Назву два шляхи, за якими може розвиватися нинішня ситуація в українському парламенті: еволюційний та революційний.

Щодо еволюційного шляху. Тут я надихнувся ідеєю нашого колеги із "Самопомочі", який вирішив стати вільною людиною, займатися бізнесом і скласти депутатський мандат. Ця ідея мені здається доброю і розумною, а тому я би просив всіх депутатів-бізнесменів, які пройшли за партійними списками у випадку, якщо вони не встигають працювати, – скласти депутатські мандати і йти займатися бізнесом.

Це саме стосується і двох наших колег-губернаторів, хай би вони написали заяви про складення депутатських мандатів і дали можливість двом людям за списками зайти в парламент. Ще одна категорія людей, які "не встигають" дійти до парламенту – це партійці. Тоді працюйте собі і надалі спокійно в партійних офісах, але дайте працювати в парламенті тим людям, які насправді будуть займатися законотворчою, а не партійною діяльністю.

Другий шлях – революційний. Вносимо зміни до Конституції щодо зменшення кількості народних депутатів до 300, приймаємо закон про відкриті партійні списки. Тоді 25 жовтня разом з місцевими виборами проводимо перевибори до парламенту, де буде 300 професійних депутатів.

Чому я апелюю до цифри 300? Бо ця цифра вже пройшла певну суспільну легітимацію: попри різне ставлення до референдуму, який відбувся у 2000 році, абсолютна більшість населення тоді висловились за зменшення кількості народних депутатів від 450 до 300 осіб.

Хоча, якщо взяти фактичну сторону, то, я думаю, достатньо було би і цифри 250. Традиційно, середньостатистична відвідуваність нинішнього парламенту складає не більше 250-ти працюючих депутатів. Тому цілком можна обговорювати варіант скорочення парламентарів і до 250-ти.

Принагідно хочу нагадати, що я є ініціатором скорочення кількості депутатів місцевих рад удвічі, зараз їх налічується близько 240 тисяч по всій Україні. На жаль, поки що у Верховній Раді немає підтримки такої ідеї. Але будемо сподіватися, що до початку місцевої виборчої кампанії нам вдасться скоротити і кількість депутатів місцевих рад.

У нас є приблизно місяць, щоб проаналізувати, яким шляхом ми йдемо. Таке враження, що у нас дуже багато депутатів таких, як Арсеній Петрович, які на собі "з гордістю носять відповідальність", але до парламенту не доходять. Але відповідальність треба не носити, а діяти відповідально: бути в парламенті, писати закони і відповідально за них голосувати.

Тому ми або виправляємо помилки і перетворюємо Верховну Раду на працюючий парламент, або йдемо на дострокові вибори.

Читайте все новости по теме "Политический блог" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости