Україна в НАТО не йде, але НАТО вже в Україні

Rapid Trident, або ж «Швидкий тризуб» – так називаються міжнародні тактичні військові навчання, що розпочалися 25 липня на Яворівському полігоні.

Метою навчань в українському Міноборони назвали відпрацювання завдань у складі багатонаціональних сил, підготовку штабів і підрозділів до спільних дій у міжнародних миротворчих операціях. Навчання поблизу Яворова – масштабні. «Візьмуть участь близько 1400 військовослужбовців», – відзначили в Міноборони. Від України – 745 солдатів і офіцерів. А також, зокрема, 362 американських військових, 80 британських, 35 польських, 34 канадських, військові з інших країн НАТО – Латвії, Литви, Естонії і Словенії.

За «помаранчевих» часів тодішня опозиція вважала подібні навчання реальними кроками до вступу України в Північноатлантичний альянс. І відповідно тодішні опозиціонери робили все, аби завадити українсько-натовським навчанням. У парламенті заважали приймати закон про допуск на територію України іноземних військ, а в регіонах, зокрема в Севастополі, висаджували «десанти» розлючених бабусь. Вони голосно верещали про «натовський чобіт, який хоче розтоптати українську землю»... Зате сьогодні, коли тодішня опозиція стала владою, закон про допуск на територію України іноземних військ проходить у парламенті як по маслу (документ на 2011 рік президент підписав у травні). І про «натовський чобіт» не чути...

Дехто навіть заговорив про початок нової ери у відносинах України й НАТО... Хоч офіційно Київ за теперішньої влади від вступу до Північноатлантичного альянсу відмовився, офіційних заходів по лінії Україна - НАТО відбувається сьогодні так багато, як ніколи раніше. За словами директора Інституту світової політики Альони Гетьманчук, про «пожвавлення у натовсько-українських відносинах» свідчать такі заходи: «Парламентська асамблея НАТО в Києві, «круглий стіл», присвячений 20 рокам Євроатлантичного партнерства в Дипломатичній академії, візит глави МЗС Грищенка в штаб-квартиру НАТО (зовсім не обов’язковий пункт у програмі українських високопосадовців, які відвідують Брюссель), візит до Києва делегації НАТО на чолі з Головнокомандувачем НАТО в Європі, адміралом Джеймсом Ставридісом». А ще були масштабні навчання «Сі Бриз» на Чорному морі, коли у порт Севастополя спокійно зайшов корабель ВМС США.

Звісно, активізація відносин по лінії Україна – НАТО зовсім не означає, що нинішня влада вже вирішила переглянути своє негативне ставлення до вступу в Північноатлантичний альянс... Просто Росія сьогодні сприймає спільні українсько-натовські заходи не настільки агресивно, як за «помаранчевих» (хоча через вищезгаданий американський корабель у Севастополі Кремль своє «фе» висловлював). У Москві знають про офіційну відмову Києва від вступу в НАТО і тому не дуже бісяться. Принаймні, приховують своє роздратування... А по-друге, українська влада, очевидно, розуміє, що проголошений нею «позаблоковий статус» – зовсім не гарантія безпеки для України. У хиткому сучасному світі довго залишатися «позаблоковою» навряд чи вдасться. Рано чи пізно доведеться приставати до якогось берега. І навряд чи теперішня українська влада уявляє, що цим берегом може стати сколочена Кремлем ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку). Україна, яка прагне підписати Договір про асоціацію з Європейським Союзом, мала би шукати свій безпековий берег в іншому напрямку... Інша справа, відкрито заявити, що таким берегом може в майбутньому стати НАТО, влада в найближчій перспективі не наважиться. Більшість виборців, причому не тільки «регіональних», усе ще налаштовані в Україні проти «агресивного блоку»...

Аскольд ЄРЬОМІН, «Високий Замок»