Війна вимагає він країни нових та швидких кроків. Тим більше коли агресор діє настільки підступно. В випадку прийняття закону "Про військово-цивільні адміністрації" Верховна Рада поспішала аж занадто.

Закон містить низку розбіжностей, та не адаптований під існуюче законодавство. Приклади яких я наведу нижче. Варто зауважити що в розробці даного закону не приймали участь представники місцевих органів самоврядування. Також він ніяким чином не обговорювався з керівництвом або представниками Донецької чи Луганської обласної адміністрації. Неузгодженість даного закону з ситуацією на місцях призвела до повного абсурду при його виконанні та відірваності від реалій.

Стаття перша даного закону говорить:Військово-цивільні адміністрації – тимчасові державні органи, які діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України. В статті третій прописано: голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу керівників відповідних військово-цивільних адміністрацій. Цими статтями засвідчується що в разі підписання Президентом Указу про створення ВЦА, він передає в підпорядкування АТЦ, який є структурною ланкою СБУ, своїх підлеглих. Нагадаю, голови ОДА та РДА є представниками гілки президентської влади в областях. Таким чином частина повноважень президентської гілки влади переходить до АТЦ, яке не має а ні досвіду, а ні фахівців, а ні законних підстав для здійснення подібних повноважень.

Далі, в цій же третій статті, зазначено: структуру і штатний розпис військово-цивільних адміністрацій населених пунктів затверджує керівник Антитерористичного центру при Службі безпеки України за поданням керівника відповідної військово-цивільної адміністрації.Безпосереднє керівництво військово-цивільними адміністраціями здійснюють їх керівники.

На практиці це виглядає так, керівник АТЦ приймає людей на роботу, керує ними голова ОДА. Безумовно голова ОДА подає кандидатури, але в реаліях нашої країни ми чудово усвідомлюємо наскільки складно буває здійсните подання аби його прийняли, а людину призначили. Зауважу в даному випадку це не звинувачення когось конкретного, це зауваження на наявність в законі відповідних важелів впливу, які можна використовувати як корупційний механізм.

Все в тій же третій статті зазначено:керівництво діяльністю обласних військово-цивільних адміністрацій у сфері забезпечення громадського порядку і безпеки здійснює керівник Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Перепрошую але як таке можливо? АТЦ не має в своєму підпорядкуванні відповідних спецпідрозділів чи силових загонів. В даній ситуації варто лише згадати як починалось АТО. Керування АТО тоді було покладене на АТЦ. В теорії все виглядало правильно, на практиці ж вони не могли здійснювати анти терористичну операцію на території двох областей не маючи відповідних ресурсів. До АТО були залучені: ЗСУ, МВС, прикордонники, нацгвардія. Всі вони мали пряме підпорядкування конкретним міністерствам і ніяк не підпорядковувались АТЦ чи СБУ. Відповідно виконувати їх накази не могли. В результаті чого був створений "штаб АТО", в який увійшли представники всіх цих органів. АТЦ наразі виконує роль консультанта. В ситуації з даним законом ми знов ідемо по колу.

Частиною другою статті третьої передбачено:військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюються в одному або декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та / або їх виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження , у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання. Однак законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачено випадків саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень органами місцевого самоврядування.

Не обійшлось в цьому законі і без порушень прав людини та головного закону України, Конституції. В статті п’ятій зазначається:Військово-цивільні адміністрації мають право на відповідній території за погодженням з Антитерористичним центром при Службі безпеки України: встановлювати обмеження щодо перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без визначених документів; тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях, дорогах та ділянках місцевості. В Конституції України, в статті 33 чітко зазначено: кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, в статті 17 прописано: ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свободи громадян. Варто нагади, що такі обмеження можливі лише при введені, на окремій чи всій території країни, надзвичайного або військового стану.

Незважаючи на наявність недоліків в даному законі, ідея його створення правильна. В умовах коли сесія обласної ради не може бути проведена в належних умовах згідно з законом, хтось має виконувати її функції. Закон дає більше повноважень голові ЦВА, підсилюючі його позицію в області де досі тривають бойові дії.

Позитивним моментом закону, в умовах що на сьогодні склались є, можливість заміщати державних службовців на місцях військовослужбовцями військових формувань, утворених відповідно до законів України. Сьогодні коли частина держслужбовців на місцях є сепаратистами чи просто не виконують свої обов’язки, можна замінити фахівцями та патріотами.

Закон прийнято, указ видано і їх потрібно виконувати. Голова Донецької обласної адміністрації вже підготував низку пропозиції, що до кадрових заміщень, до керівника АТЦ. Представники Донецької обласної адміністрації та Донецької обласної ради вийшли до керівництва країни з пропозиціями, щодо доопрацювання даного закону.

Сьогодні коли країна прагне децентралізації, ми усвідомлюємо що Донецька та Луганські області потребують навпаки централізації влади та наведення порядку.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости