Блог | Почему экс-главе аэропорта "Борисполь" вынесли приговор не от имени Украины
Приговор Евгению Дыхне показателен по многим аспектам. От полного игнорирования позиций защиты в тексте и явной помощи стороне обвинения в отсутствие состава преступления даже исходя из текста, изложенного судом. Суд даже не указал слова Приговор и Именем Украины. И это не описка. Объясню почему.
Далее текст на языке оригинала.
Перед цим трошки хронології. 1 березня 2023 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду першої інстанції у складі головуючої Тетяни Гавриленко, а також Катерини Сікори та Олени Танасевич оголосили Євгенію Дихне, екс-очільнику аеропорту "Бориспіль", та Олесі Левочко, його колишній підлеглій, обвинувальний вирок. Водночас, сам ухвалений документ не містить слів "вирок іменем України", що на нашу думку грубо порушує вимоги Конституції України, за якою "суд ухвалює рішення іменем України". На думку сторони захисту ця груба помилка суду не може бути усунута як формальна описка.
"Доводи обвинуваченого Є.Дихне щодо архаїчності національного законодавства України, положення якого по суті шкодять комерційній діяльності державного підприємству аеропорт "Бориспіль", унеможливлюють його стрімкий розвиток та позбавляють аеропорт конкурентноздатності на міжнародному рівні, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
…Порядок управління майном аеропорту "Бориспіль" був визначений законами, підзаконними та локальними нормативно – правовими актами …Доволі громіздкий механізм передачі державного майна в оренду з економічної позиції може бути оцінений по-різному, але запровадження такого механізму є беззаперечним правом держави як власника майна, а тому особи, які дотичні до управління цим майном, зобов'язані діяти в установлений законом спосіб", – вказано у рішенні суду.
Такий аргумент навела "трійка" у судовому рішенні, яким засудила Євгенія до 5 років позбавлення волі. Тобто, у справі, в якій немає корупції, немає власних корисливих мотивів, судді Т.Гавриленко, К.Сікора та О.Танасевич незаконними діями визнали укладення договорів із порушенням встановленої процедури.
Нагадаю, Євгеній Дихне та Олеся Левочко обвинувачуються у тому, що нібито зривали конкурси з оренди державного майна, які проводило Регіональне відділення Фонду державного майна, у 2016-2017 р.р.. На період, поки проводилися конкурси, аеропортом "Бориспіль" укладалися попередні договори оренди. У двох конкретних випадках, які були предметом судового розгляду, конкурси з оренди державного майна тривали два роки. Власних інтересів Євгенія Дихне та Олесі Левочко, незаконної вигоди від таких дій судом не встановлено. Змови не встановлено – на думку суду між ними існувало "нормальне робоче спілкування". Зв’язку із компаніями, на користь яких Євгеній Дихне нібито зривав конкурси з оренди, також не встановлено. Сума 15,7 млн гривень, яка визнана збитками державі у рішенні суду, є недоотриманими доходами. Тобто, на думку суду, держава могла би заробити більше, якби Регіональне відділення Фонду держмайна вчасно провело конкурси з оренди. Рішення приймалося Комісією з оренди, яка складалася із семи людей у складі Регіонального відділення Фонду державного майна України. Відповідальність за зрив конкурсів, а фактично – за рішення іншого органу, ВАКС переклав на Євгенія Дихне та Олесю Левочко.
У розгляді клопотання прокурора "про виправлення описки" від самого початку було багато дивних речей. Наприклад, Головуюча суддя Т. Гавриленко нині офіційно знаходиться у декретній відпустці. Але вже як мінімум двічі "виходила" із неї для того, щоб взяти участь у засіданнях по нашій справі. При тому, відповідно до інформації з сайту ВАКС – це єдина справа, для якої вона "виходить" із декретної відпустки. Моя колега Л.Куса навіть заявила Головуючій відвід з цієї підстави, вказавши на упередженість до нашого клієнта Євгенія Дихне. "Врятувати рядового Подгорця" – з такої підстави було відкладено розгляд заяви прокурора С.Подгорця "про виправлення описки", бо він теж "забув" надати свої повноваження до першого розгляду.
В суді ми відстоювали думку, що це істотне порушення, а не описка. Зокрема, Кримінально-процесуальний кодекс України не містить законодавчого визначення слова "описка". Водночас, Верховний Суд сформував визначення через свої висновки у відповідних постановах. Зокрема, Верховний Суд надав таке визначення "описки": "Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо)". Отже, тільки за умови одночасного дотримання всіх цих трьох критеріїв дії суду можуть вважатися опискою та підлягають виправленню у порядку ст. 379 КПК України.
У всіх інших випадках суд не може виправити результати своїх дій як описку, оскільки це грубо суперечить такій загальній засаді кримінального провадження як законність. У нашому випадку незазначення судом слів "вирок іменем України" не відповідає критеріям, які сформулював Верховний Суд, позаяк:
Як вказав під час судового розгляду мій колега Артем Крикун-Труш, якщо судді вважатимуть це опискою, то у такому разі до описки можна так само безпідставно прирівняти невказання судом першої інстанції у своєму рішенні й інших обов’язкових процесуальних аспектів. До прикладу, як описку можна виправити неповноту судового розгляду і довнести аргументи щодо суперечливих доказів.
Уся справа Євгенія Дихне та Олесі Левочко є лише справою про нібито порушення формальних процедур передачі майна в оренду. Це справа без корупції, яку розглядає Вищий антикорупційний суд. Отже, ВАКС у своїй позиції щодо законності має бути послідовним та уникати подвійних стандартів, які можуть ще більше вдарити по авторитету та репутації як самої колегії суддів, так і по ВАКС як інституції, яку ця конкретна колегія суддів представляє.
Суд, який у своєму рішенні ставить за соціальну цінність та інтереси служби встановлені законом бюрократичні механізми та процедури, не може допустити їх порушення зі свого боку та діяти усупереч конституційного принципу "дозволено лише те, що прямо визначено законом". Точніше не мав би. Але допустив. Бо рішенням від 19 травня 2023 року колегія суддів у складі Т.Гавриленко, К.Сікори та О. Танасевич прийняли рішення про виправлення описки у своєму судовому рішенні, яке ми, звичайно, оскаржимо. Відео із судової зали можна переглянути тут і тут, а позицію сторони захисту та наші клопотання - на сайті www.nojustice.com.ua у розділі "Важливі факти".
Замість висновку наведу цитату із монографії шановного Олексія Кравчука, до речі, теж судді ВАКС "Судова символіка": наведена формула ухвалення іменем держави, таким чином, символізує обов´язковість судового рішення, ухвалення його органом влади, і походження цієї влади від народу Україна.
А від кого походить рішення, в якому судді ВАКС "забули" вказати, що воно ухвалене іменем України?
