в програмі «Свобода слова» - це взагалі поза межами здорового глузду, державної відповідальності. Це виглядає як суцільна агонія.

Я вважаю, що зараз будь-які переговори не можуть закінчитися просто домовленостями про позачергові парламентські вибори. Якщо залишається Президент, який так зухвало нехтує законом, використовує будь-які кадри для того, щоб примусити політичних опонентів виконувати абсолютно абсурдні накази, то з таким главою держави ще декілька років країна жити не може. Повинні бути одночасні президентські і парламентські вибори. Я думаю, що без посередників, якими мали б бути США, Європа і Росія, залагодити наш конфлікт і уберегти Україну від громадянського протистояння буде неможливо”.

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):

„Президент ищет людей, которые бы обеспечили выполнение его политической воли, его планов. А у некоторых людей собственные планы, которые не совпадают с интересами Президента. В этой истории худшее для Президента то, что он с огромной скоростью плодит себе врагов. Если раньше у него были враги только в коалиции, то теперь он плодит себе врагов в МВД, Генпрокуратуре и других государственных органах. Я думаю, что это не столько ошибка, сколько желание делать шаги быстрее, чем его политические противники”.

Віталій КУЛИК (директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства):

„По-перше, є офіційна версія, однак існують версії з розділу «параполітики» - Піскун був присутнім на футбольному матчі в Донецьку разом з Прем’єром. Є також чутки про те, що Піскун не поспішав виконувати силовий варіант вирішення політичної кризи і був не готовий до здійснення певних дій проти діючого уряду і коаліції. На мою ж думку, кожна з цих версій має свою внутрішню логіку, проте основною причиною як призначення, так і звільнення, було те, що Піскун не був вдалою кандидатурою для реалізації силового варіанту. Він більш схильний до пошуку компромісів і «проходження між краплинок». На цій посаді Президенту не потрібна така людина. На даний момент Генеральна прокуратура не просунулася по жодному з напрямків втілення в життя указів Президента. А те, що відставка відбулась неправовими методами, показує, що на Банковій досі не вирішено питання з юристами. Нехтування правом залишається одним із елементів діяльності оточення Президента”.

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„За той час, протягом якого Піскун займав посаду, нічого не зроблено для реалізації указу Президента щодо дострокових виборів. У Генерального прокурора були і є посадові і інші можливості для реалізації цього указу. Але це, так би мовити, загальна причина. Але є і більш конкретний привід для звільнення Піскуна – Генеральний прокурор не захотів або не зміг розв’язати ситуацію, спираючись на законні аргументи, навколо Конституційного Суду.

Ще зберігається можливість того, що вибори відбудуться 24 червня або влітку. І тому, треба Генеральний прокурор, який не буде опікуватись особистою політичною кар’єрою, а натомість, спираючись на закон, відстоюватиме позиції Президента. Якраз новопризначений Генеральний прокурор вже не буде гратися в особисті політичні ігри, а буде відстоювати позицію Генпрокуратури, закону і Президента”.