План Д10: как навсегда победить Россию

6 минут
34,4 т.
План Д10: как навсегда победить Россию

Почти всем уже понятно, что нынешняя российско-украинская война – не случайность. И мало кто верит, что Россия просто так утолит свои аппетиты. Правда, в том, что простого вывода российских войск из Украины недостаточно. Чтобы поколение наших детей не пережило войну во второй раз, нам нужно навсегда победить Россию.

Далее текст на языке оригинала

Чимало моїх колег та інших публічних інтелектуалів уже висловлювалися на цю тему. Запропоную і я своє бачення перемоги – погоджуючись або сперечаючись із своїми попередниками. Так, більшість пунктів цього плану сьогодні видаються утопічними. Але як закликали нас паризькі студенти 55 років тому: "Будьте реалістами – вимагайте неможливого"!

Тут ми не обговорюємо питання, як саме буде досягнута остаточна воєнно-політична перемога. Здається самоочевидним, що українські танки не ввійдуть до Москви (принаймні, поки існуватиме єдина Росія). У нас просто немає сил для повноцінної окупації, та й Захід явно не збирається підтримувати Київ на цьому шляху. А от в рамках міжнародного мандата ООН чи на запрошення Великого князівства Новомосковського – можливо. Але прогнозувати таке сьогодні – доволі складно.

Видео дня

Однак у будь-якому разі уже зараз потрібно мати план на перший час після того, як ця перемога буде здобута. Бо просто повернути військо до українських казарм, залишивши Росію напризволяще – майже гарантовано отримати спробу реваншу з її боку уже за 15-20 років. Єдиний шанс – це повномасштабне переоблаштування колишньої Російської Федерації на нових засадах і перетворення її на нормальну демократичну державу.

Як же цього досягти?

Перший пункт мого плану – деімперіалізація. На початку йдеться про беззастережне виведення російських військ з усіх окупованих територій поза її міжнародно-визнаними кордонами. Це стосується не лише України (з Донбасом і Кримом, очевидно), але й Абхазії та Південної Осетії, Придністров'я, Сирії, а також Нагірного Карабаху. Чи будуть до цих територій введені міжнародні контингенти, чи сили "офіційних господарів" – питання другорядне. Найголовніше – Росія має бути позбавлена усіх своїх завоювань.

На другому етапі передбачається виведення з усіх країн світу як російських "приватних" найманців, так і "державних" миротворців чи прикордонників. Що "вагнерівці" в Африці, що регулярні підрозділи, скажімо, в Таджикистані мають повернутися додому. Росія втратила моральне право втручатися у справи інших навіть з метою допомоги – занадто серйозні наслідки у цього втручання.

Ну і до обговорення – це повернення Південних Курил Японії, повернення Естонії та Латвії анексованих у 1944-1945 рр. прикордонних території та скасування прав Росії на експлуатацію Шпіцбергену.

Другий етап плану – це позбавлення Росії можливості реваншу, тобто демілітаризація. Тут можливі два варіанти. У "лайт-версії" передбачається видача Росією усієї стратегічної зброї (наземних балістичних та крилатих ракет з радіусом дії понад 100 км, бомбардувальників та літаків-ракетоносців, атомних підводних човнів, авіаносців та ракетних крейсерів), а також окремих видів наземної техніки, зокрема реактивних вогнеметів типу "Солнцепек". Запроваджується заборона на виготовлення чи закупівлю подібної зброї в майбутньому.

У "хард-версії" до цього додається встановлення уздовж західного кордону 100-кілометрової демілітаризованої та безпольотної зони із забороною перебування там регулярних армійських підрозділів і будівництва укріплень. Дозволяється лише діяльність прикордонників та Росгвардії без важкої техніки.

Третім пунктом, нерозривно пов'язаним із попереднім, є денуклеаризація. В рамках демілітаризації йдеться про видачу Росією усіх ядерних боєприпасів та матеріалів, зокрема з дослідницьких установ. Також накладається заборона на виготовлення чи закупівлю ядерної зброї в майбутньому.

Однак може статися, що цього буде не досить – Іран та Північна Корея використовують "мирні" АЕС для розробки озброєнь. Якщо Росія піде цим шляхом, то знадобиться введення на її АЕС міжнародних керуючих органів та міжнародної охорони. Самі ж АЕС та електрика з них залишаються власністю Росії.

Ну і нарешті фінальним пунктом з першочергових є децентралізація. Тут також можливі два варіанти. Як мінімум, знадобиться переписування Конституції та окремих законів задля повернення до реального федералізму: мають з'явитися повністю виборні глави суб'єктів федерації, представники регіонів у сенаті, мери міст тощо. Практика призначень "згори" на ці посади має бути заборонена. Ну і до Конституції має повернутися дозвіл суб'єктам на вихід з федерації.

Також під міжнародним наглядом має відбутися перегляд волюнтаристських радянських адміністративних кордонів на корись неросійських народів, а у спірних районах мусять пройти плебісцити. Так, райони Ідель-Уралу знову мають отримати прямий кордон із Казахстаном.

Однак можливий інший шлях, якого на Заході бояться найбільше – повний розпад Росії. І тут єдиним способом убезпечитися від громадянської війни та масового кровопролиття є контроль над цим процесом. Для цього мають бути скасовані Конституція та Федеративний договір з одночасним укладенням нових. У кожному суб'єкті має відбутися голосування за приєднання до нової федерації. Слід подумати про завчасне створення міжнародної комісії для розгляду долі регіонів, які не увійдуть до складу оновленої Росії – чи вони увійдуть до іншої, своєї власної федерації з сусідами, отримають незалежність чи приєднаються до сусідніх держав. Ну і так само важливо бути готовим до перегляду їхніх кордонів.

Далі переходимо до другої частини, присвяченої внутрішнім перетворенням в новій Росії з метою унеможливлення в ній навіть думки про реванш. Тож п'ятий пункт – це депутінізація. Під нею я розумію проведення міжнародного трибуналу над воєнними злочинцями з керівництва Росії на чолі з власне Владіміром Путіним та люстрацію провідних чиновників режиму з різних інституцій – від Міноборони до ЦВК. Сюди ж входить заборона партії "Единая Россия" та люстрація її функціонерів.

Далі обов'язково має статися ліквідація станового хребта режиму – вертикалі ФСБ, створення нових спецслужб під демократичним контролем та 100% люстрація чекістів. І вишенькою на тортику – передача будівлі на Луб'янці на інші цілі (ідеально – музей).

Наостанок має бути накладена заборона на будь-які прояви культу особистості Путіна в публічному просторі (як на Гітлера в Німеччині). Більше жодних футболок та кружок!

Наступним невід'ємним кроком є шостий пункт – денацифікація. Якщо в Німеччині був заборонений власне нацизм, то в Росії це має статися із "Русским миром". Передбачається проведення міжнародного трибуналу з оголошенням ідеології "Русского мира" злочинною. Після цього накладається заборона на демонстрацію символіки та публічне виправдання російської агресії.

Необхідно також вилучення з бібліотек "русскомирной" літератури та люстрація абсолютної більшості штатних ідеологів та пропагандистів Кремля, а також керівників ботоферм. І обов'язково фінальний символічний удар – переведення органів влади геть з Кремля та перетворення його на музей тоталітаризму.

Сьомий пункт – декомунізація – не потребує особливих пояснень. Йдеться про проведення тотальної "вуличної" декомунізації за українським зразком, відкриття архівів радянської доби, підтримку мережі музеїв жертв радянських репресій, перегляд шкільних та університетських навчальних програм. І обов'язково – публічне поховання Леніна за містом та перепоховання там само політиків з кремлівської стіни.

Російська православна церква, на жаль, настільки зрослася зі злочинним режимом, що вимагає свого власного восьмого пункту – деклерикалізації. Передбачається позбавлення РПЦ привілеїв фактично державної релігії в Росії, запровадження її повноцінного оподаткування, аудит економічної діяльності ієрархів. Ну і слід контролювати дотримання норми про відділення школи від церкви.

Теперішню агресію уможливили доходи Кремля від нафти та газу. В майбутньому вони мають бути поставлені на службу добра. Цьому присвячений дев'ятий пункт – декарбонізація. Йдеться про передачу Фонду національного добробуту, наповнюваного з нафтових доходів, під міжнародне управління з метою усування корупції, а потім – про законодавче спрямування нафтових доходів на репарації постраждалим країнам, компаніям та приватним особам. Заодно й викиди у атмосферу можна знизити.

Ну і останній десятий пункт немовби підбиває підсумки усіх попередніх та відкриває новій Росії шлях у майбутнє – демократизація. Передбачається розробка нового виборчого законодавства, запровадження демократичного механізму голосування, а потім і власне проведення чесних виборів спочатку на регіональному, потім на федеральному рівні.

Усе. Після цього Росія перетворюється на нормальну країну і більше не несе загрози сусідам.

Бо російсько-українські війни триватимуть доти, доки або Україна не перестане бути незалежною, або Росія – імперією.

Виконання плану Д10 – єдиний шанс на мир для України, Європи та решти світу.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...