Святослав Піскун: “Звільнивши мене, Ющенко наступив на ті ж граблі, що й Кучма”

Автору щастить: він був єдиним, кому Святослав Піскун дав інтерв’ю після відставки з посади генерального прокурора України в жовтні 2003 року; першим, з ким розмовляв після свого тріумфального повернення на цю посаду в грудні 2004 року, і так само першим автор спіймав Піскуна минулої п’ятниці, 14 жовтня, коли Президент Ющенко вдруге звільнив його з посади.

Розмова відбувалася в Інституті кардіології ім.Стражеска, куди Піскун приїхав на обстеження.

— Святославе Михайловичу, які формальні причини вашого нинішнього звільнення з посади?

— Мені вони не відомі так само, як і вам. Але оцінюючи президентський указ, я бачу, що Ющенко наступив на ті ж граблі, що й Кучма. Юристи секретаріату Президента знову забули прочитати Конституцію і Закон “Про прокуратуру”, де чітко зазначено, з яких підстав може бути звільнений генеральний прокурор. В указі ж Ющенка про моє звільнення, так само як і в указі Кучми, жодної з цих підстав не вказано. Це дає мені підстави стверджувати, що я просто не влаштовую президентів — ні колишнього, ні нинішнього — через те, що не був їхнім кишеньковим генеральним прокурором. І я щасливий від того, що саме таким не був.

— Чи означає це, що ви знову оскаржуватимете в суді указ про своє звільнення?

— Не виключено. Та в мене є ще час над цим подумати. А поки що хочу відпочити й трохи підлікуватися. Якщо ж я вирішу оскаржити в суді цей недолугий указ, то лише для того, щоб після повернення на посаду звільнитися за власним бажанням. Розумієте, я вже втомився працювати в умовах постійного тиску.

— Тобто ви підтверджуєте, що влада чинила на вас протиправний тиск з метою прийняття Генпрокуратурою потрібних їй рішень. Іншими словами, нинішня влада, як і попередня, намагалася використовувати правоохоронні органи як знаряддя розправи зі своїми опонентами?

— Моя відставка — це прямий наслідок моєї відмови піддатися політичному тиску. Дуже тяжко мати справу з людьми, які вимагають прийняття тих чи інших рішень, керуючись політичною доцільністю, а не законом. Я ж завжди був категоричним противником цього, через що знову втратив посаду.

— З цих ваших слів можна дійти висновку, що нещодавні заяви Юлії Тимошенко про те, що влада наказала поновити проти неї репресії, мають цілком реальне підгрунтя.

— Справді, напередодні відставки в мене була розмова з Президентом, і він дорікав мені, що я начебто поспішно закрив проти Тимошенко кримінальну справу. Ющенко прозоро натякнув, що було б дуже добре, аби розслідування цієї справи було відновлене. Її, як я розумію, збираються використати проти Тимошенко на наступних парламентських виборах, щоб повісити на неї усіх собак. Крім того, Президент наполягав, щоб я розібрався із законністю списання судами заборгованості компанії “ЄЕСУ”, яку раніше очолювала Тимошенко. Але згадайте мою заяву після її відставки з посади прем’єра: репресії проти неї я чинити не буду навіть під загрозою звільнення з посади. Так і сталося.

— Тобто не варто сподіватися, що по моїй заяві про корумпованість членів сім’ї Президента Ющенка, яку я вам передав минулого тижня, буде прийнято законне рішення? (Нагадаємо: Олег Ляшко повідомив про те, що дружина Віктора Ющенка Катерина Чумаченко за сприяння колишнього першого помічника Президента О.Третьякова скористалася послугами бізнесменів, пов’язаних із відомим серед правоохоронців усього світу С.Могилевичем, щоб доставити зі США до Києва своїх родичів на інавгурацію свого чоловіка. Вартість перельоту родичів Чумаченко обійшлася у 270 тис. дол. — Ред.)

— Одразу, як тільки ваша заява потрапила до Генпрокуратури, по ній почалася перевірка. За десять днів, відповідно до закону, мало бути прийняте процесуальне рішення: або порушено кримінальну справу, або відмовлено. Під час згаданої зустрічі я сказав Президенту, що необхідно відібрати пояснення в його дружини з приводу оприлюднених вами обставин приїзду в Україну її родичів. На це Віктор Андрійович мені роздратовано відповів, що у Генпрокуратури є важливіші справи, й завів мову про Тимошенко.

— А як він відреагував на порушення кримінальної справи проти його кума Петра Порошенка?

— Теж дуже бурхливо. М’яко кажучи, йому було надто неприємно почути про це.

— Президент вимагав від вас закриття цієї справи?..

— ...І усвідомивши, що це безнадійно, він вирішив мене звільнити.

— Якою ж тепер буде доля інших резонансних справ, порушених Генпрокуратурою?

— Думаю, що влада намагатиметься усіма можливими засобами домогтися їх закриття, щоб виглядати в очах суспільства білою і пухнастою. Проте я вважаю, і в цьому неодноразово намагався переконати Президента, що саме в його інтересах і нової влади загалом очиститися від скомпрометованих діячів. Натомість Президент вирішив “очиститися”, звільнивши генерального прокурора. Та це шлях в нікуди, бо він незаконний. До того ж засвідчує, що справжні пріоритети влади прямо протилежні тим, які Ющенко декларував на Майдані.

— Ваші плани на майбутнє?

— Буду займатися політикою. Піду до нового парламенту від якоїсь партії.

— Якої?

— Ще не знаю, але запевняю, що це буде партія, яка нічим не заплямувала себе перед виборцями.

— Святославе Михайловичу, після повернення на посаду в грудні минулого року ви мені казали, що вас підняла з колін помаранчева революція. Що ж виходить: та революція знову поставила вас на коліна?

— Ні! Зараз я стою на повен зріст, а от революція, по-моєму, перейшла в контрреволюцію.

Розмовляв Олег ЛЯШКО, "Свобода"