17 октября • обновлено в 16:59
МоваЯзык
Блоги Мир

/ Новости политики

Ющенку сподобався «антифашист», який мріяв посадити Луценка

523

Цікаві речі відбуваються в найбільш таємничій українській установі – Службі безпеки України. 29 листопада Президент Віктор Ющенко пропонує Верховній Раді звільнити голову Служби безпеки України Ігоря Дріжчаного, реєструючи відповідний проект у парламенті, а наступного дня присвоює йому звання генерал-полковника.

Ще цікавіша ситуація - із заступниками голови СБУ. На початку Президентства Ющенко вирішив, що вони повинні бути цивільними людьми, тепер переграв назад - лише офіцери. Таке рішення було прийняте ще до подання на відставку Дріжчаного. Нині в ЗМІ з’явилися коментарі, що таким чином Президент вирішив послабити голову СБУ, про якого шепочуть, що він працює на «донецьких». Це, мовляв, дозволить Президенту посилити вплив на спецслужбу. Як би там не було, а посилювати свій контроль Президент вирішив дуже одіозними фігурами.

Останнім часом з секретаріату Президента виплила інформація, що Віктор Ющенко призначив Миколу Герасименка першим заступником голови СБУ.

Герасименко - фігура не політична, широкому загалу маловідома. Натомість я мала кілька років тому «прекрасну» нагоду познайомитися з полковником СБУ поближче. Тоді він у якості керівника слідчої групи СБУ розслідував - чи «фабрикував»? - справу про масові акції часів «України без Кучми» 2001 року.

До речі, очолив слідчу групу він після того, як його тогочасний безпосередній начальник Олександр Головін заявив, що «краще підпише рапорт про звільнення, ніж буде займатися цією справою».

Полковника Герасименка знайшли аж на Сумщині. Кажуть, він погодився одразу. Хоча існує інформація, що це було свого роду карою за «пляму» в біографії. Про Герасименка ходили чутки, що в Сумах він «попалився» на прикритті наркотичного трафіку на російсько-українському кордоні.

Однак достеменно це кореспонденту «Обозу» не відомо. Коментарі особисто Герасименка з цього приводу чути не довелося. Дякуючи Герасименку, ми з ним особисто ніколи не спілкувалися, бо з розряду свідків по справі масових заворушень 9 березня, мене не перевели в розряд обвинувачених.

Як свідка мене перестали допитувати ще до приходу в слідчу групу Герасименка. Слідчі відмовилися мати зі мною будь-які справи після неабиякої «підстави»: в той час, коли вони мусили мене пильнувати, я заблокувала рух на залізничному вокзалі, прикувавшись до залізничної колії, вимагаючи звільнити затриманих по справі.

Однак викладені нижче факти, які характеризують нового першого заступника голови СБУ, почуті «з перших вуст» - від людей, які були змушенні довго й нудно спілкуватися з цією людиною.

Наприклад, засуджений по «справі 9 березня» Микола Ляхович розповів, що розмови з Герасименком на досудовому слідстві переважно стосувалися шантажу Ляховича, щоб він дав покази на Юрія Луценка, інакше обіцяв взяти під варту його молодшого брата, що теж проходив по справі.

«Мені досі моторошно, коли згадаю, як на сьомий день голодування мене на руках принесли в кімнату для допиту. Я дивлюся, а переді мною матір. Це було жахливо, коли вона мене побачила в такому стані. Це такий психологічний прийом. Герасименко особисто викликав матір на побачення, поки я був в такому стані, й наставляв її умовити мене дати покази на Луценка. Мовляв, лише це врятує її молодшого та старшого синів», - розповідає Ляхович.

Правда, «весело»? Людину, яка намагалася засадити Юрія Луценка – Ющенкового любимчика - тепер просять відстоювати в СБУ інтереси Віктора Андрійовича. Як таке могло статися? За інформацією депутата Андрія Шкіля, Герасименка пролобіював на посаду першого заступника СБУ Віктор Балога, голова секретаріату президента. Шкіль зауважив, що Арсеній Яценюк, який відповідає за кадрові призначення, був категорично проти, однак авторитет Балоги переважив його заперечення.

До цього треба додати, що Микола Герасименко - людина, яка вміє справити позитивне враження. Про це свідчать розповіді людей, які з ним особисто спілкувалися. Наприклад, щоб поближче познайомитися з адвокатом ув’язненого Андрія Шкіля Тетяною Монтян, він в діловому костюмчику поліз під її старі «Жигулі», щоб дещо відремонтувати.

Існує інформація, що Балозі Герасименка посватав Дорошенко – нібито за те, що Герасименко зливав в «Україну молоду» інформацію про зв’язки Дріжчаного з «донецькими».

Ще цікава інформація для роздумів: на сайті СБУ наразі відсутня офіційна інформація про призначення Герасименка. Отже, немає й біографії. Микола Ляхович розповів «Обозу», що одного разу, щоб завоювати його довіру, Герасименко ділився деякими подробицями своєї біографії. Зокрема, стверджував, що двічі мав можливість зробити кар’єру в ФСБ, але не зміг забути Україну, тому повертався на Батьківщину.

Перший раз згідно його розповіді, він прилаштувався в ФСБ відразу після розвалу Союзу, однак, коли в Україні почали формувати СБУ, - переїхав в Київ. Другий раз він проходив додаткову підготовку в одному з центрів навчання працівників спецслужб під Санкт-Петербургом.

Не відомо, наскільки правдиві були побрехеньки, якими Герасим’юк «розважав» обвинувачених. Відомо одне: як юрист він слабуватий. Наприклад, обвинувачувальний висновок по справі УНСО був доволі сирий й слабенький. В незаангажованому незалежному суді ця справа розвалися б умить. Ось приклади з обвинувачення, яке зачитувалося в суді: "Потерпілий Бутко одержав удар каменем по голові, чим було заподіяно ушкодження суглобу лівої ноги". Слідство встановило, що Бурячок повинен відповідати по статті, яка передбачає ув’язнення від 5 до 15 років, тому що "кинувся до правоохоронця з метою завдати йому ударів, але не встиг через причини, що не залежали від його волі", а Андрусенко - тому, що «кинув одне яйце».

Здається, наведених прикладів досить, щоб характеризувати Герасименка як слідчого. До речі, після здачі справи УНСО в суд Герасименко, як і варто було очікувати, пішов на підвищення - працював заступником голови Слідчого управління СБУ в часи Радченка та Смешка. Олександр Турчинов його зняв і вивів у розпорядження.

Тепер кілька слів про Герасименка як «бізнесмена». Днями «Главред» оприлюднив кілька документів, які з подробицями описують кримінальні схеми аферистів у погонах. Герой публікації наш Герасименко. Виявляється, він засвітився в скандалі з розкрадання державного майна, коли працював першим заступником голови Слідчого управляння СБУ. Крім всього іншого, він відповідав за реалізацію конфіскованого товару, організував в цій сфері доволі прибутковий бізнес. Під його керівництвом діяв керівник першого відділу служби СУ Вергелес, старший слідчий ЮР, експерт Павленко. Схема наступна: експерт занижував вартість конфіскованого майна, воно передавалося «своїй» фірмі, а далі продавалося за справжньою ціною.

І на завершення нашої розповіді - ще одна історія, яка характеризує Герасименка як людину. «Як жлоба», - уточнює головний герой історії адвокат Тетяна Монтян.

Коли Герасименко очолював слідчу групу по "справі 9 березня", вона працювала адвокатом одного з обвинувачених - депутата Андрія Шкіля. Як розповідає Тетяна, якось вона заявила клопотання керівникові слідчої групи СБУ Герасименку дати дозвіл зняти копію з багатотомної справи. Це дозволялося законом. Однак Герасименко відмовив.

Монтян намагалася його переконати, що це безсенсово, адже після передачі справи до суду мені суддя дозволить копіювати.

«Не дозволить, я сам про це суддю попрошу», - відповів Герасименко. Урешті-решт, суперечка завершилась тим, що захисник та начальник слідчої групи уклали в присутності обвинуваченого А.Шкіля, якого закликали бути свідком, парі на дві пляшки текіли та похід у ресторан.

За кілька днів обвинувачувальний висновок було затверджено, і справа пішла до суду, точніше, до судді Івана Волика, відомого своїм «особливим» ставленням до спиртних напоїв. Перед розпорядчим засіданням підходить Т.Монтян до судді та питає:

— Ваню, хочеш на шару пляшку текіли?

— Звичайно, Тетяно, а що треба зробити?

— Напиши от тільки на моєму клопотанні “дозволяю”.

— Та й усе? Без проблем. А де текіла?

— Та Герасименко має дати дві пляшки, якщо ти дозволиш справу скопіювати, ми парі уклали в присутності Шкіля. Одна пляшка — твоя.

Домовилися! Як тільки Тетяна впоралася з копіюванням, зателефонувала Герасименку: “Миколо, жени текілу”.

Довелося слідчому запрошувати Монтян у ресторан, випили, закусили. Тетяна й питає: “А де текіла, ти що, не приніс?” — “Приніс”, — і достає з кишені дві маленькі пляшечки по 50 грамів. Стала Тетяна соромити свого кавалера прямо в ресторані, мовляв, плінтус відпочиває в порівнянні з рівнем падіння “контори” в безодню жлобства. “А ми, — каже Герасименко, — об’єм пляшок не обумовлювали”.

Одну дитячу пляшку кореспондент «Обозу» розпив вечорком разом з Монтян, другу вона понесла Воліку.

“Таню, а де моя текіла?”, - наступного дня замість привітання вигукує суддя Волік. Монтян радісно достає манюсеньку пляшечку. “Що ти принесла, ми ж домовлялися на пляшку?” — “А це що, по- твоєму? Не подобається — телефонуй Герасименкові. Я обіцяла віддати тобі одну з тих двох пляшок, що він мені програв. Вчора цей жлоб розрахувався. Які претензії до мене?” Образа судді Волика, кажуть, була безмежною.

Після веселого відступу повернемося до серйозних висновків. Призначення Герасименка ще не доконаний факт. Як повідомив Шкіль, його інформативні джерела СБУ дають різну інформацію, чи підписав Президент указ. Точно відомо, що відповідна заява вже написана Миколою Герасименком і мітить він на посаду, яка відповідає за протидію тероризму.

Так що скоро ми будемо мати щасливу нагоду бачити головним борцем з тероризмом людину, яка швидко й чітко виконує політичні замовлення - того ж Ющенка: в 2001 Віктор Андрійович назвав учасників акції «Україна без Кучми» «фашистами», Герасименко цих «фашистів» посадив.

Подпишись на Telegram-канал и посмотри, что будет дальше!

Блоги / мнения

ads pixel