На минулому тижні окремі бізнесмени і експерти визначили 20 кандидатів в новий уряд України, не знаючи достеменно чи збережеться чинний уряд, чи буде його зміна, і головне - коли. Є й інші пропозиції, які активно дискутуються в інформаційному просторі.

Але згадана думка бізнесу та експертів вартує аналізу.

По-перше, пропозиції бізнесу і експертів прозвучали чи не вперше в українській політиці. Наразі малозрозумілими є критерії вибору кандидатів. Малоймовірно, щоби вже до них прислухалися ті, хто формує уряд. Але факт їх появи можна однозначно оцінити позитивно.У такому випадку пригадується відоме прислів’я сусідів "лиха беда - начало".

То ж будемо вірити і чекати, що скоро думку українців, українського бізнесу і українських експертів почують в нашій державі. У цьому контексті, мабуть, найближчим часом стануть більш зрозумілими і критерії відбору кандидатів, а також зростатиме відповідальність перед суспільством тих, хто вибирає тощо.

По-друге, не складає проблем в основному зрозуміти хто на яку посаду пропонується. У зв’язку з цим виникає банальне питання: "а чим пропонований уряд має відрізнятися від чинного"? По прізвищах відрізняється, хоча по суті – майже ні! Нема ніяких гарантій і навіть обіцянок, що такий уряд буде щось робити принципово по-іншому, ніж чинний - як сподіваються українські люди.

Головне, що впадає в очі, це те, що новий уряд здебільшого мав би формуватися з осіб, які сформувалися в українських умовах і відчувають всі тонкощі нашого суспільства. Це сприймається позитивно в українському суспільстві, при всій повазі до іноземних фахівців.

З іншого боку, це може означати, що визнається помилковим вповноваження на урядування людей, які не думають по-українськи. Водночас, про зміну системи урядування і конкретні дії нового уряду не говориться нічого. Тобто, не пропонується міняти дотепер існуючу радянську систему керівництва і запроваджувати конкретний план дій уряду. А це значить, що через 1–2 роки ми б знову мали урядову кризу, подібну до сьогоднішньої.

По-третє, низка питань виникає до тих бізнесменів і експертів, які взялися рекомендувати кандидатів в уряд. Насамперед, йдеться про їх українську самобутність, чи їх залежність від зовнішніх впливів. Поверховий аналіз показує, що українськість або незалежність наших бізнесового і експертного середовищ, які сформували пропозиції, в кожному окремому випадку є дискусійною. Або, як каже перший президент: "Маємо те, що маємо".

Виходить, що ми всі громадяни України безвідносно до будь-якої ознаки маємо реформувати державу до тих пір і так, щоб і у владному, і в бізнесовому, і в експертному, і у всіх інших українських середовищах розподіл за будь-якою ознакою був приблизно таким, як загалом в суспільстві – тільки тоді не виникатиме база для напруженості та інших негативних явищ, пануватиме стабільність і буде повне взаєморозуміння між суспільством і будь-якою структурою, зокрема владою.

У контексті згаданого дивно, що замовчуються кандидатури на Прем’є-міністра України Володимира Ланового, Богдана Данилишина і Олександра Шлапака. Не менш дивно, що не використовуються знання і досвід державотворення Віктора Ющенка. Адже згадані українці на практиці вже довели свій патріотизм, професіоналізм, обізнаність в українських проблемах і потребах тощо. А з історії відомо, що лише ті держави успішні, де максимально використовується державотворчий потенціал суспільства.

Читайте все новости по теме "Экономический блог" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости