Блог | "Тисячовесна" и Украинский культурный фонд – кто и как распределяет средства
Будьте первыми в курсе главного – подпишитесь на Новини на OBOZ.UA в Google
Когда государство финансирует культурные проекты, самыми важными являются вопросы процедуры и прозрачности. Кто читает заявки? По каким критериям их сравнивают? Как избежать ситуации, когда решение зависит от вкуса одного человека, личных знакомств или авторитета известной фамилии?
Далее текст на языке оригинала.
Наразі я працюю запрошеним експертом Українського культурного фонду та програми підтримки культури "Тисячовесна". Саме тому мені стало цікаво, як подібні системи працюють в інших країнах. Загалом це поширена й усталена практика розвинених культурних систем – державні кошти розподіляють за участі незалежних професійних експертів. Хотілося зрозуміти, кого залучають до оцінювання, як організована ця робота і яких принципів дотримуються.
У Канаді саме експертне оцінювання лежить в основі більшості рішень Канадської ради з мистецтв. До комісій залучають митців, працівників культурної сфери, науковців, представників корінних народів та фахівців із різним професійним досвідом. Вони читають і оцінюють заявки за заздалегідь визначеними критеріями, а потім надають рекомендації щодо фінансування.
І це не формальний механізм. Наприклад, у канадській програмі підтримки гастролей і поширення мистецьких проєктів у 2024–2025 роках 520 заявок оцінювали 34 експерти. Фінансування отримали 229 проєктів. В іншій міжнародній програмі 42 експерти розглянули 666 заявок. Видно, що робота масштабна, і зрозуміло, що один чиновник, один кабінет або невелика постійна комісія фізично не змогли б якісно оцінити весь цей масив.
Канадська модель постійно переглядається. Після окремого дослідження системи експертного оцінювання Рада запропонувала зменшувати навантаження на експертів, точніше добирати їх за мистецькими дисциплінами, надавати заявникам оцінки за кожним критерієм і тестувати розширений зворотний зв’язок. Тобто експертна система там сама є предметом оцінювання.
У США заявки до Національного фонду мистецтв розглядають дорадчі панелі. До них входять професіонали культурної сфери та щонайменше один представник широкої громадськості. Склад панелей регулярно змінюється, а їхні члени не можуть мати конфлікту інтересів щодо заявок, які оцінюють. Основними критеріями є художня якість і суспільна цінність проєкту. Рекомендації панелей далі проходять ще кілька рівнів розгляду.
Цікавий момент американської моделі – участь непрофесійного представника. Культурний проєкт існує не лише всередині професійного середовища. Він має бути зрозумілим аудиторії, працювати з громадою та мати суспільний сенс. Саме тому погляд людини поза вузьким фаховим колом також враховується.
Європейська комісія використовує великий реєстр зовнішніх експертів для оцінювання грантових заявок і подальшого моніторингу підтриманих проєктів. Експерти працюють як незалежні фахівці, а добирають їх відповідно до професійного досвіду та знання конкретної сфери. Окремі культурні програми формують власні пули оцінювачів. Наприклад, у 2025 році програма Culture Moves Europe оголосила відбір 90 експертів для оцінювання заявок на міжнародну мобільність і мистецькі резиденції.
Спільними для цих систем є кілька принципів:
Відомі й прозорі критерії оцінювання. Команда має заздалегідь розуміти, за що отримає бали: за художню якість, спроможність реалізації, бюджет, роботу з аудиторією чи суспільний вплив.
Різний професійний досвід експертів. Це зменшує вплив персональних смаків. Один експерт може краще бачити художню складову, інший – продюсерську, третій – роботу з аудиторією або реалістичність бюджету.
Конфлікт інтересів є підставою для відводу. Людина не повинна оцінювати проєкт власної інституції, партнерів, близьких колег або конкурентів, з якими має особистий конфлікт.
Регулярне оновлення експертного складу. Постійна незмінна комісія поступово формує власне коло звичних імен, естетик і підходів. Ротація відкриває можливості новим фахівцям, регіонам і мистецьким практикам.
Зворотний зв’язок. Для заявника різниця між простою відмовою та аргументованою оцінкою величезна.
Якісний коментар допомагає переглянути бюджет, точніше сформулювати мету, посилити команду та повернутися з кращою заявкою.
Україна вже рухається за цією моделлю. Український культурний фонд залучає галузевих експертів до оцінювання заявок у різних секторах. У 2026 році масштабний експертний механізм створено також у межах програми "Тисячовесна", де окремі групи оцінюють проєкти у сфері кіно, музики, візуального, дитячого та перформативного мистецтва.
Участь у таких радах потребує не лише знання мистецтва. Експерт має розуміти виробничий процес, бюджет, роботу команди та реальну здатність довести задум до прем’єри.
Робота в експертній раді Українського культурного фонду та в комісії "Тисячовесни" вкотре переконала мене: сильна ідея ще не гарантує сильного проєкту. Вирішальне значення мають команда, календарний план, бюджет, розуміння аудиторії та здатність пояснити, навіщо ця робота потрібна саме зараз.
Звісно, експертні ради не гарантують відсутності помилок. Жодна система цього не гарантує. Їхня цінність у тому, що рішення проходить через кілька професійних поглядів, спирається на визначені критерії та може бути аргументованим.
Для України це особливо важливо. Обсяг державної підтримки культури зростає, разом із ним зростатиме конкуренція між заявниками. Отже, нам потрібні не лише великі програми, а й сильна культура оцінювання: професійний добір експертів, ротація, контроль конфлікту інтересів, зрозумілі критерії та змістовні коментарі.
Саме якість цієї процедури визначає, чи довірятимуть митці державним конкурсам і чи отримуватимуть підтримку проєкти, здатні реально впливати на українську культуру.
