Референдум: досвід Польщі для України

Референдум є порівняно новим інститутом безпосередньої демократії, проте досвід розвинутих країн свідчить, що у сучасному світі інститут референдуму став ефективним механізмом у реалізації волі народу. Цей інструмент досить часто застосовується у прийнятті важливих питань, як державного значення, так і суспільного життя.

У сучасному світі демократичність держави визначається досягнутим рівнем народовладдя, тобто наскільки процедура волевиявлення та здійснення волі народу впливають на управління суспільними та державними справами. Не секрет, що в Україні таке поняття, як демократія є достатньо викривленим. Тому експерти, які працюють над проектом Закону " Про владу в Україні" і мають на меті запровадити в політичну практику механізми безпосередньої демократії, зацікавилися чималим досвідом сусідньої Польщі у проведенні референдуму.

Що ж насправді відбулося на варшавському референдумі?

У середині жовтня майже третина населення польської столиці не побоялися сказати "ні" меру Варшави Ганні Гронкевич-Вальц, яка є керманичем міста вже сьомий рік.

Ініціатором референдуму виступив бургомістр варшавського району Петро Гузя, який очолює "Варшавське співтовариство самоврядування". Основні претензії, які висловлювали організатори референдуму до президента польської столиці, стосувалися питань фаховості міських чиновників, високих цін на проїзд в муніципальному транспорті, неповага міських високопосадовців до громадян, а також реалізація запланованих інвестицій у розвиток міської інфраструктури.

Пізніше ініціатива набула політичного відтінку, бо до неї приєдналися опозиційні партії "Право і справедливість", "Рух Палікота" та партія правого спрямування "Солідарна Польща".

У день проведення референдуму вражала "тиша". Склалося враження, що вся Варшава вирушила збирати гриби, адже напередодні саме провладна партія, віце-президентом якої є мер, закликала усіх жителів польської столиці їхати у неділю по гриби, а не йти на референдум. Крім того, варшавська влада звернулася до рядових чиновників із закликом бойкотувати референдум.

Результати проведення референдуму у Варшаві були прогнозовані. Згідно з даними, які були оприлюднені, 94% учасників висловилися за відставку пані президента Варшави, однак референдум визнаний недійсним, оскільки в ньому взяло участь близько 27% від загального числа виборців. Для того, щоб референдум був визнаний таким, що відбувся, необхідно, щоб у ньому взяли участь не менше 29% жителів польської столиці.

Досвід Варшави довів, що не завжди навіть місцевий референдум уникає впливу загальнонаціональної політики. Особливо, коли у цей процес втручаються політики та політичні партії. Зазвичай у такій ситуації політики намагаються впливати на поведінку виборців, або навіть пробують маніпулювати нею для досягнення своєї партійно-політичної мети.

На відміну від Польщі, в Україні проведення референдуму – це ще більш спекулятивне явище, яке використовується політичними партіями напередодні виборів для самопіару та маніпуляцій. Це своєрідний інструмент, який, у більшості випадків, провладні політики хочуть застосовувати для легалізації "потрібних" рішень. І яка б партія не була при владі, чи то "СДПУ(о), чи то "Партія Регіонів", чи то "Батьківщина", ми мали б не референдум, а політичну маніпуляцію під назвою "референдум".

Що ж робити українському суспільству? Суспільству варто починати жити в умовах безпосередньої демократії. Громадяни мають вчитися бути вільними, свідомими, брати активну участь у житті своїх міст і країни. І мають вміти використовувати свої права. Тому громадянська кампанія "За відповідальну владу" намагається розробити законодавчі механізми безпосереднього впливу громад на мерів, депутатів усіх рівнів, а також на суддів і чиновників через механізми відкликання чи висловлення "вотуму недовіри", які мали б наслідком звільнення. Без політики! Лише громадяни і посадовці!

В іншому випадку - буде як у Варшаві: починали зі сміття, а закінчили … політичною перепалкою і розтратою 2 млн. злотих на проведення референдуму, що не відбувся. А проблеми міської влади, які піднімалися громадськістю так і залишилися.