УкрРус

Це стосується кожного: ключові зміни при нарахуванні "мінімалки"

14.2т

Учора надвечір силами коаліції, фракцій "Відродження", "Воля народу", а також позафракційних було прийнято проект №5130 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", під непримітною назвою, якого приховані переважно соціальні перетворення, зокрема реформа в системі оплати праці та мінімальної зарплатні, для досягнення обіцяних 3200 грн.

Ключові зміни стосуються поняття мінімальна заробітна плата. Раніше Закон визначав, що до неї не включаються доплати, надбавки, заохочення та компенсації, тепер же ж таке застереження відсутнє, а нова редакція статті 95 КЗпПУ визначає мінімальну заробітну плату як встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Набула законодавчої форми теза Міністра соціальної політики, яку він озвучував ще на початку літа, про розірвання взаємозв’язку між тарифною ставкою робітника першого розряду та мінімальною заробітною платнею.

Якщо раніше схема посадових окладів відштовхувалась від того, що такий робітник отримує тарифну ставку в розмірі, що перевищує мінімальну зарплату (відповідно, усіх решти робітники отримували МЗП, помножену на коефіціент міжкваліфікаційних співвідношень), то тепер цей "грішний" взаємозв’язок пропонується розірвати. Встановивши базисом (від якого відштовхуватимуться при розрахунку зарплатні по усій сітці) мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку), яку встановлюватиме Кабмін.

Фактично відбувається звуження прав робітників першого тарифного розряду, які раніше мали законодавчу, соціальну гарантію у вигляді мінімальної заробітної плати, як основної складової при розрахунку оплати праці, яка встановлювалась бюджетом на кожен рік.

Тепер вони отримують таке поняття як "посадовий оклад", яких не обтяжений знаком "рівняється" мінімальній заробітній платні, натомість, його привязали до поняття прожитковий мінімум на 1 січня поточного року.

Що це означає на практиці (допускаємо, що всі документи приймаються саме так як є у сьогоднішніх проектах)?

Раніше б картина виглядала так: зарплатня робітника першого розряду = МЗП (3 200 грн), + додатково доплати, надбавки, премії.

Пропонується ж так: зарплатня робітника першого розряду = прожитковий мінімув на 1 січня .

Станом на 1 грудня 2016 року прожитковий мінімум встановлено на рівні 1600 грн. У той самий час, у фактичних цінах жовтня 2016 року за розрахунками Мінсоцполітики, прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2779 грн. (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 3155 грн).

Здавалося б показники МЗП у розмірі 3200 грн та прожиткового мінімуму майже ідентичні, то в чому ж різниця?

Проблема полягає в тому, що не факт, що розмір прожиткового мінімуму законодавчо буде доведено до еквіваленту у фактичних цінах, тобто до рівня 3155 грн.

Власе кажучи, станом на сьогодні допрацьований текст Закону України "Про державний бюджет на 2017 рік" у статті 7 установлює прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2017 року — 1600 гривень, з 1 травня — 1684 гривні, з 1 грудня — 1762 гривні.

От і виходить, що різниця між мінімальною зарплатнею, від якої раніше відштовхувались при розрахунку зарплатні по тарифній сітці і прожитковий мінімум, від якого відштовхуватимуться у наступному році співвідносяться як 2 до 1, або ж тепер фундамент розрахунку менший в два рази.

Чим не привід для спекуляцій? Втім цілком вірогідно, і тут варто бути справедливим у судженнях, що якщо б не такий штучний механізм розрахунку, то уцілому підвищення мінімальної зарплатні до рівня 3 200 грн, не відбулось би.

Проблема саме фондами оплати праці у бюджетній сфері, яка такого б підвищення просто не витримала, в силу відсутності реального росту економіки, а відповідно і додаткових ресурсів на це.

Що ж пропонується у якості заспокійливого? Такою пігулкою повинна стати соціальна гарантія, якою пропонують доповнити текст Закону України "Про оплату праці", мова про статтю 31, яка визначає, що якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, власник або уповноважений ним орган проводить доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Тобто, якщо за результатами усіх оновлених розрахунків та перерахунків нарахована зарплатня не дотягуватиме до 3 200 грн, Вам однаково їх заплатять, і це хороша сторона цього питання, інша ж стосується робітників тих тарифних розрядів, нарахована зарплатня котрих з урахуванням міжкваліфікаційних коефіціентів складе, до прикладу 3300 грн. Тут питання справедливості вбачається доволі сумнівна, вони отримають цю суму, і у той самий час робітник першого розряду отримає тільки на 100 грн менше. Втім, можливо Кабмін урегулює десь-колись у подальшому і це питання, адже розробка та затвердження відповідних критеріїв та співвідношень віднесені саме до його компетенції.

Ще одне новаторство даного проекту, пов’язане із трудовим законодавством, це розширення повноважень органів місцевого самоврядування в частині здійснення контролю за дотриманням прав громадян на працю, а відповідно і на оплату праці.

Так, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" пропонується доповнити положенням про можливість проведення ними перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності. А при здійсненні делегованих їм повноважень органів виконавчої влади у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, — проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Для того, щоб додати таким перевіркам вагомості та значущості пропонується посилення відповідальності юридичних і фізичних осіб-підприємців:

- у випадку недопущення державного інспектора праці до проведення перевірки: - штраф до 3 мінімальних заробітних плат (9 600 грн;

- при не допущенні державного інспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників з не оформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску (виплата зарплати в "конверті") — штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат (320 000 грн)

З одніє сторони, крок зрозумілий та очевидний з огляду на фінансову децентралізацію, адже місцеві бюджети, вірніше їх наповнення, є максимально зацікавленими в легалізації трудових відносин, сплаті податку з доходів фізичних осіб у повному мірі. Втім, інституційно, за фактом їх із органів загального контролю, структурні підрозділи органів місцевого самоврядування перетворюються у спеціалізовані, а розмір штрафів, які ці спеціалізовані органи матимуть можливість виписувати, переводить службових осіб, які у ньому працюватимуть до розряду суб’єктів високих корупційних ризиків, рахуйте самі, виписати штравф на 320 000 грн, і отримати поплескування по плечу від керівника та зарплату, що не перевищить 5 000 - 8 000 грн, чи закрити очі на порушення, припустимо за 10% від розміру санкції? Вибір більше ніж очевидний.

Підсумовуючи короткий огляд тільки двох аспектів цього законопроекту, варто зазначити, що у ньому достатньо моментів для спекуляцій, додамо до цього ще й те, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України дало негативний висновок за результатами його опрацювання та чітко розуміємо, що процес голосування бюджету мало чим відрізнятиметься від тих, очевидцями яких ми були декілька років поспіль, а фінальне голосування стане результатом досягнутого спільного значенника продавця та покупця, тобто консенсусу за результаами банального "торгу".

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Подписывайся на "Обозреватель" в Facebook Messenger, чтобы быть в курсе главных событий Украины и мира https://m.me/obozrevatel

Наши блоги