Блог | Кому Украина продает товары и услуги: сколько получили денег от ЕС
Итоги внешней торговли товарами за 7 месяцев 2023г. По данным Гостаможслужбы, в январе – июле 2023г. основные показатели внешней торговли были следующими:
Далее читайте блог на языке оригинала – украинском.
- Експорт товарів - 21,8 млрд.дол. (зменшився на 3,8 млрд.дол. або на 15% до аналогічного періоду 2022 року)
- Імпорт товарів – 35,7 млрд.дол. (збільшився на 5,7 млрд.дол. або на 19%)
- Товарооборот – 57,5 млрд.дол. (збільшився на 1,9 млрд. дол. або на 3%).
- Дефіцит торгівлі – 13,9 млрд.дол. (збільшився на 9,5 млрд.дол. або у 3,2 рази)
Топ – 3 товарних груп за обсягом експорту:
- Агро-сировина і продовольчі товари – 11,7 млрд.дол. (зростання на 1,6 млрд.дол. або на 14% проти 7 місяців 2022 року)
- Метали та вироби з них – 2,4 млрд.дол. (зменшення на 2 млрд.дол або на 45%)
- Машини, устаткування, транспорт – 1,9 млрд.дол.(зменшення на 0,8 млрд.дол або на 30%)
Топ – 3 товарних груп за обсягом імпорту:
- Машини, устаткування, транспорт – 10,6 млрд.дол.(зростання на 28% або на 2,3 млрд.дол. до аналогічного періоду 2022 року)
- Паливно-енергетичні товари – 6,4 млрд.дол.(зменшення на 16% або на 1,2 млрд.дол.)
- Продукція хімпрому – 6,4 млрд.дол. (зростання на 17% або на 0,9 млрд.дол.)
Торгівля з ЄС
- Експорт до країн ЄС - 13,7 млрд.дол., що становить 62,9% всього експорту у січні-липні 2023. Проти аналогічного періоду минулого року експорт в ЄС скоротився на 12% ("мінус" 1,8 млрд.дол.).
- Імпорт з країн ЄС - 18,5 млрд.дол ., що складає 51,6% всього імпорту за звітній період. Порівняно з аналогічним періодом минулого року імпорт з ЄС зріс на 30% (+4,2 млрд.дол.).
- Сальдо торгівлі з країнами ЄС– "мінус" 4,8 млрд.дол. (проти +1,3 млрд. дол. за 7 місяців 2022 року)
В цілому тенденції у зовнішній торгівлі товарами продовжують погіршуватись. За даними ДМСУ, торгівельний дефіцит у липні збільшився до 2,8 млрд.дол. (проти 2,1 млрд. дол. у червні). Ці дані ще будуть коригуватись Національним банком, але наразі це найгірший показник у цьому році.
Основана причина відома – скорочення аграрного експорту. Через зупинку зернового коридору і продовольче ембарго з боку сусідніх країн-ЄС, експорт продовольства у липні зменшився до 1,3 млрд.дол. Це найгірший показник з травня минулого року. На максимумах у вересні - листопаді минулого року місячний обсяг аграрного експорту був удвічі більшим.
За 7 місяців 2023 року зовнішньо-торгівельний дефіцит сягнув 13,9 млрд.дол. До кінця поточного року, за оцінками МВФ, він розшириться до 27,2 млрд.дол., а 2024 році до 29 млрд. дол.
Зростаючий дефіцит зовнішньої торгівлі товарами залишається одним з головних макроекономічних ризиків, обумовлених війною. Зараз цей дефіцит валюти покривається офіційним зовнішнім фінансуванням (кредитами і грантами на фінансування бюджету). Після війни та початком масштабної відбудови єдиний шлях для його скорочення – це залучення прямих іноземних інвестицій з метою включення в європейські (глобальні) ланцюги створення доданої вартості, збільшення глибини переробки і продуктової диверсифікації експорту. Допоки ж триває війна влада продовжить пріоритетну підтримку експортерів (ЕКА, гарантії, гранти, 5-7-9, страхування військових ризиків, відшкодування ПДВ без затримок та ін.), але з врахуванням поточних бюджетних обмежень.
