Гримчак: варіант голодування депутатів обговорюється

Учора кримінальну справу стосовно екс-міністра внутрішніх справ з обвинувальним висновком спрямовано до Печерського райсуду Києва для розгляду по суті. Цього ж дняпрокурор Києва Анатолій Мельник відвідав пана Луценка у лікарні. «За даними прокурора, скарг на лікарів та умови тримання не поступило», - зазначається у повідомленні Генпрокуратури.

Видео дня

Один із польових командирів Майдану, нагадаємо, голодує з 22 квітняна знак протесту проти обраного йому запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. 10 травня у зв’язку з погіршенням стану здоров’я екс- головного міліціонера України перевели із слідчого ізолятора до лікарні. Дружина колишнього очільника МВС заявляє, що стан здоров’я Луценка – критичний. «Лікарі категорично просять мене вмовити чоловіка припинити голодування, інакше вони не зможуть врятувати його», - каже Ірина Луценко. В свою чергу нардеп від БЮТ Сергій Власенко заявляє: «Я консультувався з лікарями і можу зазначити, що насправді є реальна небезпека його життю, ми навіть можемо сказати, що Юрій Луценко може вмерти найближчим часом».

Попри такі, м’яко кажучи, песимістичні заяви та прогнози, де ціною питання є життя, в опозиційному таборі – тиша. Ну, майже тиша. Один із найближчих соратників колишнього міністра – депутат від НУ-НС Юрій Гримчак ініціював учора в парламенті збір підписів нардепів під зверненням до Луценка з проханням припинити голодування.

- «Чи ефективною акцією в умовах що склалися є «автограф- сесія»?», - цікавимося передусім у Юрія Гримчака.

- А як інакше ви собі це уявляєте?

- Можна діяти більш радикально, так, як, наприклад, діє сам Луценко.

- Насправді такий варіант обговорюється, але ж не я одноосібно можу приймати таке рішення. Це мають зробити декілька людей. Сьогодні ми обговорюємо такий сценарій. Однак ми розуміємо, що навряд чи це щось дасть. Питання не в тому що ми не готові до цього, а в тому, який сенс цього. Ми майже щодня збираємося, розписуємо хто що робить і в принципі все, що ми ставимо собі за мету, ми виконуємо. А загалом… Людина сьогодні знаходиться фактично на межі життя і смерті, але це жодним чином не впливає на владу. І якщо завтра 10 депутатів будуть голодувати, це якимось чином вплине на владу? Не думаю. З європейськими правозахисними структурами ми активно співпрацюємо, спілкуємося чи не щодня. Вони роблять заяви, ми їх якимось чином транслюємо тут. Також ми активно співпрацюємо з українськими правозахисниками. Вони також розуміють, що мова тут йде про політичне переслідування. І вони кажуть про це. Днями була презентована доповідь Харківської правозахисної групи. Там є великий розділ про Луценка, де все чітко розписано. Одним словом, на сьогоднішній день все що можливо зробити для того аби влада почула нас, ми робимо. І якби це допомогло, я б завтра прийшов до Верховної Ради з матрацом, ліг і голодував би.

- Учора в парламенті збирали підписи депутатів під зверненням до Юрія Луценка з проханням припинити голодування. Ви виступили ініціатором. А скільки автографів парламентарів вдалося зібрати?

- Близько 70-ти.

- Справу Луценка передано до суду. Які прогнози щодо судового процесу? Сподіваєтеся на те, що Феміда прийме рішення про зміну запобіжного заходу чи…?

- Річ у тім, що на сьогодні рішення приймаються в зовсім інших кабінетах. Це моє враження, і я не хочу його приховувати. Якими можуть бути прогнози? Чого лише варте останнє рішення про продовження терміну утримання ще на місяць. Якщо бути циніком, можна було б зробити все більш-менш у відповідності до Кримінально-процесуального кодексу. Але такі «дрібниці» нікого не хвилюють. Ми готуємось до суду. У нас є всі аргументи до суду з тим, аби його (Луценка – Авт.) звільнили під підписку про невиїзд. На мій погляд, багато що залежатиме від того хто буде суддею. Але вже зараз можна говорити про те, що багато суб’єктивних факторів будуть впливати на це рішення. На всі суди, які вже були, ми йшли з залізобетонною, юридичною позицією. І адвокати, і юристи, і всі, з ким ми розмовляли, чудово це розуміють. Але… До речі, приблизно місяць тому правозахисники проводили «круглий стіл». Мене, як народного депутата, також запросили на цей захід. Так ось, аналіз справи Луценка, котрий був там проведений, показав, що на сьогоднішній день правозахисної функції в держави не має. На сьогоднішній день в нас є каральна функція, яка виконується на 150%.

- На останніх парламентських виборах Юрій Луценко був №1 третьої за чисельністю фракції у нинішній Верховній Раді – НУ-НС. На вашу думку, парламентські колеги пана Юрія на рівні ВР «справу Луценка» супроводжують належним чином? Регіонали свого часу, пригадую, діяли більш консолідовано та рішуче.

- Ви знаєте, насправді справа Луценко – це один із тих факторів який фактично об’єднав всю опозицію. І БЮТ, і «Наша Україна - Народна Самооборона», і навіть ті люди, котрі пішли в «тушки», на сьогоднішній день фактично виступають одним фронтом. .Підписи ставлять і ті хто пішов в коаліцію, і ті хто залишився в опозиції. І на поруки готові брати Луценка, виступати, захищати. Тобто на сьогоднішній день, практично все, що було можливо використали у Верховній Раді, було використано.

Що можна було ще зробити? Напевно, можна було зривати засідання Верховної Ради… Але, по-перше, на сьогодні ми в парламенті у меншості, тобто перевага на стороні наших супротивників. А по-друге, відверто кажучи, це навряд чи на щось вплинуло б. Крім того, як це не парадоксально, але будь-яка спроба заблокувати роботу Верховної Ради дуже погано сприймається суспільством. Всі інші варіанти, окрім блокування ВР ми використовували. Скажу більше. Хоча ми з самого початку розуміли, що це політична справа, на початковій стадії ми намагалися йти виключно правовим шляхом. Ми робили все, щоб довести в суді свою правоту. Тим більше, що база аргументів у нас була.

Але так не виходить, тому що ніхто нічого не чує, нікому правові аргументі не потрібні. Останнє рішення суду про продовження терміну утримання під вартою перекреслило всі надії на незалежність нашої Феміди, на можливість довести свою позицію у судовій залі. Про що мова, коли людинку залишають під вартою тільки тому, що її захисники (а також захисники інших людей, які проходять по справі) ще не ознайомилися з матеріалами справи? Коли ген прокурор виступав з доповіддю у Верховній Раді, мої колеги (Сергій Власенко, інші) задавали йому чітке запитання: «Згідно якої статті Кримінально-процесуального кодексу сьогодні Луценко знаходиться під вартою?». І він не зміг дати відповідь на це, здавалося б просте запитання. А чому? Тому що в Кримінально-процесуальному кодексі таких статей не має взагалі. Тобто те що подавав слідчий і те, що приймав суд, ніякого відношення до Кримінально-процесуального кодексу (згідно з яким повинний діяти слідчий, прокурор і суддя) не має.

- Ви неодноразово підкреслювали, що справа Луценка – політична. Деталізуйте: це політичне переслідування чи політична помста?

- Розумію, на що ви натякаєте. Але в даному випадку я би не погодився з припущенням, що це є політична помста однієї людини. Тут мова йде про комплекс. Хоча… Так, в даному випадку ця одна людина є – це президент України.

- ???

- Поясню. Давайте згадаємо 2004-й рік. Віктор Федорович Янукович вже приймав поздоровлення з перемогою на президентських виборах. Було таке? Було. Був Майдан? Був. Хто прожив ці декілька тижнів на Майдані і фактично був його душею, голосом (окрім Ющенка, Тимошенко)? Луценко. Він жив на Майдані і (не знаю на який відсоток, це не має значення) фактично витягнув цей Майдан. Тепер, давайте згадаємо 2007 рік. Віктор Федорович у нас був прем’єр- міністром – з високими повноваженнями, з більшістю у Верховній Раді. Тобто ситуація була такою, що не сьогодні – завтра у нього вже було б 300 голосів для того щоб мати всю повноту влади в Україні. А тепер одне маленьке запитання: «А хто фактично відсторонив Віктора Федоровича Януковича від влади у 2007-му році? Хто поїхав по Україні? Хто підняв людей?». Луценко. Спочатку вони іронічно посміхалися, а потім злякалися. А в кінці кінців, все закінчилося перевиборами і відставкою прем’єра Януковича.

- Ви справді вважаєте, що лише через це у високих кабінетах було прийнято рішення про дострокові вибори до ВР?

- Я вважаю, що ми тоді підняли Україну. Так, перевибори були оголошені президентом Ющенком. Але був ще один важливий момент. Нам не дали провести колони людей в Київ. Тобто Янукович все одно пішов би. І в момент, коли нічого з обіцяного не виконується, а рейтинги падають так, що аж гай шумить, життя погіршилося, а не покращилося, всі люди незадоволені, потрібно терміново «брати» Луценка. Тому що є генетичний пострах його фігури. Тому що за його активної участі Януковича двічі відстороняли від влади.

І ще один момент. Днями я отримав відповідь Генеральної прокуратури. Я задавав ГПУ таке запитання: «Як розслідуються справи, порушені в той час, коли МВС очолював Луценко?». Цікаво читати! 2005-й рік. Люди, які нанесли багатомільярдні збитки державі. Відповідь: «Справа розслідується». 2008 рік – один із найбільших хабарів (5 з чимось млн. доларів). Відповідь? Справа передана до суду. Але щоб ви знали: люди, які були затримані на величезному хабарі, знаходяться на підписці про невиїзд! Справа по вбивству, де фігурує Демішкан.

(Йдеться про злочин, який було скоєно ще в листопаді 2007 року. Тоді в Києві був викрадений і вбитий 62-річний Василь Кривозуб, директор авіакомпанії «Крунк», ветеран афганської війни. Його втопили в каналі під Вишгородом, прив'язавши до спини чавунну батарею. Наприкінці 2010-го Вищий спеціалізований суд з цивільних і кримінальних справах, який очолив нардеп-регіонал Леонід Фесенко, підтвердив, що сина народного депутата від ПР Сергія Демішкана, обвинуваченого у вбивстві, законно випустили на підписку про невиїзд – Прим. авт.).

У відповіді Генпрокуратури, підписаній першим заступником, не має навіть згадки про Демішкана. Я так розумію, хлопця вже виводять з цієї справи і він буде свідком. І це при тому, що він сам написав явку з повинною! Тобто Луценка «прибирали» й за ті справи, які були порушені за часів його міністерської діяльності. Ось це вже – політична помста. Але не однієї людини, а всієї цієї еліти. Днями на форумі прочитав, що половина Верховної Ради хотіла б прибити Луценка. Виникає питання: «А чому?». А тому що він заважав їм жити. Не давав прокручувати корупційні оборудки і таке інше. Їм потрібно було вибрати одну, досить яскраву фігуру для того, щоб всьому суспільству показати: якщо ти мовчиш, не виступаєш проти цієї влади, тебе, скоріше за все, залишать у спокої. Це, якщо чесно, брехня, бо нікого ніхто в спокої не залишить.

- А чому ви не апелювали до людей, які симпатизують пану Луценко? Пригадую, як у 2006 році захищали Бориса Колесникова. Тоді проводилися величезні мітинги в Донецьку, а Віктор Янукович, на той момент лідер опозиції, оголосив, що готовий влаштувати загальноукраїнський страйк. І це без урахування блокування ВР, інших акцій за участю депутатів від ПР.

- Чому, не апелювали? Апелювали. Вибачайте, але людей, які прийшли до нас під апеляційний суд було набагато більше ніж тих, хто прийшов на День гніву.

- Коли Луценка тільки затримали, багато говорилося про те що «закрили» його у справі отруєння Ющенка. «Вітаю Віктора Андрійовича Ющенка з тим, що на шостий рік розслідування справи по його отруєнню в справі нарешті з’явився затриманий», - іронічно заявив тоді Юрій Луценко. А Віктор Андрійович, до речі, промовчав тоді, мовчить і зараз.

- І кому дивуватися? Ющенкові? Не смішіть. 15 травня у нас День пам’яті жертв політичних репресій, так? І зовсім непогану таку промову виголосив президент Ющенко. Я майже стовідсотково згоден з тим, що він сказав. Але він жодного слова не сказав про те, що відбувається в Україні сьогодні. Нехай мені вибачать мої колеги з «Нашої України», але Ющенко здав нас усіх. Здав Україну, здав людей, здав тих, хто вів його до влади, хто підтримував, хто вберіг його, хто готовий був вести на другий термін. Здав усіх! Я вважаю, що провина Ющенка в тому, що сьогодні відбувається в країні, можливо, одна з найбільших. Чому? Тому що це він своєю політикою, своєю недолугістю, невмінням думати, невмінням цінувати своїх колег і побратимів, невмінням будь-чим взагалі займатися, привів до влади Януковича. Я вже мовчу про універсали, меморандуми…

Пригадуєте, він сказав фразу: «Балога – це я»? Якщо Балога – це він, то, виходить, що Ющенко сьогодні працює в Януковича міністром. Хай там як, але на сьогоднішній день ми ведемо боротьбу за Луценка і за нашу країну. І, відверто кажучи, краще цю боротьбу проводити без Ющенка. Нехай він собі займається бджолами. У нас чи не щодня в країні щось відбувається: б’ють підприємців, згортається свобода слова, а Ющенко що турбує? Його турбує проведення Міжнародного конгресу бджолярів. І він з цим питанням буде звертатися до президента Януковича.

Після цього, чесно кажучи, мені взагалі не хочеться будь про що з ним говорити. Він свою справу зробив. Нехай відпочиває. Хочу додати ось що… Гірко не те, що до влади прийшов Янукович. Гірко те, що за п’ять років, за які можна було зробити чимало для країни, не було зроблено практично нічого. У нас в багатьох сферах були колосальні шанси, але всі вони були втрачені. Наш президент, який мав цим займатися, займався чимось іншим. Але найгірше те, що ті, хто пробував щось робити, ставали ворогами президента, бо він боявся що їх рейтинг виросте і вони відсторонять його від влади. Тому Віктор Ющенко і Тимошенко гнобив, і Луценка, і інших.

- Коли ви востаннє бачили Юрія Луценка? Чи справді стан здоров’я колишнього глави МВС критичний?

- Є у нас Юрій Віталійович Луценко. Є лікарня. Є головний лікар. І ось ми (я, Тарас Стецьків, Сергій Луценко) зайшли до головного лікаря і запитуємо: «Розкажіть в медичних термінах про те, який у нього стан». Він каже: «Ви знаєте, Юрій Віталійович просив не коментувати його здоров’я. Єдине що можу сказати…». І після цього починається така мова, коли говорять про все і ні про що. Після цього з’являється заява Генпрокуратури про те, що стан Луценка задовільний, що йому привезли телевізор і книжки і взагалі – у нього все класно.

Я готовий низько в ноги поклонитися тим журналістам, які скопіювали і оприлюднили справжній діагноз Луценка. Ірина Степанівна Луценко заходить, бачить його. Вона бачить, що йому гірше, що він вже майже не встає з ліжка, що він виснажений. Дружина спілкується з лікарями, вони їй кажуть про самопочуття і вона розповідає про це. Але до тих пір, поки журналісти не скопіювали висновок лікаря, всі заяви Ірини Степанівни прокуратура щодня спростовувала. За останньою інформацією – стан стабільний. Стабільно важкий, я так розумію.

Останній раз я бачив Юрія Віталійовича в суді. Я декілька разів звертався з проханням до слідчого, допустити мене, як захисника. Тепер ми будемо звертатися до суду. І не лише я. У нас є ще люди, які мають досвід роботи в кримінальному судочинстві, велику підготовку і які готові бути захисниками Луценка. Зараз доступ до нього, як захисник, має лише дружина. Все, більш ніхто. Адвокати не мають доступу, депутати – також. Жодне моє прохання про зустріч з Луценком слідчий не задовольнив.