Віктор Ющенко – наче собака на сіні
29 липня загальнонаціональний круглий стіл, ініційований президентом,було перенесено. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням:
«Чому провалився круглий стіл, ініційований президентом?»
Кость БОНДАРЕНКО (директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна):
„Президент в даному випадку зайняв позицію настільки неконструктивну, що просто про компроміс говорити було неможливо. Він намагався нав’язати свою волю, намагався підсунути свої умови в той час, коли за Конституцією мав би розглянути кандидатуру прем’єра і висунути її на розгляд Верховної Ради. Окрім того, президент використав круглий стіл не як самодостатній інструмент, а як певну ширму для кулуарних домовленостей. Тобто круглий стіл був такою собі «показухою», яка не могла призвести до нічого доброго і, відповідно, маємо те, що маємо”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„У Лопе де Вега є дуже повчальний твір: «Собака на сіні». Віктор Ющенко останнім часом поводився за принципом «собаки на сіні»: «і сам не гам, і другому не дам».
Круглий стіл провалився через надмірні вимоги президента, який намагався примусити різні політичні сили під виглядом «Універсалу національного єднання» підписати вузькопартійний документ. Оточення президента всіляко підштовхувало того до «широкої» коаліції. І Ющенку потрібні були аргументи, чому він на неї погодився. Аргументи потрібні були навіть не суспільству (яке вже значною мірою розувірилося в «Нашій Україні»), а самому Ющенку. Так в Універсалі з’явилися невиправдано жорсткі формулювання щодо церкви, НАТО і т.п., що і призвело до невтішних наслідків.
Круглий стіл, який розпочинався як надзвичайно вдала піар-акція Віктора Ющенка, закінчилася його черговою поразкою. Причому безвідносно того, не підпишуть документ, чи формулювання помягшать і кілька підписів там з’являться”.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО (президент Української Академії політичних наук):
„Є незацікавленість двох сторін. З одної сторони незацікавленість, щоб поступитись конституційними принципами, - з боку президента, і незацікавленість іншої сторони, щоб відійти від обіцянок виборців. Друга сторона відчуває, що будуть нові вибори, то вони зможуть посилити свої позиції”.
Євген КОПАТЬКО (директор Компанії соціологічних і маркетингових досліджень ДІАЦ м.Донецьк):
„Во-первых, деструктивная позиция Тимошенко. Требования Ющенко по НАТО и русскому языку - это два. Это такие ключевые вопросы, которые носят принципиальный характер. Ну и плюс то, что «Наша Украина» питается торговаться при очень невыгодных условиях”.
Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):
„Президент і його команда не готові до компромісу, і це було абсолютно очевидно, коли замість напівузгодженого тексту між «Регіонами і «Нашою Україною» з’явився текст з провокативними елементами, з прямим згадуванням щодо членства в НАТО, включенням пропозицій щодо помістної церкви, щодо відмови від федералізму й інших речей.
Очевидно, що це спосіб одночасно забезпечити умови для формування коаліції, вилучити з неї комуністів і нав’язати свій порядок денний. Також є причиною і те, що президент і його команда так настирливо наголошують на тому, що вони не готові на корекцію внутрішньої і зовнішньої політики. І це було б виправдано, якщо вона була б успішна, але вочевидь треба визнати провальність такої політики, скажімо хоча б в російському напрямку. Президент із завзяттям вартим кращого використання, наголошує на тому, що він має забезпечити саме такий стабільний зовнішньополітичний курс.
Думаю, що президент просто опинився в скрутному становищі, в нього є багато зобов’язань. Але тут вбачається така річ, як неготовність президента передати важелі впливу над економічними структурами . Він згадав про те, що хотів мати контроль над природними монополіями. Тут напрошується думка, що президент вважає просто небезпечним для себе, якщо там буде хтось чужий, розбиратися в тому, що сталося з газовими поставками в останніх півтора року, бо це може призвести до імпічменту”.