Примите участие
в розыгрыше
1 кг кофе в зернах Участвовать
Приз
БлогиМир

/Новости политики

«Мавр» з Кабо-Верде називає Тимошенко «человєчищем»

321

В свій час, злякавшись Кучми, наш герой втік на екзотичні острови Зеленого мису. Він – багатий, як граф Монте Крісто, хоча свій скарб він знайшов зовсім не на мальовничих островах. А в численних інтерв’ю називає себе спонсором виборчої кампанії Тимошенко. «Не буду називати вам суму, бо ви злякаєтесь. Це мільйони й мільйони», - каже він. На відміну від персонажа Дюма, який мстився за зраду, нашого кабо-вердянина самого називають зрадником. Саме цим раніше невідомий бізнесмен зі Львівщини прославився на всю країну. Йдеться про першого перебіжчика з фракції Юлії Тимошенко - нардепа Володимира Зубика. Те, що він стане першим, можна було очікувати. Такий у нього талант. Він легкий на підйом, супер-мобільний. Адже Зубик не лише зміг стрибнути у виборчий список на однозначно прохідне місце БЮТ - №64, а й за п’ять днів змінив громадянство.

Останній факт - показовий приклад мобільності депутата Зубика. Коли йому спало на думку балотуватися у Верховну Раду, він не був громадянином України. 22 листопада 2005 року він звернувся до відповідних органів з клопотанням про набуття громадянства, 28-го його прохання було задоволено, а першого грудня він отримав паспорт громадянина України. Хто мав колись справу з паспортним відділом - здивується, як швидко Зубик зміг пройти всі сходи нашої бюрократичної машини.

Задля депутатства Зубик пожертвував громадянством екзотичної курортної країни – Республіки Кабо-Верде. Її ще називають африканськими островами Зеленого Мису, які омивають води Атлантичного Океану. Пляжі, пальми, вічне літо, по вулицях ходять босоногі мулати, в морі ловиться тунець. Мрія, а не країна. Заради цього раю на землі недалеко від Канарських островів в 1996 році Зубик відмовився від громадянства України, щоб потім поміняти його на депутатство.

До речі, життя підкинуло Володимиру Зубику шанс одуматися й залишитися громадянином цих милих островів. Адже коли повним ходом йшла передвиборча кампанія, в ЦВК був направлений лист МВС, в якому було сказано, що рішення про українське громадянство Зубика було прийняте помилково, а паспорт українського громадянина підлягає вилученню. «Органи» пояснили, що в листопаді, поспішаючи, той подав не таку заяву, а ще не легалізував довідку Республіки Кабо-Верде про скасування громадянства цієї держави.

Напевно, міліція хотіла заробити трохи грошенят, а Юрій Луценко отримав підстави кепкувати над екзотичними персонажами блоку Тимошенко. Кажуть, у БЮТ тоді здійнявся переполох, і Зубика думали виключати зі списку. Але Губський, який засватав у список цього бізнесмена, слізно просив залагодити непорозуміння. Таким чином, Зубик остаточно сказав «гудбай» громадянству африканської країни. Хоча, можливо, це не на завжди. Після завершення каденції депутата він може повернутися туди знову. Бо, відкривши свою фірму на островах та інвестувавши в неї 25.000 доларів, можна розраховувати, що в тамтешніх органах влади з шанобливою посмішкою приймуть вашу заяву про представлення кабо-верденського громадянства. Воно, до речі, гарантує від видачі іншій країні, в тому числі Україні.

«Обоз» одразу задався питанням, чи, бува, не ця деталь найбільше зацікавила Зубика в прийнятті ним кабо-верденського громадянства в 1998 році. Адже з сайту Верховної Ради про бізнес Зубика нічого невідомо, крім того, що він був директором з економічних питань благодійного фонду «Світ дитини» і займався там якимсь екзотичним фрайндлейзінгом. Залишалося сподіватися, що це не має жодного відношення до торгівлі дітьми… А коли Зубик наліво й направо став себе називати спонсором виборчої кампанії Тимошенко, стало надзвичайно цікаво дізнатися історію «депутата з Кабо-Верде»…

А ще від Зубика «Обоз» сподівався дізнатися, що відбувається в бізнесовому середовищі фракції БЮТ. Хоча перший удар БЮТ витримало з честю: з фракції, яка оголосила про свою опозиційність, відійшло лише кілька чоловік. Втім, все одно залишається відкритим питання, чи не посипляться з неї бізнесмени, коли їм набридне бути в опозиції?

Про все це «Обоз» спілкувався з Зубиком. Розмова вийшла надзвичайно екзотична, він розповів, що Тимошенко - це «человечіще», що на Кабо-Верде він утік від Кучми, що баба Параска - це не герой, на відміну від його бабці, а БЮТ зобов’язана була створити коаліцію з Партією регіонів

Пане Зубик, ви не жалкуєте, що вийшли з фракції? Мабуть, не дуже комфортно, коли вам в спину кидають – «зрадник»?

Я себе відчуваю в своїй тарілці. Я людина з принципами. Невже я себе комфортніше почував би в умовах полону, коли наді мною тяжіють якісь несправедливі команди. Для мене останньою краплею було, коли нам наказали: скандуйте «Мороз-Іуда», а також послали битися зі своїми колегами. Це шлях в нікуди. Я не з полохливого десятка. Але я не хочу себе почувати бараном.

Але це було, як мінімум, підло по відношенню до Губського, який взяв вас в список по квоті «Єдиної України». Він, мабуть, отримав через ваш вчинок чимало неприємностей?

Так, він надав мені можливість стати депутатом, але після тих слів, що він сказав на мою адресу, я не вважаю його товаришем. Справді, щодо мене він приймав рішення одноосібно. Я навіть не зустрічався з Юлією Тимошенко. Пізніше з подивом дізнався, що Янукович переговорив з кожною людиною в списку, по два рази, а Тимошенко не вважала за потрібне хоча би подивитися, кого бере в список.

А з Губським в нас були чіткі домовленості. Я свою частину виконав, мені нічого соромитися. Я з самого початку говорив про щось конкретне, він мені обіцяв щось конкретне.

Можна детальніше?

Це не є секретом. Широка аудиторія прекрасно розуміє, на яких умовах бізнесмени входили до списків. В цьому нічого поганого немає, партії треба фінанси, щоб провести вибори на високому рівні. Проте я не хотів би називати конкретні суми. Це не етично. Але це немалі гроші. Тому домовленості повинні бути конкретні як з однієї, так з іншої сторони. Це ж не членські внески - 3 рублі. Я не буду вас лякати, але це мільйони й мільйони. Мене в свою чергу запевняли, що я не попаду в опозицію. В моєму випадку я запитав, чи це буде коаліція Регіони + БЮТ та отримав ствердну відповідь. «Все буде нормально, не переживай. Ніяких опозицій», - сказав мені Губський.

А чому вас не задовольняла помаранчева коаліція?

Задовольняла. Але я в неї не вірив. Адже БЮТ і «НУ» стільки багнюки один на одного вилили. Стабільна, стійка коаліція могла бути лише з Регіонами. На західній Україні кажуть вони «такі-сякі», але я знаю половину з цих людей, це нормальні, чесні бізнесмени, які своїми руками, ногами, зубами, роботою добилися свого статусу. Що, ці люди прийдуть й почнуть бюджет відпилювати? Ні, це не їх амплуа. В них достатньо грошей. Це так звані «політики», не маючи бізнесу і чесних джерел прибутку, такими речами займаються. Я далекий від думки, що з людьми з Партії регіонів було б важко домовитися про чесну сплату податків.

Відверто кажучи, у мене в Регіонах є кілька чоловік, з якими я раніше вів бізнес. Мені не соромно їм дивитися в очі. Це нормальні хлопці.

Це не Ахметов?

Ні, це нормальні слов’янські хлопці. Хоча я б вважав за честь дружити з Ахметовим, але на жаль, він більше працював, ніж я. Він переживав більші проблеми. Через що він зараз - Ахметов, якого знає вся країна. Я з великою повагою відношусь до людей, яких називають олігархами. Поки люди під парламентом не зрозуміють, що таким людям, яких ми називаємо олігархами, треба пам’ятники ставити, перед нами будуть стелитися руїни. Ми заганяємо олігархів в якесь підпілля, в якийсь сором публічний. А слава Богу, що вони є. Якщо вони виїдуть за кордон, то це буде гірше, ніж атомна війна.

Для мене є неприйнятними стосунки, коли переможці топчуть опозицію. Я докладу всіх зусиль, щоб не повторилося те, що було рік тому. Бронетранспортери чомусь заїжджали в офіси, вертольоти опускалися на дахи, ініціювались недолугі справи. Звичайно, я не можу сказати, що люди, проти яких чинилися безчинства, вони білі янголи з крилами, але ж вони не бандити.

Ви з таким панічним страхом ставитесь до опозиційності… Невже такі настрої у інших бізнесменів в Верховній Раді? До речі, ми бачимо, що велика фракція БЮТ стійко тримається в цілісності. Чим усіх так зв’язала Тимошенко?

О, ето етакій человєчіщє. Вона вміє переконувати. Коли вона говорить, вона щиро вірить в те, що говорить. Я вважаю, що проблема БЮТу - це проблема оточення Тимошенко. Інакше це була б партія номер один. Звичайно, є проблема особистих амбіцій Юлії Володимирівни. Чому їй було не погодитися на прем’єра Яценюка - розумна голова. Так, була така пропозиція. Чого було впиратися, коли БЮТу пропонували посаду спікера й цілу низку міністерських портфелів? Навіщо такий максималістський підхід: або все - або нічого, й гори все синім полум’ям?!

Вона хоч подумала, що буде з 129-ма її депутатами, якщо Регіони зараз впадуть в гнів та роз’їжджатимуть по офісах бізнесменів на «бетеерах»? Певно, ні. Певно, вона думала про вінець мученика, який їй знадобиться на президентських виборах.

Ви бачите її Президентом?

А чому ні? Вона буде чудовим Президентом. Вона буде позитивно сприйматися на Заході. А ще в неї оголене почуття справедливості. Щоправда, воно занадто оголене. Все сприймає або як чорне, або як біле.

А чи довго Тимошенко вдасться втримати у фракції бізнесменів у випадку радикальної опозиції? Вам, певно, відомі настрої ваших колег.

Звичайно, конфлікт в БЮТ є. Він відбувається між двома частинами депутатів. Одна - це творці-бізнесмени. Друга частина - це ті, кого я називаю «політиками», або «говорунами». Вони йдуть в політику й використовують її як засіб заробляння грошей. Для них повторні вибори – це золотий дощ в їхні кишені. Розумієте, фінанси на виборах надають тихі та спокійні люди, які не штовхаються в сесійному залі. А політики ці фінанси освоюють, для них це жнива. Перманентні вибори та революції – це задовільний стан для таких людей.

Ось візьмемо бабу Параску – символ революції, героїня. А я бачив, як вона стояла за загородкою й говорила: «А вже наїли грошей, ото би мені дали трохи тих грошей». Тоді я згадав свою бабусю, їй 96 років, вона садить гектар городу й цим тішиться. Хоча в неї нема необхідності працювати, адже я допомагаю.

Для бізнесменів з БЮТ холодним дощем став не лише результат, що вони випадають в опозицію, а те, що вони розуміють, що демагогія - це шлях в нікуди. Вони переконані, що треба було домовлятися.

Так чи буде розкол фракції?

Мені важко сказати. Я зараз менше спілкуюся з БЮТ. Коли я висловив свою позицію, це сталося дуже скандально. Після того було багато брудних слів на мою адресу, навіть погрози звільнити мене від тягаря депутатського мандату.

На мою думку, фракція не розколеться. Безумовно, прекрасним об’єднавчим центром є Юлія Володимирівна. Вона досить серйозний організатор, їй вдається через переконливі спічі згуртовувати людей. Вона дуже симпатична як політик, як людина. Чутки про схильність до диктаторства перебільшені. Вона демонструє демократичність на засіданнях фракції. Це підкуповує людей. Вона дає можливість людям висказувати свої думки, які лягають в основу тактичних дій та стратегічних задач.

А окремі депутати у фракції пробують бунтувати?

Щось таке було, коли Юля намагалася провести голосування за складання депутатських повноважень. За це готово було проголосувати дуже мало людей. Всі інші раптом засумували, почали водити очами по стелі. Й тоді Юлія Володимирівна грізно сказала: «Підніміть руки, хто бажає вийти з фракції». Ніхто не підняв.

Існує така чутка, що більше половини депутатів БЮТу заявило, що вони не будуть підписуватися на фракції під жодним радикальним документом?

Я не знаю.

Парламентом активно циркулюють чутки, що існує вагомий матеріальний стимул, для депутатів-перебіжчиків.

Антикризова коаліція стабільна, там вистачає голосів і не треба нікого купувати.

Вам пропонували гроші за перехід?

Мене ображають такі питання. Я - не Ринат Ахметов, але сам 10 мільйонів кому завгодно можу запропонувати. Якби до мене підійшли з такою пропозицією - послав би на хрін.

А звідки у вас такі гроші, якщо не секрет. Що у вас за бізнес?

Я купую землю, потім наймаю будівельників, вони будують, я здаю в оренду-продаю.

До речі, минулого року від нової влади зазнав багато неприємних речей. Наприклад, Київрада оголосила реприватизацію, і в мене забрали земельні ділянки, хоча я їх купив вже на вторинному ринку.

А ось в біографічних даних сайту Верховної Ради ви названі економічним директором благодійного фонду? Коли в нашій країні говорять «благодійний фонд», одразу перед очима виникають різні схеми з відмивання грошей, а тут ще громадянство Кабо-Верде, яке захищає від видачі правоохоронним органам України... На перший погляд, у вас підозріла біографія.

Благодійний фонд… (сміється). Зараз поясню ситуацію. Це один з інструментів подвійної моралі, який має місце в БЮТі. Я сам був шокований. Коли я написав біографію кандидата в депутати, мені сказали – «порви та викинь, останнім місцем роботи повинен бути якийсь благодійний фонд». Я знайшов фонд, дав їм грошей, вони мене влаштували на роботу. Ось і все.

БЮТ заграє з люмпеном. Тимошенко хоче, щоб її депутати ходили в потертих костюмчиках, працювали в благодійних фондах. А ще нам всім сказали носити однакові годинники з підписом Тимошенко. Дуже простенькі. Чому я маю на люди показувати той годинник? В мене є нормальний, золотий, Вашерон Константин за 15 тисяч доларів. (Зубик показує годинник на дуже масивному золотому браслеті).

Так, я маю гроші, бо в свій час не спав, а годував тарганів по різних магнітогорськах. Ви питаєте, як заробив перший капітал? Возив кросівки міхами зі Львова в Харків. Потім продавав сільськогосподарську техніку в Узбекистан, брав там бавовну, та переправляв її на Захід. Тоді було не важко стати мільйонером.

А навіщо вам громадянство екзотичних островів?

Це все через Кучму. Коли він став президентом, то постійно закликав боротися з бізнесменами. Він чомусь взяв собі за моду мочити бізнесменів. Якийсь жах розповідав. Він ще не був економічно освічений, уявлення не мав про ринкову економіку. Він говорив такі слова, що страшно ставало. Кілька передач було, де Кучма заявляв, що це бізнесмени у всьому винні. З кожною передачею я все більше й більше «йорзав» по кріслу, та думав, що щось треба робити. Власне, вдався до способу, який би гарантував певну незалежність від внутрішньої політики, яка була тоді в Україні. В той же час, я чесно здав український паспорт, і тільки потім отримав іноземний. Я дістав паспорт Кабо-Верде по програмі бізнес-імміграції. В Америці треба вкласти 2 млн. доларів, на островах - копійки. Коли я став громадянином іншої країни, мені стало спокійніше, бо я був захищений від того абсурду, що відбувався в Україні, від агресивних закликів Леоніда Даниловича до хлопців у мундирах. А потім я з приємним подивом відзначив, що мені як власнику того паспорта простіше отримувати візи. Я навіть втішався. Але після 11 вересня мені навпаки стало соромніше отримувати візу. Всі питали, Кабо-Верде це де? Я кажу: біля Африки. Так ти ж білий! А я пояснюю, що то португальська колонія, там багато мулатів, дуже симпатичні люди.

Ви там проживали певний час?

Ні, я там майже не був. Лише коли оформлював документи кілька днів дурня поваляв на березі океану. Весь той час я перебував в Україні, тут була моя родина, моя робота. Не висувався там депутатом. Я не прагнув там балотуватися або голосувати за когось. В Інтернет-виданнях писали, що Кабо-Верде - країна з традиціями канібалізму. Мені смішно, бо та країна навпаки могла присоромити та повчити Україну, як організовувати економіку. Там середня заробітна плата вдвічі більша, ніж в Україні. Країна вся в готелях. Чистенька. Там немає особливих природних умов, корисних копалин, але є три аеропорти. Там відпочиває вся Італія.

А ви не думали зайнятися готельним бізнесом?

В мене тут всі зв’язки, мої батьки, мої родичі, нащо мені було їхати туди? Це позиція страуса – втекти зі своєї країни. Це неправильно. Люди з почуттям гідності не повинні підкорятися якійсь демагогії, йти, як стадо баранів, за якимось дударем. Це моя позиція, я за нею живу, отож не треба називати мене зрадником.

Подписывайся на наш Telegram. Получай только самое важное!

Наши блоги