Козинські відьми на шабаші
Продовження журналістського розслідування земельного конфлікту у селищі Козин під Києвом.
Читайте також:
Козинська земля коштує три «Криворіжсталі», і там сам чорт ногу зламає
Що ж про цей конфлікт скаже інша сторона? - З цим питанням «Обоз» звернувся до колишнього секретаря сільради Олексія Токара. І для початку нам хотілося б дізнатися, чому з 2001 по 2003 рік депутати Козинської сільради відмовилися від свого виключного права приймати рішення про викуп чи оренду землі, натомість передали відповідні повноваження виконкому. В орган входили авторитетні селяни - сільський лікар, директор школи, завідуюча дитсадка, заступник директора санаторію «Пролісок», представник лісництва, вчителі. Словом, усі ті, хто в будь-якому селі володіє «адмінресурсом».
Екс-секретар сільради Олексій Токар пояснив, що депутати вирішили передати повноваження виконкому для більшої оперативності у прийнятті рішень. За законом сільрада може збиратися раз на квартал, а рішення про виділення землі доводилось приймати щомісяця. Робота велася дуже інтенсивно, і на момент переобрання голови сільради виконком встиг прийняти 1262 рішення.
«Палац графа Дракули» - так називають козинці гранітний будиночок батька Бакая, того самого, що нещодавно перегнав свій єдиний Майбах улюбленому сину в Москву
Знайомство з аргументами опозиції до сільського голови Козина розпочалося з газети «Козин», де в статті під назвою «Козинські відьми влаштували шабаш» робилося припущення, що Горобець очолює сатанинську секту в селі.
- Не смійтеся. Знали б ви, що ми знайшли в кабінеті сільради, коли в січні 2005 року проникли в будівлю! – зауважив лідер козинської опозиції Олексій Токар.
- Невже газету «Интересная»? – цікавлюся.
- Ні, магічну літературу про те, як наводити порчу, - без будь-яких натяків на жарти відповів Токар. Дискусію про метафізику та окультизм вирішили не продовжувати. Цікавило інше: як пояснити, що протягом кількох років продано-здано в оренду 2000 га козинських земель, а в селі немає навіть нормальних доріг. Олексій Миколайович одразу заперечив слова нинішньої голови сільради, яка звинувачувала свого попередника Федоренка у роздачі земель таким чином, що в бюджет потрапляли лише копійки.
- Та у нас бюджет селища завжди був майже як бюджет району! Покійний голова Федоренко зробив, як ніхто інший, багато. Відремонтував школу, газифікував село. За які гроші, по-вашому, це було зроблено? – обурювався колишній секретар сільради. - Фірми, яким він давав в оренду землі, зобов’язувались провести певні роботи на користь села. Звісно, там, де є газ, дороги, водогін, землі коштують дорого. Але в Козині таких облаштованих земель мало. Під час керівництва Федоренка в оренду виділялися землі, які знаходяться далеко від сільської інфраструктури, мали сільгосппризначення, тому вони в принципі не можуть коштувати більше ста доларів за сотку.
- Однак тепер фірми, які купили ті землі, як ви кажете, за 100 долларів, продають їх за 5 -10 тисяч «баксів»! Хіба не парадокс?
Токар потиснув плечима:
- Фірми прокладають дороги, газ, водопровід, і тим самим підіймають вартість ділянок.
Одразу після цього вступу Олексій Миколайович пішов у наступ:
- А Горобець використовує людську жадобу, козинці в свій час отримали купу грошей за ті ділянки, якими їх наділив Федоренко, а тепер вона їм обіцяє ще, якщо вони її підтримують. Та й то підтримки в неї - лише купка родичів: усього півтори сотні осіб.
- Але ж Горобець показувала товсту пачку заяв селян про недовіру депутатам. Там приблизно тисяча таких папірців…
- Ті підписи - липові. Горобець збирала підписи людей проти відключення газу, а потім ці підписи з’явилися під зверненнями про відозву депутатів, - пояснив Токар.
- А чому ви в суд не подали, коли вас відсторонили від повноважень й вибрали нових депутатів?
- На суд треба гроші, - із сумом відказав Олексій Михайлович.
З огляду на те, що від попередньої співрозмовниці довелося почути протилежну заяву, довелося провести невеличкий експеримент. Нагадаю, що Горобець стверджувала, ніби її підтримує абсолютна більшість селян, а депутати покладаються виключно на родичів та брокерів, які займаються перепродажем землі в Козині.
Простенький «соціологічний зріз» на місцевості дав такі результати: щирих прихильників достатньо і у Горобець, і у депутатів. Так, за Горобець висловилися 41% козинців, 27% - за депутатів, а ще 32% не визначилися із своїми симпатіями.
Поспілкувавшись із депутатами, я почула від них чимало цікавого. Всі вони одностайно стверджують, що заповідні землі урочища Домахи продала Горобець, а покупцем був Петро Ющенко. Дехто запевняв, що в цьому скандалі стирчать «вуха» Петра Порошенка, з яким нібито домовилася Горобець про виділення кількох десятків гектарів землі.
Спитайте будь-яку козинську бабусю, й вам скажуть, що це будується Порошенко. До речі, раніше за цим парканом була база відпочинку фабрики Карла Маркса
Тут добре видно, що паркан маєтку Порошенка спускається до самої води. Це називається злочинне самозахоплення прибережної смуги
- Горобець багато кому землю обіцяла. Пообіцяла генпрокуратурі – проти неї в січні 2005 року кримінальну справу закрили. Ось дивіться, - Токар демонструє ксерокопію листа з генпрокуратури за підписом начальника управління справами А.М. Кулікова, де той просить виділити 33 га колишньої бази відпочинку «Горлиця». Лист датований листопадом 2004 року.
- А ось дивіться, які ще ми документи знайшли при обшуку в сільраді. Токар показує рішення виконавчого комітету за підписом Горобець, датоване 2 листопада 2004 року. Згідно документа, на розгляд сесії селищної ради виноситься питання про передачу земельних ділянок загальною площею майже 250 га фірмам «Скіф-2004», «Авто.Мотор. Спорт», «Симетрія», «Аспект Будінвест».
- Ось вам відповідь на питання, навіщо їй потрібні були свої депутати, заради яких проводилися нові вибори! А ось, до речі, підроблені рішення сесії. Горобець сама намалювала документи про виділення 114 гектарів Пінчуку, 30 гектарів - «Ок-Інвест» й майже 5 гектарів - «Лотосу» та «Сімінвест», - продовжує розповідь Токар.
- Але ж 6 січня, коли була закрита справа проти Горобець, прокурором вже був не Васильєв, а Піскун, - зауважую.
- Генпрокурор змінився, а слідчі лишилися, - відказує Токар. - Горобець досить довго прикривав перший заступник Піскуна Шокін. Адже Порошенко орендував тут базу відпочинку «Чайка», можливо, вже її й викупив, от Шокін і прикривав його спільні справи з Горобець.
- Однак мені в слідчому відділі генпрокуратури розповіли, що саме Шокін перечитав постанову про закриття справи, не погодився з висновками слідства, що немає складу злочину, й знову відправив справу на розслідування.
- Так сталося тому, що його Піскун притиснув. Він якось побачив, як Шокін тут з Потебеньком пліч-о-пліч ходять. Піскун - людина принципова. Він як рявкнув на Шокіна: «Чого ти її, Горобець, прикриваєш. Якщо ще раз побачу тебе поряд з Потебеньком, ноги твоєї біля мене не буде». А Потебенько, до речі, часто до Горобець приходив, під дверима стояв, на кнопочку тиснув, чекав поки йому відкриють, а потім вони з Горобець про щось довго розмовляли. Кажуть Потебенько в Козині 3 га має. З генпрокуратурою Горобець працювала дуже тісно, тому Піскун її справу в обласну прокуратуру й передав, - продовжував викривати нових козинців Токар.
Це не будинок, а лише гараж, певно для болідів «Формули-1». Козинці розповідають, що на свято Пурим з-за паркану цього маєтку було чути концерт єврейської пісні
- Стосовно кримінальної справи проти Горобець. Вона розповідала, що рішення про передачу землі «Лотосу» приймалося на сесії, себто під рішенням стоять ваші підписи, чи не так?
- Вона бреше! Ми на сесії лише приймали рішення про розташування земельної ділянки Пінчука, «Лотоса» та «Ок-Інвест». А рішення про передачу землі ми не приймали, бо в жовтні був накладений мораторій на передачу землі. Горобець постійно бреше. Коли вона була маленькою, її батько навіть налисо стриг, щоб дитина не брехала. Не допомагало, - емоційно зауважив Токар.
На питання, чому депутати розглядали питання про ділянки, хоча знали, що виділяти їх – це злочин, мій співрозмовник так і не відповів. Від себе додам, що 114 га, які начебто Валентина Горобець передала «Світу Шляхів», в кримінальній справі не фігурують. На відміну від земель «Лотоса» та «Ок-Інвеста». Це дуже дивно: з одного боку, депутати стверджують, що було рішення про передачу Пінчуку 114 га землі, яке начебто Горобець сама намалювала. В той же час прокуратура розслідує лише факт передачі нещасних 5 га фірмі «Лотос». Чи не дивно?
Сама Горобець стверджує, що це депутати підробили документи, щоб скомпрометувати голову. На підтвердження своїх слів вона звертає увагу на те, що опоненти оперують лише ксерокопіями, а не оригіналами, оскільки оригіналів немає. Слід визнати, що ксерокопії деяких документів, продемонстрованих Токарем, справді виглядають підозріло. Особливо ті, які посвідчують передачу 12 соток жителю Києва Леву Хлявичу. На папірці підпис і прізвище Горобець надруковано рівненько відносно полів аркуша. Натомість текст рішення надрукований під значним нахилом. Таке відчуття, що на пустий бланк з печаткою та підписом невдало наклали текст.
Щоб прояснити ситуацію, я зв’язалася телефоном з Денисом Котковцем, якому згідно наданих Токарем документів Горобець схвалила виділення 15 соток. Реакція Дениса Васильовича була несподіваною і надзвичайно різкою.
- Звідки ви взяли цей телефон? Я ніколи не мав землі в Козині. Мене вже з цього приводу допитувала і прокуратура, і УБОЗ. Вже й перевіряли – немає у мене землі в Козині й ніколи не було!
Як бачимо, розібратися у козинській війні компроматів дуже непросто. Тим паче, що обидві сторони оперують ксерокопіями, стверджуючи, що всі документи - в прокуратурі. До речі, депутати сільради значно краще підготувалися до війни компроматів, назбиравши більше різного роду паперів та довідок. Щоправда, після звинувачень у сатанизмі довіряти більшості цих фактів було складно.
Козинська Венеція
А ще мене вразила історія із довідкою з психіатричної лікарні. Під час описаної вище розмови з Горобець, я ледь не впала зі стільця, коли голова протягнула довідку, що вона не перебуває на обліку в психлікарні. Однак стримати сміх вже було неможливо, коли Олексій Токар простягнув мені ксерокопію історії психічної хвороби Валентини Горобець, яка начебто 4 рази - з 2000 по 2004 роки перебувала на лікуванні в глеваській психлікарні.
Я не полінувалася подзвонити в зазначену лікарню і перевірити, чия довідка справжня. Виявилося, що в даному випадку брешуть депутати. Представившись родичкою хворої, я покликала завідуючу шостим відділенням Бєляєву, яка нібито підписала історію хвороби Горобець. На іншому кінці дроту зауважили, що я, напевно, помиляюся – такого лікаря в лікарні ніколи не було. Поспілкувавшись з іншою черговою, я з’ясувала те саме – Бєляєвої в психлікарні не знають. Було б дивно, якби заввідділенням з таким прізвищем існувала.
А ще після розмови з представником козинської опозиції у мене остаточно склалося враження, що прокуратура упереджено розслідує справу про масові заворушення в Козині. На питання, чому в якості обвинувачуваних проходять лише прибічники Горобець, коли двері в державній споруді трактором виламала інша сторона, Токар відповів:
- Зараз ви все зрозумієте. Двері трактором підперли 8 січня – це було свято, неробочий день. Отже, це не можна розцінити, як блокування сільради. От якби ми підігнали бульдозер в робочі дні – тоді проти нас порушили б справу. А так у нас все було законно: нас супроводжувала міліція, районне керівництво. Ми постраждали, прихильники Горобець нас били, розбивали голови.
- Але я бачила «контингент» симпатиків Горобець в будинку культури. Там самі бабусі. Як вони можуть вас побити?
- Тоді під сільрадою були і чоловіки. А бабусі… Ви ж знаєте, якими можуть бути бабусі - у них в парасольках була арматура. Вони добре підготувалися, застосовували сльозогінний газ, а Горобець кричала: «Вбивайте їх». А потім, коли наїхало міліції, вона особисто дзвонила слідчому Коліничу, який покривав її, і кричала: «Ви ж обіцяли, що моїх не будете займати»!
У наступній частині матеріалу - думка правоохоронців про майже безвихідну ситуацію із козинською землею.