Комуністи підтримали СОТ!

Для нардепів-комуністів, здається, немає нічого почеснішого, ніж у боротьбі з ідейним та класовим ворогом зіпсувати у сесійній залі Верховної Ради мікрофон. Наприклад, 15 листопада в кулуарах парламенту два нардепа-комуніста сперечалися, хто ж з них зламав мікрофон під час виступу міністра економіки Арсенія Яценюка.

Чемпіон по знищенню мікрофонів Олександр Бондарчук стверджував, що це його рук справа. Хоча кореспондент «Обозу» на власні очі бачив, як товариш Петров переліз через бордюр урядової ложі й потягнувся руками до горла Яценюка…

Щоправда, не шия міністра була справжньою метою нардепа. Просто його руки намагалися нащупати мікрофон, у який промовляв міністр, а позаяк комуніста в цей час відтягували депутати «Нашої України», депутат ніяк не міг прицілитися. Нарешті руки товариша Петрова намацали ненависний пристрій. Тієї ж миті у Петрова спрацював безумовний рефлекс Павлова – руки політика міцно стиснули здобич і щосили рвонули до себе мікрофон. Це дозволило «вирубити» міністра, який в цей час намагався переконути депутатів проголосувати за один з «сотівських» законопроектів. Таким чином, ще один мікрофон пав жертвою вступу України до СОТ.

До речі, коштують парламентські мікрофони не дешево - 370 євро. З яких джерел компенсуються збитки? Чому депутати так ставляться до технічного оснащення Верховної Ради, яке робиться за бюджетний кошт, себто, гроші виборців?

Нардеп Василь Гаврилюк, який знайомий з технічною стороною роботи парламенту, бо є членом комітету з питань Регламенту та організаційної роботи Верховної Ради, ще влітку заспокоїв «Обоз»: мовляв, не хвилюйтесь, бюджет країни від «хуліганів»-депутатів не постраждає, адже за поламані мікрофони заплатять самі депутати, які їх пошкодили.

«У Верховній стоять відеокамери, вони проглядаються, вилучаються фрагменти, на яких видно, хто нищить майно. На основі цієї інформації депутату виставляється рахунок. До речі, Турчинов, коли ще за часів Кучми «рубав» мікрофони, не знав, що все записується на відеокамери. Він думав, що цього ніхто не побачить, і тому дуже здивувався, коли йому принесли рахунок. Він справно його заплатив», - відповів Гаврилюк.

До речі, літом під час прийняття «сотівських» законопроектів було зламано, аж сім мікрофонів. Той же Гаврилюк розповів, що збитки складають 10 тисяч євро. Більшість з цих мікрофонів зламав згаданий вище нардеп Бондарчук, який навіть сьогодні намагався взяти славу Петрова на себе. Тож «Обоз» вирішив поцікавитися, звідки у рядового члена фракції комуністів такі гроші, що він може собі дозволити ламати мікрофони пачками.

«Це неправда. У Верховній Раді зафіксовано, що особисто я зламав 3 мікрофони. За ці три мікрофони з мене було вирахувано 9 тисяч гривень з хвостиком. Ці гроші вираховують щомісяця з моєї зарплатні, розтягаючи виплати до березня», - заявив Бондарчук. «Обоз» наполягав, що на рахунку Бондарчука значно більше «порубаних» мікрофонів, однак тут не посперечаєшся...

«А Вам не шкода своєї зарплати. Чи вистачить її, щоб розрахуватися, якщо ви й надалі буде таким нещадним до мікрофонів», - поцікавилися ми у парламентарія-пролетарія. «Наша партія компенсує нам втрати зарплати. У фракції комуністів окрема система, в нас - своя бухгалтерія. Всі тут рівні. Я мікрофон зламав, але зрозуміло, що всі несуть нагрузку однакову», - так дослівно прокоментував Бондарчук свій парламентський героїзм.

Нардеп заявив, що він на цьому не зупиниться і продовжить ламати мікрофони. «Ми свою тактику в майбутньому не збираємося змінювати. Коли ми захищаємо країну від агресора, мікрофони - це дрібниця. Ми будемо давати по руках, по брудних руках, які кажуть, що вони нічого не крали», - зауважив Бондарчук.

Але депутати з фракції комуністів, скоріше за все, не задумуються над іншою стороною справи. Мікрофони – австрійського виробництва! А це означає, що фракція комуністів своїми хуліганськими діями підтримує СОТтівського виробника. Це ж приклад прямої зради вітчизняних інтересів!

«Обозреватель» радить комуністам, які у запеклій боротьбі з Світовою організацією торгівлі опосередковано спонсорують ненависний СОТ, перш ніж наступного разу ламати мікрофони, прийняти постанову про забезпечення Верховної Ради мікрофонами суто вітчизняного виробництва. А ми, журналісти, будемо веселитися, спостерігаючи, як вуха «червоних» будуть адаптуватися до вітчизняних «матюкальників».