НСНУ взяв тайм-аут, щоб Яценюк не став Онопенком

21 жовтня на пропозицію В.А. Ющенко, з’їзд партії «Народний союз Наша Україна»

Зробив перерву у своїй роботі на три тижні. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до політичних експертів із запитанням: Чому партія «Народний союз Наша Україна» не спромоглася провести з’їзд?

Олександр ЛИТВИНЕНКО (провідний експерт політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім.О.Разумкова):

„Відповідь певною мірою була дана і у виступі Президента, і у словах Романа Безсмертного. У своєму виступі він піддав, не персоніфікуючи, гострій критиці керівництво партії, спосіб формування партійних структур, те місце, яке займає партія, зокрема те, що вона так і не стала стрижнем, навколо якого повинні були об’єднатися націонал-демократичні партії. Тобто Безсмертний зробив акцент на цілому ряді проблем, які б мав вирішити, але не вирішив НСНУ.

Те, що керівництво партії взяло тайм-аут, щоб вивчити питання, поставлені Президентом, та дати на них відповідь, свідчить про те, що ці питання є досить гострі і про те, що, очевидно, попередні переговори та дискусії, які б мали вестися на рівні ради партії, стосовно ротації керівництва і стосовно нової стратегії «Нашої України», бо очевидно, що стара стратегія себе вичерпує, вони не дійшли до якогось консенсусу. В такому стані керівництва виходити на з’їзд означало б перенести усі ці дискусії на рівень з’їзду і мати непередбачені результати. Я думаю, що власне це і спонукало до перенесення другого етапу з’їзду на три тижні. Наскільки ці питання будуть вирішені, бодай частково, або на якомусь прийнятому рівні до цього часу, подивимось”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Необхідність відпрацювання ідеології партії протягом тритижневої перерви – це пояснення для рядових партійців. В реальності ж на передні з’їзду не був досягнутий повний компроміс між старою партійною номенклатурою, яка тримає партію під контролем (умовна «група Порошенка») і новими фаворитами Ющенка. Стара партноменклатура погоджувалась на те, щоб лідером став Арсеній Яценюк, але виступала проти надмірної ротації ради партії. Яценюк, який не має досвіду партійного будівництва, при старій раді партії перетворився б на «короля без війська». В аналогічній ситуації Онопенко колись був змушений подати у відставку з посади голови СДПУО, де повний контроль тримала група Медведчука – Суркіса.

Порошенко та Безсмертний можуть бути більш-менш спокійні. Для них було б катастрофою, якби Президент зважився будувати новий політичний проект осторонь «Нашої України», а так вони будуть деякий час відсунуті, але не усунуті. А потім їхній менеджерській досвід знову буде потрібен. Значить «Нашу Україну» чекатиме новий компроміс, а в компромісному вигляді навряд чи ця партія зможе повернути довіру населення ”.

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„З’їзд проведено, але вже за певною політичною традицією і українського політикуму взагалі, і «Нашою Україною» зокрема, він відбуватиметься в декілька етапів. Я би взагалі підкреслив таку собі нову політичну моду в Україні, моду на політичні серіали. Ми вже бачили серіали під назвою «Створення коаліції», «Дискусія над Універсалом Національної Єдності». Зараз ми з вами бачимо серіал під назвою «Оновлення «Нашої України». Цей серіал триває майже місяць і я не виключаю, що він може тривати ще місяць чи два. З’їзд можна провести не в два чи в три етапи, такі прецеденти вже були і раніше, а взагалі в кілька етапів, тоді можна буде претендувати на рекорд у книгу Гінеса.

Якщо всерйоз оцінювати цю ситуацію, то я думаю, що вона виникла внаслідок того, що не співпали політичні сценарії керівництва «Нашої України на чолі з Безсмертним, і Президентської команди. Саме з суперечностей цих сценаріїв і виникла необхідність взяти перерву. На сьогодні, Ющенко зацікавлений у різкому та кардинальному оновленні керівництва «Нашої України», але до такої кардинальної перебудови не готове нинішнє керівництво цієї партії. Крім того, сам Президент не має чіткого варіанту на заміщення керівних посад у «Нашій Україні», тому потрібна перерва. Інша річ у тому, чи буде знайдений оптимальний варіант за ці три тижні. Це складне питання, на яке, я думаю, не мають відповіді ні сам Президент, ні керівництво «Нашої України»”.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„Очевидно, що Віктор Ющенко і нова команда його підлеглих по Секретаріату Президента не змогли провести свою лінію і не вистачило часу або можливості переконання керівників партії для того, щоб змінити і керівництво, очевидно, що це є бажання Ющенко, і основні позиції, настанови  нашоукраїнського загалу. Я думаю, що Ющенко незадоволений діяльністю партії, на яку мусив би спиратися, і задумав повноформатну зміну партійних ідеолеген і структури, і керівництва. Насамперед, це обумовлено падінням популярності цієї партії. Ющенко втрачає вплив на прийняття рішень у цій партії. Він не задоволений діяльністю керівних осіб (насамперед «любих друзів») і дуже не хоче, щоб партія, на яку він мав би спиратися, переходила в опозицію. Йому потрібен якийсь проміжний формат. З тими людьми, які сьогодні очолюють партію, він домовитись про цей формат не зміг. Ющенко буде намагатися побудувати  зараз партію під Секретаріат Президента таким чином, щоб продовжити переговори з «Партією Регіонів» для встановлення напіввладного формату задля існування цієї партії надалі”.

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):

„ Неделю назад я прогнозировал то, что практически «Наша Украина» не готова к съезду.

Съезд может быть либо PR акцией, либо серьезным мероприятием. Для «Нашей Украины» ни то ни другое уже не является возможным. Она исчерпала все возможные способы политического внимания к себе со стороны общественности за счет того, что больше занималась своим пиаром, чем политикой, а к большой политике и мужественным решениям оказалась еще не готовой. Поэтому я говорил еще неделю назад, что съезд будет разбит на два периода. Первый будет с вынесением противоречий и конфликтов, а второй уже будет попыткой дать новое лицо «Нашей Украине». В общем-то, так оно и получилось. Единственное, что съезд сделал неправильного, это то, что он не послушал отчет. Выступление Президента – это было выступление Президента, а не почетного руководителя партии, которая в оппозиции или во власти. Это было выступление Президента, который рассчитывался со своей политической совестью. Самое главное из того, что он сказал, это то, что все давно понимали, то, что партия является политическим паразитом на властных ресурсах и на рейтинге самого Ющенка. Можно спорить о том, как это было сделано (правильно, не правильно, в какой форме, рано или поздно), но то, что он сделал это сейчас, говорит о том, что «Нашей Украине» уже ничего не остается, только как переформатироваться и искать свое новое место на политической арене Украины. То есть ничего страшного не произошло, но произошло то, что все понимали, о чем говорили и о чем нужно было сказать. Теперь вопрос только в том, кто возьмет верх в «Нашей Украине».  Может победить здоровое ядро, под которым я понимаю всех без исключения участников сегодняшней политической верхушки «Нашей Украины», но которые сознательно поменяют себе роли, а не пытаются обмануть либо политиков, либо население. А могут победить демагоги, которые просто завалят партию к началу избирательной кампании”.

Володимир ГОРБАЧ (політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва)

„Роботу з’їзду було зірвано через те, що його хід вийшов з-під контролю організаторів. Тут наявні дві причини.

Перша полягає у тому, що переважна частина делегатів з’їзду НСНУ – типові чиновники, які стали партійцями, насамперед, для того, щоб представляти у своєму регіоні «партію влади». Тому рішення верхівки НСНУ («любих друзів» та Романа Безсмертного) про перехід партії в опозицію викликав нерозуміння, глухий саботаж та просто обурення на місцях. Попри фінансовий та кадровий контроль Президії НСНУ над партією їхнє рішення про перехід в опозицію вибило з-під них власну делегатську базу, тому що посягнуло на саму онтологію партії. Це системна причина зриву сценарію Романа Безсмертного, його системна помилка.Другою причиною була позиція Президента, озвучена у його виступі. Жорстка критика пролунала публічно й повністю делегітимізувала партійне керівництво, яке після цього вже не змогло б утілити власний сценарій проведення з’їзду. Крім того, роботу з’їзду було припинено за згоди Президента, що означає наявність попередньої домовленості про перехід влади всередині партії від «любих друзів» до «людей президента». Роман Петрович, очевидно, погодився на вимогу Президента відійти від керівництва за умови більш-менш пристойного публічного оформлення цього кроку. Тому нові фаворити Президента на чолі з Балогою та Яценюком і не рвуться до влади у партії. Протягом наступних трьох тижнів «любі друзі» намагатимуться переконати партію і президента у своїй потрібності хоча б на других ролях, у не публічній сфері, а «люди Президента» зважуватимуть усі «за» і «проти» ідентифікації перспективних політиків із самодискредитованою політичною силою”.