Блог | Смерть Линдси Грэма, человека, который подчеркивал необходимость силового давления на диктатуры и их лидеров

Известие о внезапной смерти сенатора Линдси Грэма поступило в тот момент, когда он только что вернулся из своего десятого военного визита в Киев — ещё в пятницу он встречался с президентом Зеленским, обсуждал вопросы противовоздушной обороны Украины и санкций против России.

Далее текст на языке оригинала

Грем ніколи не був класичним законодавцем-дипломатом. Навпаки — він був людиною, яка підкреслювала необхідність силового тиску на диктатури і на їхніх очільників. Яка наголошувала, що тільки така позиція Сполучених Штатів може допомогти демократичним країнам створити засади для власної безпеки в нашому непростому світі.

Підтримка сенатором Гремом України з тих часів, коли почалася російська агресія проти нашої країни, завжди була послідовною і принциповою. Адже і в усіх інших випадках, коли Росія здійснювала агресивні дії, сенатор дотримувався саме такої позиції.

Скажімо, тоді, коли було ухвалене рішення про напад Росії на маленьку Грузію — що стало прелюдією до великих війн на пострадянському просторі. І тоді в сенатора Грема була абсолютно чітка позиція і чітке послання до адміністрації президента Джорджа Буша — аж до пропозицій бути рішучішими в захисті грузинського суверенітету й ухвалювати рішення про виразніші політичні кроки.

Такою ж абсолютно чіткою і зрозумілою була позиція сенатора і в близькосхідних питаннях, де він завжди закликав займати жорстку позицію щодо Ірану та інших диктаторських режимів, які загрожують безпеці як Сполучених Штатів, так і демократичних країн регіону.

З цієї точки зору можна сказати, що позиція сенатора Грема була унікальною — в ситуації, коли і Ізраїль, і Україна практично позбулися традиційної двопартійної підтримки, яка зосередилася або в лавах республіканців, або в лавах демократів. Сенатор Грем підтримав обидві ці країни — і зараз про нього зі словами вдячності згадують і в Києві, і в Єрусалимі. І це також нагадування про те, якою має бути політика Сполучених Штатів щодо демократичних країн, які борються за своє існування у протистоянні з огидними диктаторськими режимами — режимами, які вважають, що сила, примус та ідеологічні вигадки можуть бути виправданням для вбивства цивільних громадян і захоплення чужих територій.

Звісно, можна було б сказати, що уроки епохи, яку в американському політичному житті уособлював Ліндсі Грем, обов’язково врахують. Але я не був би таким оптимістом. Усі ми з вами бачимо, що прийшли нові політичні часи. Прийшли люди, які думають не стільки про принципи, скільки про електоральні перемоги. Люди, які бажають не пояснювати своїм співвітчизникам сутність цінностей, а насамперед прагнуть сподобатися цим співвітчизникам заради швидкої перемоги на виборах. І навіть не думають, що наступних виборів для цих самих співвітчизників може просто не відбутися — у зв’язку з воєнною небезпекою та їхньою загибеллю. Те, що, до речі, раніше було виключно образом, коли ми говорили про цю небезпеку і про цю загибель, зараз стає реальністю в багатьох країнах світу. І кількість цих країн буде тільки збільшуватися в нашому непростому ХХІ сторіччі — якщо ми не будемо прислухатися до політичної спадщини таких людей, як сенатор Ліндсі Грем. Як і сенатор Джон Маккейн — якого Грем свого часу захищав від самого Дональда Трампа.

Ліндсі Грем залишиться втіленням тієї американської політики, яка дарувала світу сподівання на мир і виживання в найгірші десятиріччя і ХХ-го, і початку ХХІ сторіччя. А зараз ця позиція може бути сподіванням на те, що світ буде здатний вибратися з того політичного і воєнного провалля, в яке ми всі провалилися, — з меншою кількістю руйнувань, жертв і того відчуття катастрофи, яке не залишає нас.