Почему Китай не может критиковать Россию?

6 минут
34,2 т.
Почему Китай не может критиковать Россию?

У впливовому німецькому журналі Der Spiegel надруковане інтерв’ю з послом Китаю в Німеччині Ву Кеном під промовистою назвою Warum kann China Russland nicht kritisieren, Herr Wu? (Чому Китай не може критикувати Росію, пане Ву?). Це інтерв’ю взяли Георг Фаріон та Крістоф Шульт.

https://viktorkaspruk.files.wordpress.com/2022/04/d09fd0bed181.jpg?w=596

Зазвичай китайські дипломати, говорячи про війну, яку Росія розв’язала в Україні, намагаються дотримуватися нібито нейтральної позиції Китайської Народної Республіки. Але тут китайського посла у ФРН Ву Кена, який є досвідченим дипломатом і за свою тривалу кар’єру вже встиг попрацювати в декількох німецькомовних країнах, ніби “прорвало”.

Видео дня

Він не зміг чи не захотів дотримуватись позиції офіційного Пекіну, що Китай ніби знаходиться над російсько-українською війною, і тому воліє не підтримувати публічно ту чи іншу сторону конфлікту, не дивлячись на те, що Путін весь час намагається позиціонувати лідера КНР мало не як союзником Москви.

SPIEGEL запитує: “Легендарний китайський політик Чжоу Еньлай сформулював “П’ять принципів” зовнішньої політики Китаю в 1953 році. Яку роль вони відіграють і сьогодні?”

Посол Ву відповідає: “Дуже важливу. Китай розглядає їх як основу наших міжурядових відносин, вони відповідають Статуту ООН, а також збігаються з інтересами усіх країн. Вони продовжують залишатися провідними принципами нашої зовнішньої політики”.

Ну зрозуміло, який же посол публічно заявить, що підходи його держави до міжурядових відносин не відповідають Статуту ООН. Такого бути взагалі не може.

Але тут професійні журналісти спіймали посла на гачок його ж тверджень.

SPIEGEL відразу ж запитує: “Ці принципи: взаємна повага до територіального суверенітету, невтручання, ненапад, рівність і взаємність, а також мирне співіснування. Які з цих принципів Росія зараз не порушує в Україні?”

Тут пан Ву починає викручуватись: “Наша позиція відкрита і послідовна. Слід поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх країн. Вихід із кризи полягає у дотриманні основних принципів Статуту ООН та сприянні діалогу і переговорам між двома конфліктуючими сторонами. Треба також визнати, що українська криза має складну історичну основу. Як напруженість переросла у військове протистояння? Китайське прислів’я говорить: не можна плескати однією рукою (приблизно: завжди потрібно дві, примітка редактора SPIEGEL).

Таким чином китайський посол в Німеччині починає кваліфікувати напад Росії на Україну, як просто конфлікт між двома країнами, в якому винні обидві сторони. В тому числі і та, на яку віроломно напали. Це дуже дивна логіка того, хто від імені КНР озвучує позицію своєї держави.

Хоча, можливо, посол Ву просто переплутав, що можна говорити в Китаї для внутрішнього користування про агресію Російської Федерації проти України, і те, що треба подавати для західної аудиторії в прилизаному і більш політично коректному вигляді. Що ж поробиш, ну буває.

SPIEGEL не погоджується: “Проте зараз атакується виключно суверенітет України, і це робить Росія. Чому Китаю так важко визнати це?”

Ву: “Коли мова йде про українську кризу, Китай завжди займає об’єктивну і справедливу позицію і робить незалежні оцінки на основі фактів. Важливим уроком кризи в Україні є те, що військові союзи та протистояння блоків не приносять миру. Що стосується Європи, то Росія також є важливим сусідом для Китаю. Але наше партнерство не спрямоване проти третіх осіб”.

Ну тут посол Ву починає просто лукавити. Немає ніякої “української кризи”, а в Україні йде вже більше 5 тижнів війна. Війна, в ході якої Путін хоче ліквідувати існування України, як незалежної держави. І Ву Кен, як і його керівництво, про це добре знає.

Також не відповідає дійсності його категоричне твердження, що “військові союзи та протистояння блоків не приносять миру”. Москва боїться нападати на країни-члени НАТО, а біда України в тому, що не дивлячись на її намагання два десятиліття поспіль приєднатися до Північноатлантичного альянсу, рішення про її входження до альянсу так і не було прийняте.

Викликають заперечення й слова посла про те, що партнерство Китаю з Росією “не спрямоване проти третіх осіб”. Ну як це не спрямоване? Китай постійно виступає на світовій арені у ролі адвоката Російської Федерації, навіть не дивлячись на те, що це дуже шкодить його економічним інтересам. Оскільки, якщо б Америка відмовилася від китайських товарів, то це завдало б руйнівної шкоди економіці КНР.

SPIEGEL: “НАТО, пане посол, нікого не провокувало. З 2008 року НАТО не зробило жодного кроку, щоб прив’язати Україну до себе. Ви проти створення блоків, але Україна до жодного блоку не приєдналася”.

Ву: “Після розпаду Радянського Союзу НАТО п’ять разів розширювалося на Схід. Колишні члени Варшавського договору тепер є членами Альянсу. Неможливо зберегти довготривалий мир без вирішення законних проблем безпеки всіх сторін. Ви не повинні забезпечувати власну безпеку за рахунок безпеки інших”.

А ось тут Ву Кен прямо почав озвучувати пропагандистські кліше з путінського телевізора. Адже безпека в кремлівському розумінні, це коли по периметру твоїх кордонів, як мінімум знаходяться країни-васали, а ще краще, коли ці держави силою приєднати до Росії, як це Москва тепер пробує зробити з Україною. А пасаж – “Ви не повинні забезпечувати власну безпеку за рахунок безпеки інших” – ніби запозичений прямо з виступів Путіна. То яку країну взагалі представляє цей посол в Німеччині, Китай чи Росію? Чи може йому, після виходу на пенсію, обіцяне якесь керівне місце в російському Газпромі?

SPIEGEL: “Китай завжди надає значення тому, щоб суверенні держави могли приймати власні рішення без стороннього втручання. Сюди також входить неприєднання. Держави Східної Європи не дарма боялися Росії. Їхні демократично легітимізовані уряди добровільно вирішили приєднатися до НАТО. В чому проблема?”

Ву: “Підручник історії може дати кращу відповідь на це питання, ніж я. Але є також чимало німецьких та європейських політиків, які багато років тому попереджали про ризики війни, які тягне за собою розширення НАТО на Схід. На жаль, такі нагадування залишилися без уваги.

Те, що Китай робить зараз, спрямоване на деескалацію ситуації”.

Ву Кен знову починає повторювати і цитувати кремлівських штатних пропагандистів. Які “підручники з історії” він радить почитати німецьким читачам SPIEGEL? Можливо російські, в яких все настільки підігнано під потреби імперських бажань Путіна, що навіть з великою натяжкою назвали підручниками історії їх неможливо. НАТО спасло сусідів України від російського вторгнення, і це є беззаперечним фактом.

SPIEGEL: “Коли радянські танки ввійшли в Чехословаччину в 1968 році, Китай засудив це як “імперіалізм”. Сьогодні російські танки в’їжджають в Україну, а Китай з розумінням ставиться до Росії”.

Ву: “Китай вважає, що кожне втрачене людське життя – є важкою втратою. Подібні трагедії відбуваються не лише в Україні, а до цього в Афганістані, Сирії та Іраку. Ми також свого часу були жертвами бомбардувань НАТО Югославії ”.

SPIEGEL: “Що з цього випливає?”

Ву: “Ми не повинні підливати олії у вогонь, як це робить зараз уряд за Атлантикою, вводячи санкції та постачаючи зброю. Китай із задоволенням продовжує відігравати конструктивну посередницьку роль”.

SPIEGEL: “Як може виглядати така роль?”

Ву: “Президент Сі Цзіньпін розмовляв з президентом Росії Путіним по телефону наступного дня після початку конфлікту. Під час цієї телефонної розмови він закликав до мирних переговорів, і Росія показала готовність до діалогу”.

Зробивши невеличкий реверанс в бік прав людини, заявивши, що кожне знищене людське життя – це втрата, посол Ву Кен при цьому зовсім не засуджує російську агресію. Натомість він звинувачує Захід у тому, що той підливає “олію у вогонь” санкціями та поставками зброї.

Тобто, китайській посол ледве не звинувачує саму Україну, що на неї напала Російська Федерація, і обвинувачує Захід у тому, що він санкціями і постачанням зброї не дає Москві окупувати Українську державу. Принаймні так виглядає з контексту цього інтерв’ю німецьким журналістам.

І тут дуже б хотілося дізнатися, чи це дійсно позиція офіційного Пекіну? Чи посол Ву Кен настільки зачарований терористом Путіним, що дозволяє собі інтерпретувати, як йому заманеться, бачення Китаєм війни Росії в Україні?

Або це Генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін вирішив підіграти Кремлю, намагаючись виторгувати у Сполучених Штатів преференції за подальшу відмову підтримувати хоч в чомусь Путіна?

Хоча можливо й інше. Досвідченим німецьким журналістам вдалося своїми чіткими запитаннями розговорити пана Ву. І той висловив дійсну позицію Китаю, який вважає, що Україна має бути неодмінно покарана за своє бажання приєднатися до західної цивілізації, частиною якої вона є за своїм географічним розташуванням і за менталітетом свого народу.

Якщо це так, то наша держава мусить дуже уважно ставитися до неприкритої підтримки Пекіном російської агресії в Україні. Адже недаремно говорять: “скажи, хто твій друг і я скажу, хто ти”.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...