Автор "Гаррі Поттера" Джоан Ролінг: "Ми намагаємося захистити дітей радше від їхньої власної уяви"

Авторка книжок про підліткового чарівника Гаррі Поттера Дж. К. Ролінг рідко говорить перед публікою про свої книги, залишаючи своїм творам та рекордному продажу всього, пов’язаного з Гаррі Поттером, говорити самим за себе.

Видео дня

Стівен Фрай відомий у Британії як голос аудіо-книг про Гаррі Поттера, які він озвучував.

Він розмовляв з авторкою про те що означає жити з Гаррі Поттером, звідки вона бере натхнення, що робитиме, коли завершить останню главу?

Першим його запитанням було - з яким героєм Джоан Ролінг найбільше себе асоціює?

Дж. К. Ролінг: „Напевне, з Гаррі. Тому що мені, напевне, набагато частіше доводиться думати саме, так би мовити, його головою, ніж інших. Тому що ми все бачимо з його точки зору. Але, я думаю, що в більшості героїв є часточка мене. Про письменників кажуть, що неможливо не вкладати частинку себе в своїх героїв, бо автору треба уявити їхню мотивацію.”

С. Фрай: Чи думали ви, ще коли почали писати першу книгу, що так багато людей, які ніколи не були в школі-інтернаті, так тісно поєднуватимуть себе з особливим світом саме англійської школи-інтернату, яку репрезентує Гоґвордська школа чарів і чаклунства?

Дж. К. Ролінг: „Насправді я також ніколи не була всередині школи-інтернату. Я вчилася в звичайній державній школі. Але для сюжету було суттєво, щоб учні разом ночували в якомусь одному приміщенні. Це не могла бути звичайна денна школа, бо тоді пригоди б переривалися наприкінці кожного дня, коли діти йшли б додому. Їм би довелося говорити з батьками, потім знову збиратися в школі. Тому це мусила бути школа-інтернат, що було й логічно. Бо де ж інакше чаклуни навчали б своїх дітей? Адже це місце, де мало б бути багато різних незвичайних звуків, блискати світло і їм би хотілося це тримати десь на відстані, щоб маґли на це постійно не наштовхувалися. Але люди, напевне, радше асоціювали це зі скупченням дітей в одному місці, ніж з атмосферою школи-інтернату. Я не впевнена, що мені знайома така атмосфера, але мені знайома картина того як поводяться діти, коли збираються разом.”

С. Фрай: Ви створили окремий світ, що власне і є визначенням успішної художньої літератури з власними законами. Тому часто можна чути, що як дорослим так і дітям сниться, що вони в Гоґвордській школі, поруч з Гаррі Поттером і головними героями. І природнім результатом стає те, що лунають застереження, що це якимось чином небезпечно?

Дж. К. Ролінг: „Це нагадує, як 200 років тому молодим жінкам забороняли читати романи, тому що це, як вважалося, може їх розпалити, захопити. Може привести до того, що їм буде хотітися чогось такого, що не є реальним. І пам'ятаю, як колись, в юності я була дуже засмучена, коли довідалася, що Вірджинії Вулф казали, що вона не повинна писати, тому що це, буцімто, призведе до психологічного розладу. Нам потрібен світ, куди б ми могли втекти. І немає значення йдеться про письменника, чи про читача. Безумовно, у створений мною світ поринати дуже приємно. У книжці Льюїса "Хроніки Нарнії" є такий чудовий образ місця з багатьма озерами - такий світ між світами. І ви можете стрибнути в одне з озер і таким чином потрапити в різні світи. Для мене це завжди була метафора для бібліотеки. Я знаю, що сам Льюїс так не думав, коли він це писав, але для мене - ось це розуміння, що можна стрибнути в будь-які різні світи, і є визначенням літератури. Тому подобається вам Гоґвардська школа, чи, навпаки, ви її ненавидите, ви не можете її критикувати за те, що це світ, де люди отримують задоволення.”

Дж. К. Ролінг: „Я читала в одному з інтерв'ю, що ви провели паралель між світом Гаррі Поттера і світом Шерлока Холмса і для мене таке порівняння було дуже приємним. Тому що, коли я читаю книги про Шерлока Холмса - це світ, який ніколи не існував, але ви можете всім серцем повірити в його існування і, що важливіше, ви хотіли б, щоб такий світ існував, тому це така захоплююча література.”

С. Фрай: І саме тому Шерлок Холмс продовжує отримувати листи на адресу 221 Бейкер Стріт. Але вас можна критикувати за те, що ви створили світ, де діти поринають у фантазії, але водночас він дуже страшний і небезпечний і це їх може налякати. Але, на мою думку, одним з ваших досягнень в дитячій літературі є те, що ви не відступили перед складним і страшним, підлістю і несправедливістю, що змушує дітей задумуватися.

Дж. К. Ролінг: „Я маю дуже чітку позицію проти нинішньої тенденції санітарної обробки дитячої літератури. Ми намагаємося захистити дітей не обов'язково від якихось неприємностей у житті, але радше від їхньої власної уяви. Існують причини чому ми створюємо всі ці історії, причини - чому виникали всі ці поганські свята і причина, чому церква дозволяє певну частку страху. Нам потрібно відчувати страх. І ми повинні його долати в контрольованому середовищі. Це важлива частина процесу дорослішання.”

С. Фрай: Гаррі Поттер - він сумління книжки. Він повинен пройти всі ці випробування. І, як з будь-яким героєм, читачі намагаються поставити себе на його місце...

Дж. К. Ролінг: „Мій улюблений коментар про Гаррі Поттера - я пам’ятаю, як один школяр відповів в телеінтерв’ю після виходу першої книжки на запитання чому йому так подобається Гаррі Поттер. Він сказав - Гаррі Поттер, як виглядає, дуже часто не знає, що відбувається і я також.”

С. Фрай: Чи правда, що ви вже знаєте чим завершиться остання книжка?

Дж. К. Ролінг: „Так, я знаю яким буде кінець. Деколи в мене мурашки по спині бігають, коли комусь дуже близько вдається вгадати що трапиться і тоді мене охоплює паніка - чи справді все так очевидно. Але потім хтось говорить щось абсолютно протилежне і тоді я думаю - о, не все так очевидно. Я завжди залишаю собі трохи простору для уяви, але в мене є план. Дуже багато з того, що відбувається в шостій книжці, пов’язане з тим, що станеться в сьомій книзі. Це не окрема пригода, як було в інших книжках. Є, звичайно, головна лінія Гаррі проти Вольдеморта. Але, на відміну, від інших книжок, пригода в шостій книжці не завершується, вона продовжується... Вперше у мене є відчуття, що я наближаюся до фінішу.”

С. Фрай: Чи збираєтесь ви й далі писати дитячі книжки, чи будете писати для дорослих?

Дж. К. Ролінг: „Якщо чесно, то я не знаю. У мене є задум щодо іншої дитячої книжки для дітей трохи молодшого віку. Але є й інші речі, які я хочу написати. Але мені здається, що мені треба обрати гарне псевдо і зробити все таємно. Бо мене дуже лякає та невимовна вага, яка переслідуватиме книгу після Гаррі Поттера. Я не впевнена, що я з нетерпінням дивлюся в майбутнє.”