Чечетов ледь не побив Губського за землю?
Після тривалої дискусії парламентарі все-таки прийняли у другому читанні та в цілому Закон про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення). Тепер до 1 січня 2008 рокуне допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення використання земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва.
Як наголосив головуючий, це була вже третя спроба прийняття таких змін до Земельного кодексу. І невідомо чим би вона закінчилася, аби не взаємні публічні звинувачення парламентських фракцій у різноманітних земельних оборудках, купа поправок, як кажуть депутати, «з голосу» та розбурхані попереднім обговоренням бюджету самі народні обранці.
Чому так довго відкладалося голосування за ці зміни? Адже представники всіх фракцій, відповідно до зобов’язань, які вони брали на себе і під час виборів, і підписуючи різноформатні коаліційні угоди, майже одноголосно погоджувалися з тим, що Верховна Рада мусила б продовжити мораторій на продаж землі ще на рік, а за цей період підготувати закони про земельний кадастр, про ринок земель та внести зміни до законів «Про іпотеку», «Про оренду землі» тощо.
В чому ж проблема? Виявляється, у тому, що існували певні домовленості між представниками різних фракцій, які доволі непогано разом заробляють на ринку землі і яким зовсім невигідно було приймати зміни до Земельного кодексу, зокрема норму про зміну цільового призначення сільськогосподарських земель. Адже тоді втрачалося щонайменше 2 прибуткові схеми .
Схема перша (за рахунок зміни цільового використання землі)
Вона виглядає приблизно так. Знаходимо «свого» сільського чи селищного голову, який (будемо говорити прямо) за хабар додатково обирає, наприклад, 300 га сільськогосподарської землі і пропонує обласній раді ввести її в межі населеного пункту - села N – у зв’язку зі збільшенням там населення, для розвитку соціальної інфраструктури. Обласна рада, зрозуміло, теж не задарма, змінює цільове призначення цих 300 га з сільськогосподарського на іншу форму, яка дозволяє їх забудовувати. Потім ці земельні ділянки виділяються «спеціальним» людям (зазвичай тим, хто здійснював юридичний супровід) начебто під забудову, і в результаті – в газетах у рубриках «Нерухомість» читаємо оголошення про продаж таких земельних ділянок, зрозуміло, вже за ринковими цінами. Говорять, що «навар» з такої схеми – приблизно в сотні разів на гектарі.
До речі, найбільш показовою в цьому сенсі є Київська область. Під час обговорення внесення змін до Земельного кодексу народний депутат Олександр Ткаченко, згадуючи прізвище Губського і «його товаришів», навів один приклад: «…вони скупили 16 тисяч гектарів землі по ціні від ста до трьохсот доларів за гектар. А зараз сотку будуть продавати по п’ять тисяч доларів. Тепер порахуйте: 16 тисяч гектарів продадуть за два мільярди доларів. Давайте тепер накладемо це на всю республіку!».
Схема друга(з паями)
Тут земельних магнатів цікавлять земельні паї, які в свій час отримали від колгоспів селяни. Ситуація зараз на селі самі знаєте яка – бідність повна, заводи здебільшого позакривалися, роботи нема, молодь намагається виїжджати у більші села чи міста, а «на хазяйстві» залишаються здебільшого літні люди. Єдине, з чого можна їм заробити – це продати свої паї. От і їздять по селах групи людей, які пропонують по 100-300 доларів за земельний пай. Для селян продати паї таким людям вигідніше, ніж просто віддавати землю в КСП за мішок ячменю чи пшениці. Селянам платяться ці долари, формально пай передається з КСП через сільську раду в фіктивне фермерське господарство, з якого вже можна продати цю ділянку під забудову.
Депутати говорять, що зупинити «чорний ринок» землі майже нереально. Адже крім цих двох схем, у діючому законодавстві існує ще багато подібних «шпаринок», а політичної волі на те, щоб їх «закрити», у народних депутатів не вистачить. Парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин під керівництвом Михайла Гладія (БЮТ), фактично, відсторонився від цих проблем. А перемовини про те, підтримувати чи ні певні законодавчі ініціативи стосовно земельних питань, відбуваються у парламентських коридорах та буфетах. Особливо активними там напередодні голосування виявилися, за спостереженнями свідків, Богдан Губський (БЮТ), Артем Щербань (Партія регіонів) та Валерій Бевзенко (Партія регіонів).
У вівторок обговорення щодо внесення змін до Земельного кодексу особливо загострилося тоді, коли частина БЮТу, комуністи та соціалісти наполягали на включення норми, яка б не допускала купівлю-продаж сільськогосподарських земель до прийняття ряду законів, якими б цивілізовано регулювався земельний ринок, а також наголошували на обов’язковому внесенні мораторію на зміну цільового призначення використання цих земель.
За такі пропозиції було кілька голосувань, і всі вони не набирали достатньої кількості голосів – «за» виступали лише частина БЮТу, соціалісти та комуністи. Тоді комуністи звинуватили фракцію БЮТ у намаганні розпродати за безцінь землю селян. Після цих звинувачень було ще одне голосування, в якому проголосував уже весь БЮТ, всі соціалісти та всі комуністи. Проте, голосів все одно не вистачило. Тоді звинувачення в хабарництві та корупції почали адресуватися в бік Партії регіонів.
В цей час всі могли спостерігати цікаву сцену, коли, відчуваючи прийняття таких, очевидно, загрозливих для себе норм закону, Михайло Чечетов (Партія регіонів) підбіг до Богдана Губського (БЮТ) і відчайдушно повів якусь розмову (вочевидь, не зовсім нормативною лексикою, судячи з його агресивних жестів). Не можемо стверджувати, чи з’ясовували депутати між собою стосунки, але те, що ці народні депутати не дружньо віталися, це точно.
Очевидці стверджують, що Богдан Губський пообіцяв «регіоналам», що він зі своєю командою, яка займається Київською областю та земельними питаннями зокрема, не підтримає прикриття цих «шпаринок» у законодавстві та забезпечить доступ до столичного «чорного» ринку Партії регіонів, яка у Київській міській раді практично не представлена. Але після голосування БЮТ у повному складі стало зрозуміло, що «регіоналів» кинули. Так, емоційність Чечетова зіграла в даному випадку на позитив – адже Закон все-таки прийняли і у разі його підписання Президентом протягом року в Україні призупиняться хоча б деякі механізми «чорного» ринку землі. Проте, якщо свідки цієї сварки праві, то цікаво: як Губський буде розраховуватися за свої обіцянки з Партією регіонів?