Блог | Мало того, что справа Россия, так еще и слева Польша

Внезапные польские протесты по поводу Героев УПА (как вовремя!) напомнили мне и другие недавние события - тоже касательно Истории, которую в Польше в последнее время любят немножко понасиловать.

Далее текст на языке оригинала

Як я вже зазначав, тамтешній президент Навроцький, прийшовши з мізерною перевагою - допоміг "фотофініш" - до влади, майже одразу офіційно оголосив не скасовані й досі вимоги до Німеччини щодо репарацій за Другу світову.

Так от, буде вельми цікаво, якщо когось із німців [звісно, "альтернативних", адже владі незручно] такі дивовижні для нашого часу заяви спровокують на відповідь у тому ключі, що Польща, мовляв, репарації свої вже отримала - через достатньо суттєвий "зсув" її на Захід.

Тоді Сталін якимось незрозумілим дивом спромігся вмовити Рузвельта/Трумена з Черчіллем/Еттлі (в Ялті й Потсдамі) на, як висловлювалась в той час радянська пропаганда, "повернення Польщі її СТАРОДАВНІХ споконвічних земель, звільнивши їх з-під БАГАТОВІКОВОГО [тобто з ДВАНАДЦЯТОГО століття!] німецького панування".

Цікаво: а чи погодилися б на повернення до життя "політичної мапи" ТИХ часів, приміром, ті ж Сполучені Штати й Росія (які дозволили це Польщі) ще й стосовно самих себе?

Хай там як, але тепер Польщі загальновизнано належать згідно з міжнародним правом так звані "Повернені території", або [за Вікіпедією] "Німецька Польща":

Щецин (кол. Штеттин), Зелена-Гура (кол. Грюнберг), Вроцлав (кол. Бреслау) тощо - на Заході

й щось, зокрема Гданьск (кол. Данциг), що був польським до ПОЧАТКУ ЧОТИРНАДЦЯТОГО століття, - принагідно на Півночі.

Про це чомусь забувають професійні "ексгуматори", що так полюбляють усілякі репарації й моральні компенсації, пам’ятаючи з якихось причин лише те, що хочуть, наприклад - про "волинську різанину", й не пам’ятаючи нічого "зайвого".

Забувають там (зі зрозумілих причин), приміром, про численні (інколи регулярні!) єврейські й украінські погроми в Польщі на протязі усієї її багатостраждальної - для всіх! - Історії.

Не виключено, між іншим, що саме вибіркове ставлення до історичних подій і неврахування, як тепер модно казати, реалій призвело свого часу до того, що Польщу було знищено за два тижні, коли вона мала населення 36 мільйонів (до речі - приблизно як в Україні на початку повномасштабної війни).

Московські газети після того з величезним задоволенням цитували (на українську це гівнолайно навіть не перекладатиму) фрагмент доповіді Гітлера в рейхстазі:

"На костях и крови немцев и русских без всякого учета исторических, этнографических и экономических условий было создано государство, не имевшее никакого права на существование".

І знову Польща грає у якусь не ту гру. Причому справа не тільки в президенті Навроцькому. Нагадаю, як "попрощався" Дуда: він у своєму останньому інтерв’ю на посаді голови держави неочікувано звинуватив Україну з союзниками по НАТО в неповазі до Польщі та ігноруванні її інтересів: вони, мовляв, вважали аеропорт у Жешуві, а також польські автомагістралі своїми, тож треба було їх закрити на ремонт – і транспортуйте зброю та іншу допомогу Україні морем, повітрям, хоч скидайте, казав, на парашутах!

От Зеленський зараз і літає вже не через Жешув, а через Кишинів.

Процитую насамкінець свого колишнього колегу-депутата, а зараз військовослужбовця свободівця Андрія Іллєнка, сумну іронію якого цілком поділяю:

"Я правильно розумію: українці повинні стати на коліна, довго вибачатись, потім ще раз вибачатись, потім перейменувати усі вулиці та демонтувати усі памʼятники, які не подобаються полякам, бути готовими у будь-який момент продовжити цей процес, бо явно Бандерою і УПА справа не обмежиться, потім перейменувати назви військових частин (добре, що поки нам милостиво дозволяють їх не розпускати, бо хто ж тоді прикриватиме комфортне існування занурених в історію та вічно ображених українцями поляків), бути дуже вдячними та чемно чекати, коли після цього всього нам запропонують частково і факультативно долучитися до Европейської Унії, але так, щоб не постраждав жоден польський фермер?"…