Блог | Чарівна Лугандонія хоче в Україну
Чарівна країна Лугандонія вчергове знову ніби захотіла в Україну. Умови ставить, вимоги, пункти розписує тощо. Але якось так, вприглядку, вприприжку, з-подвипервертом, не по-справжньому, з-під батога хоче, словом.
При цьому, не запитавши, власне, у самих українців.
Вони, мабуть, хочуть, щоб ми почали шанувати їхні "віськові звитяги", "самовідданість" воїнів "ДЛНР", найманців-бурятів, кадирівців ті іншу наволоч, проявлену під час штурму супермаркета Метро, чи в катуванні військовополонених, чи в реалізації метолобрухту з порізаних заводів.
Звісно, вони справжні мужики, полосате братство, як мовляв человек-шляпа-тєльняшка. Я розумію, що цей "мир", який нав'язує нам "ударений в спину", є ще однією фазою його гібридної війни.
Але є одне невеличке питання: навіть якщо це станеться, у вас є гарантія, що ті сотні тисяч українців, яким поламав долю цей лугандонський мілітарний маскарад, не зірвуться і не порвуть вас на мотлох під час мирної прогулянки вечірнім східним містом? У мене нема такої гарантії. Тому мир з окупованим Донбасом можливий без мавп, котрих ми звикли називати гордим ім'ям "ворог". Бо це ім'я теж треба заслужити...
