, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

На що ми здатні заради України?

2.1т

Нещодавно в соціальних мережах отримав досить дивне, як на мене, прохання (чи-то запитання): "Розкажіть про свій патріотизм?"

Досі перебуваю в стані розгубленості! Як про таке можна "розповісти"? Це не річ, не подія, це дещо абстрактне, але реально існуюче десь глибоко в душі, на рівні підсвідомості, те, що наповнює життя сенсом, робить звичайну людину Людиною!

Суспільство звикло ототожнювати поняття "патріотизм" із любов"ю до рідного краю. А я завжди говорив і нагадаю ще раз: любити Батьківщину потрібно до глибини свого гаманця, не шкодуючи ані фінансів, ані зусиль. Україна має безліч "слабких місць", і зараз я маю на увазі не державні кордони, а те, що руйнувалося роками всередині країни та вже сьогодні потребує відновлення. Зростання безробіття, занепад економіки, духовна руйнація народу… Молодь масово втікає з держави, адже не може себе реалізувати тут ні в освіті, ні в сфері бізнесу, ні в спорті.

Можна ще довго говорити про плачевну ситуацію, але я надаю перевагу не порожнім красномовним бесідам, а реальним діям. Підтримуючи український волейбол, відроджуючи інтерес громади до кінного спорту – я вірю, що бодай певна частина моїх земляків зможе знайти заняття собі до душі тут, в Україні.

Будуючи потужні підприємства та заводи, створюючи нові вакансії для зайнятості населення, справно сплачуючи податки до державної скарбниці – я знаю, що вношу свій вклад в розвиток економіки тут, в Україні.

Виховуючи дітей із дотримання українських традицій, роз"яснюючи сімейні цінності, прищеплюючи їм любов до рідного краю, повагу до Батьківщини – я впевнений, що виховаю достойних українців, які будуть жити та трудитися тут, в Україні!

Займаючись музикою, відкриваючи творчу душу українським слухачам, я співаю про те, що мене тривожить. Наприклад, у пісні "Калина" я вилив свій біль і розпач за Україну, пошматовану війною. Усе щільнішими стають лави "небесних героїв", які ціною власного життя відстоювали право на мирне життя. Вони завжди житимуть у пам"яті українського народу… А я у своїх піснях розповім про наших Героїв усьому світу, але житиму тут, в Україні.

Хтось одягає вишиванку на свята, хтось – щодня на роботу, я, мабуть, інший, бо ношу вишиванку завжди, але не на тілі, а глибоко в серці, вишитому "червоними та чорними нитками…". Так, не приховую, що люблю Україну. Не тому, що моя держава могутня чи славна, а тому що ця країна МОЯ.

Сподіваюся цей мій допис-роздум про патріотизм спонукає інших не лише написати красномовний коментар під публікацією, а й мотивує свідомих українців на достойні вчинки на благо нашої рідної України!

Читайте все новости по теме "Блог шоубиз" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги