Блог | В Грузии должны понять: отношение к российской агрессии против Украины может похоронить "грузинскую мечту"
Тимчасовий повірений у справах України в Грузії Андрій Касьянов заявив, що Київ просив Тбілісі передати Україні зенітно-ракетні комплекси "Бук", надані Україною Грузії під час російсько-грузинської війни 2008 року, але грузинська сторона відмовила.
Реакція грузинської сторони не забарилася.
Депутат від парламентської більшості Гіві Міканадзе зазначив, що ЗРК "Бук" були надані Україною не безкоштовно, за його словами, якщо це купувалося, "то це власність Грузії та грузинська зброя".
Член правлячої партії "Грузинська мрія" Гія Вольський пішов далі і назвав заяву Касьянова та його самого неадекватними.
І нарешті міністерство оборони Грузії фактично підтвердило слова Гіві Маканадзе, офіційно повідомивши, що 2008 року Грузія купила у України ЗРК "Бук" за секретним контрактом, а тому Україні їх не передаватиме.
Отже питань до грузинської сторони начебто не може бути. Але я маю.
Зізнаюся одразу, мені невідомо, передавала Україна 2008 року ЗРК "Бук" Грузії безкоштовно чи за гроші. Але справа ж не в цьому.
Головне, Україна прийшла на допомогу Грузії під час збройної агресії Росії.
Нині, під час збройної агресії Росії проти України держави-члени НАТО та ЄС надають Україні зброю як безкоштовно, так і на платній основі.
А Грузія? Її лідери справді прагнуть привести свою країну в євроатлантичні та європейські структури чи тільки імітують таке бажання? Чи не боїться грузинська влада, що її ставлення до російської агресії проти України стане лакмусовим папірцем, з допомогою якого держави-члени НАТО та ЄС визначатимуть, приймати чи не приймати Грузію. Бо зрештою, навіщо їм ще одна Угорщина?
