Виктор Каспрук
Виктор Каспрук
Журналист-международник, публицист

Блог | Виктор Каспрук: В 2023 году для Путина наступает 1945 год, но он пока об этом не знает

В 2023 году для Путина наступает 1945 год, но он пока об этом не знает

Ракетный террор, устроенный Россией по отношению к мирному украинскому населению, указывает, что в Кремле уже не верят в то, что способны победить на поле боя. А в ближайшее время у Путина могут закончиться гробы для его погибшего в Украине "воинства". Количественные потери российских военных террористов вскоре переткнут отметку в 120 тысяч. Это означает, что "болтливым головам" на российском пропагандистском телевидении все труднее будет рассказывать о том, что их так называемая "спецоперация" проходит успешно и все идет четко по плану.

Видео дня

Далее текст на языке оригинала

Якщо у Путіна немає розумових розладів, які Москві роками вдавалося приховувати від росіян і світової спільноти, то виникає питання, як він міг так необачно недооцінити силу України та переоцінити силу російської армії.

Масштаб помилок і прорахунків Росії неможливо пояснити, якби Путін був належним чином поінформований. Це загальна помилка всіх диктаторів, які оточують себе підлабузниками та все більше купуються на власну пропаганду та сфабриковані нею міфи  про свою велич. Ця “велич" у 2023 році почне вилазити для нього боком. Путіну неминуче доведеться зіткнутися з реальністю.

Коли СРСР розпався в 1991 році, всі побачили, якою уразливою виявилася вся його штучно створена державна конструкція. А за правління Путіна Російська Федерація вже неодноразово демонструвала, що вона ніяк не дотягує навіть і до колишніх “стандартів" Радянського Союзу. Сьогоднішня Росія – це одне велике “потьомкінське село", де телевізійні пропагандисти весь час намагаються видавати бажане за дійсне.

Зараз Путін відтягує існування свого злочинного режиму, посилаючи на вірну смерть все нових і нових, нашвидку зібраних зі всієї Росії, солдатів. Але ніколи не було добрим знаком, коли хтось віддає наказ іншим померти, щоб врятувати свою владу.

Диктатор, прямо з таки з релігійним фанатизмом, бореться за реалізацію своєї ідеї-фікс – знищення державності України. У цьому сенсі його геополітична одержимість Україною дуже схожа на біснуватість Гітлера взимку 1945 року, коли на початку кінця нацистської Німеччини, він з бункера віддавав накази, що вже нічого не могли змінити. Путін також воліє відсиджуватись у своєму підземному бункері, але при цьому його підлеглі намагаються надавати йому ту інформацію, яку він хоче від них почути. І ця недостовірна інформація деформує й без того його викривлене бачення картини світу.

Тоталітарний правитель і досі сподівається, що він увійде до підручників історії, як неперевершений стратег, котрий спромігся повернути Росії її колишню імперську “велич". Путін уявляє себе найкращим державним лідером за всю світову історію. Хоча в дійсності все є з похибкою до навпаки. Запуски ракет по українським населеним пунктам перетворили його на міжнародного терориста. Хоча він дуже боїться замахів на своє життя, а життя інших ні в що не ставить. І для досягнення своїх ефемерних імперських цілей, з легкістю використовує  ненавчених російських мобілізованих в якості гарматного м’яса.

Зараз для самодержавного всевладного царя настає дуже небезпечна ситуація. Путін стикається з низкою військових викликів, які майже неможливо подолати на цій стадії війни: погане матеріально-технічне забезпечення, включно з відсутністю боєприпасів, дефіцит їжі і зимового одягу, низький моральний дух військ, старший офіцерський склад, який постійно гине на полі бою.

У той час, коли путінський противник, українська армія, відносно добре забезпечена, керована, має чітке бачення своїх цілей і зі зброєю, ракетами для  пускових установок HIMARS, які реально змінюють правила гри на фронтах. Єдине, що гальмує швидше закінчення путінської війни, то це відсутність достатньої кількості сучасних танків і літаків, котрі необхідні українцям для наступальних операцій.

Можна з впевненістю сказати, що 24 лютого 2022 року Путін не міг й подумати, що опиниться в такому жахливому становищі – ізольований, покинутий, самотній.  Після початку війни в Україні все для нього виглядало зовсім інакше, а тепер він змушений, щоб хоч якось утримати ситуацію, переконувати росіян, що все гаразд і Росія близька до перемоги. Це велика брехня, в яку він сам не вірить, але має озвучувати для внутрішнього використання. Тепер у нього є два варіанти: здатися і вивести російські війська з усієї території України або спробувати використати тактичну ядерну зброю, наперед знаючи, що відповіддю може стати знищення всієї російської військової інфраструктури, і не тільки. 

Вибір в українців також дуже невеликий. Або погодитися з втратою Україною великої частини своїх територій, і цим заохотити Кремль до нової російської агресії, або продовжувати свою боротьбу до виснаження Російської Федерації та нашої перемоги.  Вважати, що у якійсь спосіб можливо домовитися з Путіним про виведення військ РФ з території України, нереально. Він геополітичний маніяк, який переконаний у тому, що світ мусить бути саме таким, яким він бачиться йому зі свого кабінету в Кремлі.

Дивно, що світ здебільшого наповнений розумними, нормальними людьми, які просто хочуть мати достойне життя та піклуватися про свої сім’ї, родичів, друзів і сусідів. Але чомусь у ньому ще чимало “лідерів" – божевільних,  самозакоханих, з непереборною манією величі, яких більше за все цікавить власна спадщина.

Путін, як Гітлер, Сталін і Мао Цзедун, постійно підживлюється власною “винятковістю" та голосами своїх підлабузників, створюючи “ехокамеру" ідентичних голосів, які ніколи не надають реальних даних чи чесної інформації. Більшість суспільств, керованих тиранами, які залежать від групи підлабузників, зрештою приречені, оскільки їхні громадяни інфантилізуються до того, що стають емоційними каліками, які не готові самі щось вирішувати, навіть коли у них з’явилася б така можливість.

Безперешкодне поширення брехень, які оточення згодовує божевільному диктатору, показує – практично не існує жодних захисних бар’єрів проти дезінформації, що лакизи підсовують особі, винній в смертях сотень тисяч людей.  

Перша світова війна почалася в липні 1914 року. У середині листопада 1914 німецький генеральний штаб і кайзер вже почали розуміти, що Німеччина не зможе виграти війну. Однак вони не змогли знайти спосіб припинити її.  Тому це затягнулося ще на чотири роки і забрало мільйони людських життів. Однак у цьому випадку ситуація є дещо інакшою, якщо Москва не захоче сама припиняти війну, за неї це зроблять інші після поразки Росії.

Усе, що тепер робить Путін дуже нагадує ізоляцію Гітлера від реальності, зростаючу недовіру до своїх генералів і особистий контроль за військовими операціями, коли фюрер вирішив, що є військовим генієм на кшталт Наполеона. І що з цього всього вийшло – ми добре знаємо.

Безглузді рішення зграї агресивних психопатів, які керують Росією з населенням у 140 мільйонів чоловік, ведуть РФ до трагічного для неї результату – фрагментації на частини.  Україна ж бореться і відстоює свою незалежність в страшній війні, щоб ніколи більше на нашій землі не повторювалися Голодомори, ГУЛАГи, злочини таємної поліції і масові вбивства її населення.

 Вільні люди не можуть жити в московському рабстві. І після нашої перемоги, для України стане дуже важливим питання  вступу до НАТО. А це дало б гарантію, що Російська Федерація або те, що після війни від неї може залишитися, ніколи більше не буде робити спроби “звільняти" українців від самих себе, проводячи криваві війни під виглядом вигаданих міфічних “спеціальних операцій". 

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...