УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Юхновський звинуватив Януковича у приховуванні злочинів

Юхновський звинуватив Януковича у приховуванні злочинів

Рік тону в Україні створили Інститут національної пам’яті, основним завданням якого є посилення уваги суспільства до власної історії, поширення об’єктивної інформації про неї в Україні та світі.

Видео дня

Окрім того, він повинен реалізовувати державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу, проводити заходи з увічнення пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, учасників національно-визвольної боротьби.

Однак, схоже, наші політики роблять усе, аби історія була в них у ролі рабині. Принаймні так вважає директор Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський.

Чому ви так думаєте?

— З боку уряду відчутний опір діяльності Інституту національної пам’яті України, який проявляється насамперед в істотному зменшенні фінансування. Інститут не отримав коштів на свою роботу й упродовж чотирьох місяців працює на громадських засадах. Також проблемою є те, що цього року діяльність установи передали в підпорядкування Державного комітету архівів і немає окремої статті в бюджеті, як це передбачено Бюджетним кодексом. Крім того, кошти на фінансування інституту цього року виділено не прямо, а за статтею витрат на Держуправління справами. І тепер, аби ці кошти перевести на інститут, необхідно запроваджувати зміни до бюджету-2006.

Я ж бачу інститут як автономну установу в складі Кабінету Міністрів, яка повинна мати незалежне фінансування. І якраз цього не сталося: спершу інститут «перекинули» до Міністерства культури, тепер, як я вже зазначав, до Державного комітету з архівів.

Як на мене, такі дії нашої влади є незрозумілими, адже інститут займатиметься не лише архівами, пов’язаними з пам’яттю, а й таким сегментом, як славні сторінки української історії — аби створити в українському суспільстві поняття гордості за свою націю. Відтак сфера діяльності інституту є широкою, а нас намагаються загнати в рамки архівної роботи.

На вашу думку, навіщо роблять такі «перепасування»?

— Япро це не хотів би говорити, бо це вже зі сфери здогадок. Мені здається, що управління культурною сферою в Україні не є адекватним.

І в чому саме полягає ця неадекватність?

— Хоча б у тому, про що ми з вами говоримо.

Яка, на ваш погляд, причина такого тиску, хто зацікавлений у тому, щоб інститут не виконував своєї основної функції?

— Це дуже актуальне питання. Коли постала незалежна Україна, ніхто нікого не посадив у тюрму, ніхто не розглядав ті страшні біди, що сталися за часів «совітів». І зараз дуже часто говорять про те, що, мовляв, навіщо ворушити минуле, навіщо вам займатися архівами і на їх підставі доводити те, як українська нація боролась за свою незалежність. Це несправедливо.

В уряді, парламенті, суспільстві існують дуже впливові сили, які намагаються приховати жахливі злочини, скоєні проти української нації. Інститут хоче довести, що одразу після 1918 року, коли була ліквідована Українська Народна Республіка, у країні відбувались безперервні повстання селян супроти більшовицької влади. І всі вони були нещадно придушені. А для остаточного їх придушення більшовики організували Голодомор 1932 — 1933-х років. Тож ця робота інституту, відповідно, провокує дуже сильне незадоволення у цих колах. Але я знову хочу наголосити, що нація повинна знати правду про себе. І власне цю правду й хоче оприлюднити інститут, попри всі ті перешкоди, які йому чинять.