Херсонські послідовники футуристів ХХ ст. в Харкові

Виставка Стаса Волязловського і херсонської студії «Тотем» змінює проект самобутньої Львівської художниці Гриці Ерде.

Тематично полярні виставки мають головну спільну особливість. Ці художники, як і художники харківської групи «SOSка», або київської групи «Р.Е.П.» - представники одного покоління в сучасному українському мистецтві. Виникнення цих груп у ситуації абсолютної байдужості держави до розвитку сучасного мистецтва , за відсутності інституцій, скерованих на його підтримку, нові художники прагнуть налагодити спілкування з представниками своєї генерації .

За такої ситуації важливими є поява виставки «Generation USA» в Центрі сучасного мистецтва Пінчука і «Проект спільнот» в Центрі сучасного мистецтва при НаУКМА в Києві на початку 2007 року.

Проект херсонських художників скдадається з нових і раніше не оприлюднених робіт, чим підкреслює цінність своєї комунікативної спрямованості.

Микола Рідний, Ганна Кривенцова

Роботи на цій виставці були створені художником для інтимного спілкування з глядачем. В скромному формат А4 відображені люди і тварини у простих фізіологічних проявах.

Стас Волязловский и "Тотем".

Довідка:

Одним з найбільш цікавих культурних явищ Херсонщини залишається авангардне мистецтво початку 20-го століття. У 1911 році в селі Чернянка було створено першу в нашій країні футуристичну групу "Гілея", де за запрошенням сім'ї Бурлюків гостювали і працювали В.Хлебніков, О.Кручених, В.Маяковський, Б.Лівшиц, М.Ларіонов. Листи, малюнки, світлини перших футуристів зберігаються як в музеях Херсона, так і в приватних колекціях його мешканців.

Записи В. Хлєбнікова під час його перебування в Херсоні

Ініціатива створення музею футуризму обговорювалася в Херсоні протягом останніх десяти років. Відбувалися наукові конференції і виставки, проте через економічні і організаційні труднощі ця ідея досі не втілювалася. Унікальні матеріали, пов'язані з творчістю на півдні України футуристичної групи "Гілея" (брати Бурлюки, В.Хлебніков, О.Кручених, В.Маяковський, Б.Лівшиц, М.Ларіонов), які зберігаються в архівах музеїв і приватних колекціях, досі залишалися недоступними для широких кіл митців і мистецтвознавців.

Нарешті сьогодні, з появою нових інформаційних технологій, з'явилася унікальна можливість втілити ідею музею футуризму і створити віртуальний музей - веб-сайт "Terra futura", який дозволить усім зацікавленим користуватися інформацією, зібраною в Херсоні.

Саме футуризм був тим мистецтвом, яке проголосило себе здатним не тільки використовувати можливості нових технологій, а й органічно зливатися з ними. Перші футуристи (починаючи з італійців) надихалися науково-технічним прогресом, вітчизняні футуристи початку 20-го століття виспівували його в маніфестах і художніх творах. Саме тому мистецтво, яке у 21-му столітті зростається з новими інформаційними технологіями, повертає нас до творчості футуристів і надає футуризму нового звучання.

Проблема, яка постає перед митцями і мистецтвознавцями Херсона, полягає не лише в тому, щоб зберегти традиції футуризму на Херсонщині і донести їх до усіх зацікавлених фахівців і любителів. Проблема - відновити ці традиції, зробити їх не мертвим архівним матеріалом, а живим мистецтвом, яке б перероблялося і переосмислювалося митцями нового покоління і становило справжню живу традицію Херсонщини.