Блог | Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета, який висловлювався проти підняття зарплати українцям, учергове покритикував ДФС
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
В Україні працюєофіс бізнес-омбудсмена, який виконуєдекларативні, якщо не декоративні функції, мляво відслідковуючи процеси, котрі відбуваються в українській економіці, буцім то моніторячи реформи і нечасто беручи участь у тих чи інших заходах української влади, спрямованих на з’ясування стосунків із бізнесом. Це, схоже, ще одна валіза безручки, яку нам втюкали європейські партнери, не особливо задумуючись над його адаптацією до українських реалій.
Схоже, не особливо свою місію в Україні розуміє і бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета, який є громадянином Литви. А тому змушений підмінювати реальні впливи порожніми розмовами з урядовцями та підприємцями. Відчутної і реальної допомоги від офісу омбудсмена, окрім поодиноких прикладів, наразі українські підприємці не отримали. На жаль, поки що допомога українському бізнесу обмежується лише роллю весільного генерала на заходах, які для галочки організовує українська влада.
Проте, колоритні заяви пан омбудсмен продукує регулярно. Днями вийшов у світ його черговий "перл", мовляв, рекордну кількість скарг – 242 – у ІІІ кварталі 2016-го отримала Рада business ombudsman України. І найчастіше підприємців не влаштовує робота державних органів, зокрема фіскальної служби, заявляє пан Шемета. Більшість проблем нібито виникають через відшкодування ПДВ. На другій позиції – силові структури, треті у антирейтингу бізнес business ombudsman органи самоврядування.
Це не перший випадок особливого ставлення до ДФС. Свого часу бізнес-омбусмен висловлювався проти підняття рівня оплати праці українцям, напевно, покладаючись на свій закордонний досвід. Незадовго до рішення Уряду України підняти мінімальну зарплату Альгірдас Шемета заявляв, що підвищувати зарплатню українським митникам – недоцільно. Достатньо посилити жорсткий контроль за їхньою діяльністю. Чому громадянин Литви, де митник отримує у десятки разів більше ніж український, так не любить наших, наразі невідомо. Чому він не розуміє, що підвищення зарплатні на такій ділянці корупційних ризиків, як митниця, є ефективним інструментом боротьби з нею? Тоді наші митники таке брутальне втручання ззовні у їхні насущні проблеми, коли неможливо прогодувати сім’ю на 4 тисячі гривень, а мовою пана Шемети – на 130 євро, розцінили як вияв прямої зневаги. Як ставлення до них, ніби до людей другого сорту проти їхніх литовських колег.
Вірогідно, заговорився пан омбудсмен за Фрейдом, тривалий час пливучи у фарватері безцеремонної критики всієї ДФС. Можливо, він став заручником своєї власної статистики. А те, що скаржаться на тих, хто працює, а отже – з ким контактують прості люди найбільше, у шановному офісі омбусмена якось не врахували. Напевно, там вважають, що цифри у їхніх звітах мають бути страшними, аби вписуватися у стратегію шокової терапії.
Але українські митники, либонь, дуже хотіли б поцікавитися, а скільки отримує сам пан омбудсмен Альгірдас Шемета, щоби з’ясувати пропорцію зневаги до себе. Вірогідно, аж ніяк не суму, аналогічну 4 тисячам гривень, яку отримують податківці і митники.
Українці дуже високо цінують підтримку ЄС, США, Канади і співпрацю з МВФ, але пояснення від української влади, що окрім війни на Сході, тримати їх у "чорному тілі" на найнижчих на континенті зарплатах при зашкальних тарифах на комуналку вимагають закордонні друзі, сприймати все частіше відмовляються.
Тому український Уряд і був змушений піти на крок, який навряд чи схвально оцінили наші закордонні кредитори, удвічі піднявши мінімальну зарплату до 3 200 гривень уже з 1 січня 2017 року. Те, що ініціатива про таке підняття зарплати українцям, як, у тому числі, й методу детінізації економіки, вийшло із стін ДФС, шанований омбусмен мав би знати. Як і те, що саме ДФС, на яку скаржаться підприємці, як на стуктуру, з якою найбільше контактують, і має забезпечувати можливість виплачувати таку "мінімалку", наповнюючи бюджет та виводячи з тіні вітчизняного підприємця.
І скаржитися будуть, бо триває рутинна робота – підприємці прагнуть платити менші податки, а податківці і митники мусять наповнювати державну казну, у тому числі, для виплати зарплат бюджетникам і пенсій пенсіонерам. Це, як у футболі – найбільше жовтих карточок отримують ті, хто найсумлінніше виконує свою роботу.