Блог | Як в "Л/ДНР" демонізують українців
Якщо виходити конкретно з цього випадку – вибуху пам’ятника "захисникам" "ЛНР", то безумовно це може бути не стільки справа українських спецслужб, скільки тих людей, які зараз перебувають в окупації і вважають себе партизанами.
Вектор ненависті, коли знищуються символи, спрямовується не проти народу Луганщини, а саме проти тих осіб, які розв’язали цю війну і які примусили населення "ЛНР" і "ДНР" жити в умовах окупації, жити у злиднях та жити без перспектив.
Якщо ми говоримо в цілому про загрози терористичних актів на окупованих територіях, то звичайно, вони існують. Насамперед, виходячи з того, що рівень життя у "ЛНР" чи "ДНР" - порівняно з рівнем життя у Росії чи Україні – значно нижче. Тому, навіть серед тих, хто підтримував російський чи "республіканський" вектор розвитку "ЛНР" чи "ДНР", починає зростати розчарування. Розчарування у Росії, Плотницькому чи Захарченку. А відповідно – їх необхідно врятувати і зберегти підтримку серед населення. І така підтримка можлива через негатив - засилля українофобії, як на словах, так і в ділі.
Ми мали минулого місяця випадок, коли відбувся вибух і загинула жінка-військовий (капітан медичної служби "народної міліції ЛНР" – Ред.) і постраждало кілька людей. Але в цьому випадку вибух був спрямований не тільки проти громадян, які проживають в окупації. Я думаю, що цей підрив - справа або бойовиків, або російських спецслужб. Складно сказати, але швидше за все за цим стояли російські спецслужби, які так чи інакше намагалися розв’язати війну між українськими спецслужбами і так званими спецслужбами так званої ЛНР.
Читайте: Как война изменила стариков в оккупированном Луганске
Для чого розв’язується війна спецслужб? Це відбувається для того, щоб і у населення, і у світі сформувалось уявлення про те, що війна на Донбасі – громадянська. Що Росія нібито ні до чого. А кожен убитий громадянин України під час війни спецслужб символічно віддалятиме окуповану та неокуповану частини України.
Що стосується терактів проти мирного населення, яке проживає в окупації на Донбасі, то звичайно такі загрози будуть постійно. Це не Крим, де можна просто на словах заявити, що існують міфічні українські диверсанти. Це Донбас. На Донбасі відбувається війна, і тут одними заявами довести ворожість українців складно. Потрібні не просто слова, звинувачення, а реальні дії. Справжні теракти з жертвами серед цивільних як засіб демонізації українців.
Якщо під час терористичного акту будуть гинути люди на окупованій території, то можна однозначно сказати, що це справа рук саме бойовиків. Тому що гибель місцевого мирного населення емоційно об’єднує проти тих, хто здійснює ці замахи. Тому і вектор ненависті буде однозначно спрямований на українські спецслужби, збройні сили. А самі теракти можуть стати одним із дієвих засобів формування так званої "республіканської ідентичності". Та одночасно – виправдання самого факту існування "республік".
