Примите участие
в розыгрыше
планшета на Android Участвовать
Приз
ЭкономикаШоу

/Новости футбола

Виталий Кварцяный: Бразильцы были, есть и будут! А мы?..

35

Спецвипуск "Волинської газети" - "Волинська газета" + ФК "Волинь" пропонує увазі уболівальників інтерв'ю головного тренера луцької команди.

Питання майбутнього "Волині" після вибуття команди до першої ліги, безумовно, хвилюють будь-якого прихильника луцького клубу. Отож, проблеми і перспективи команди окреслив головний тренер ФК "Волинь" Віталій Володимирович Кварцяний.

- Футбольний клуб "Волинь" уже шість років перебуває під керівництвом Василя Столяра, чотири з них - у вищій лізі, - нагадав наставник. - За цей час ані міські, ані обласні органи виконавчої влади, ані депутатський корпус нічого не зробили для команди, для спорту, і навіть для стадіону "Авангард". Не може ж людина постійно вкладати свої гроші в стадіон, якщо він належить місту. У нас усі чиновники "розумні" і меркантильні - людина повинна вкладати гроші у футбол, але іншими питаннями, які стосуються наповнення бюджетів різних рівнів, цікавляться всі чиновники, депутати й владні структури. При цьому нікого не цікавить, що потрібно зробити й бігову доріжку, й базу, й стадіон. Але ж стадіон - це обличчя міста! Добре, що ми його відгородили, а то було б соромно перед будь-ким, хто до нас приїжджав. А далі нікому нічого не потрібно... Тому що Столяр повинен утримувати дитячий футбол, команду другої ліги, дубль, будувати стадіон, поля - усі ж будуть сидіти і спостерігати за цим. Так не може продовжуватись.

Якщо навіть узяти до уваги діяльність місцевої влади, то що ми бачимо? Обласна рада за ці шість років абсолютно нічого не зробила для підтримки клубу. І немає значення, які політичні сили там засідають - усі вони вирішують якісь незрозумілі питання: кому яку землю виділити, куди гроші спрямувати, а на футбол - нічого. Лише коли до керма області прийшов Володимир Бондар, відбулися певні зрушення. Він постійно намагався допомогти вирішенню проблем "Волині", але підтримки з боку депутатів облради не було і немає. Навіщо ж вони потрібні? Аналогічно і з керівництвом міста. Не те що на професійний, а й на дитячий футбол у Луцьку не виділяється анічогісінько. Для прикладу, колишній міський голова Антон Кривицький цими проблемами переймався, допомагав, як міг. Нагадаю, що саме завдяки йому у середині 90-х "Волинь" не зникла, не звалилася у другу лігу, а постійно трималася на плаву. Тому є зауваження до місцевих органів влади: вас обирали люди, яким той футбол цікавий, які вимагають результатів від команди. То підтримайте її, покажіть, що ви ближчі до людей, аніж до своїх гаманців!

Наші вболівальники, які критикують команду, також повинні думати, що вони роблять для футболу. Квиток купив - це добре, але характеризувати дії керівників клубу людина не має права, не знаючи, який стан справ у керівництва, яке майбутнє у футболістів.

Варто було б розібратися, наприклад, із відділом освіти. У нас в області налічується 100 дитячих тренерів. А куди вони готують дітей, куди спрямовані державні кошти? Тобто, якщо за рахунок податків формується бюджет і з нього відбувається фінансування дитячого футболу, то варто було б дізнатися, яким тренерам ідуть ці гроші, кого виховують... От є хлопець - 22-23 роки, нам телефонують, запитують: "Ви його не подивитеся? Він сам із Волині, грав там-то й там-то". А як він потрапив в іншу команду, якщо навіть на аматорському рівні в області не грав?

Відповідним органам державної влади варто було б правильно організувати систему функціонування футбольного господарства області. Провести ревізію, визначити категорійність усіх існуючих тренерів, визначити їхній професійний рівень, рівень знань, котрі вони передають дітям запитання, на яких полях тренуються діти, який їм виділяється спортінвентар, також повинні відповідати на місцях ради й органи виконавчої влади. Потрібно оцінити весь комплекс підготовки самого тренера. Бо що ж виходить - тренери отримують гроші, а як вони їх використовують і на кого ці гроші використовуються - нікого не цікавить. З іншого боку, якщо взяти тренера, але нічого йому не дати, то він, звичайно, нічого не зробить. Тому потрібно, окрім простого найму тренерів, формувати додаткові кошториси - на м'ячі, форму, які він купить для дітей, потрібно забезпечити кожного тренера полем. І таким чином формуватиметься невеличка, але дієва частинка футбольного господарства області. А не так, що є штатна одиниця, яка просто отримує державні гроші.

Щодо організації належного футбольного господарства, то за всі ці роки до нас ніхто не звертався з пропозицією допомогти побудувати базу, забезпечити клуб транспортом. У нас є автозавод - можна було б допомогти автобусами і головній команді, й дитячій футбольній школі. А органи державної влади могли б піти назустріч бізнесу, котрий допомагає футболу: надати йому відповідні пільгові умови функціонування... Адже будувати, утримувати, представляти, відстоювати честь обласного футболу одній людині - це добре, а от допомагати це робити ніхто не хоче. На Волині є сотні, а то й тисячі бізнесових структур, які заробляють тут гроші, а сприяти розвитку спорту й футболу зокрема не мають ніякого бажання.

Тому ставити сьогодні завдання, "давай "Волинь", крокуй у вищу лігу!" - нереально. У нас цього хоче тисяча уболівальників, які завжди ходять на футбол. І ми їх найбільше поважаємо. Вони повинні відчувати, що команда може вирішувати якісь серйозні завдання. Але сьогодні входити у вищу лігу без відповідного фінансування не можна. Якщо "Кривбас" мав мільйон доларів на рік, то там узагалі відмовилися грати у вищій лізі, бо таких грошей їм ледве вистачить, аби існувати в першій лізі. А за які гроші живе "Волинь" - нікого не цікавить. У нас нині створюється акціонерне товариство, куди повинні бути залучені не лише кошти на формування статутного фонду. В систему формування футбольного господарства повинна підключитися місцева фінансова еліта і державна влада. Підключитися для того, аби створити народну команду - хоча б як у Львові. А так ми взагалі відстаємо. Всюди споруджуються нові стадіони, а ми цей не можемо довести до ладу. У Запоріжжі побудували, в Дніпропетровську, в Донецьку будують, в Одесі шаленими темпами йде спорудження нової футбольної бази, облаштування нових полів, а у нас нічого не робиться. На Волині є лише два нормальних поля. А так - у Ковелі занедбаний стадіон, а на ньому й поле стане занедбаним. Те саме у Нововолинську. Дещо зроблено у Володимирі-Волинському: є хороше поле, сидіння для глядачів, але немає навіть гарячої води. У XXI сторіччі проходить чемпіонат області, а люди не можуть помитися... У нас немає жодного представника команди в другій лізі, і ніхто не хоче заявляти туди команди. Як же ж рости молодим футболістам? Маємо сто тренерів, а немає команд другої ліги, куди можна було направити своїх вихованців.

При цьому виходить, що Столяр поганий і Кварцяний поганий, бо не хочуть ставити високих завдань та підбирати гарних гравців. Ми у міжсезоння нікого не купували, не вирішували серйозних трансферних питань, тому що без належної інфраструктури не може сьогодні бути команди "галопом по Європах" і "давай вищу лігу". Тому вболівальникам потрібно трохи потерпіти. Ми сьогодні придивляємося, перевіряємо волинських хлопців. Вони, звичайно, далекі від тих гравців, які нам потрібні для першої ліги. Тому сьогодні потрібно помучитись. Якщо ж є якийсь фінансовий магнат, котрий хоче вищу лігу вже і зараз, - то нехай виділяє гроші, а ми будемо робити велику і сильну команду, будемо ставити завдання в Кубку і в чемпіонаті. Нині ж перед нами стоїть проста мета - щоб "Волинь" не зникла, щоб вона грала в першій лізі, набиралась досвіду, притиралася. Й можливо, колись нинішні молоді футболісти складуть "кістяк" базової команди на перспективу. Зараз у нас є "сіренька" молодь і ветерани, які дограють свій футбольний вік, але поки, на жаль, не можуть цю молодь "потягнути" за собою. Ситуація з футболом напружена. Отже президент і тренерський штаб знають: можливо, через два-три роки й буде поставлене якесь високе завдання. Це за умови, що ми станемо на ноги й закріпимося. Якщо ж не існуватиме підтримки, то команда сама по собі не зможе існувати, в тому числі й за рахунок "нахрапу" уболівальників, або окремих осіб, які розчаровано спостерігають ситуацію та характеризують дії тренерів, футболістів, не знаючи суті. Ну, нехай візьме хтось на свою фірму утримання команди й добивається результатів. Ми ж поки працюємо, виходячи з наявних можливостей.

А у нас в Україні футбол нині розвивається в побічному й "липовому" напрямку - з усього цього балагану мало залишається наявного реального потенціалу. Мало нині патріотів, пристрасно відданих футболу людей. Із великої кількості футболістів досить мало справжніх, "правильних" гравців - або душа "гнила", або одержимості немає, або у них на першому місці гроші, а аж потім - футбол. Усе викривлено, деформовано, і що швидше ми через це пройдемо, то краще. При цьому потрібно змінювати й систему підготовки футболістів - діти повинні по кілька годин на день займатися футболом, плаванням, гімнастикою, акробатикою. Адже якщо все залишатиметься, як є, то футбол ми не піднімемо. Бразильці є, були й будуть. А у нас, коли нічого не змінювати, не існуватиме футболістів. Будуть іноді мізерні таланти, які швидко псуються за появи великих грошей і великих контрактів.

Наши блоги