newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС
Орест Сохар
Орест Сохар
Шеф-редактор Obozrevatel

Блог | В США новые хлопоты: венесуэльский приспешник Путина готовится устроить еще одну "войнушку"

В США новые хлопоты: венесуэльский приспешник Путина готовится устроить еще одну 'войнушку'

Президент Венесуэлы Николас Мадуро объявил об аннексии богатого нефтяного региона Эссекибо, входящего в состав соседнего государства Гайана. Этот трюк ему нужен, чтобы спасти страну от экономической и социальной деградации, а себя от проигрыша на следующих президентских выборах. Важный нюанс: без поддержки кремля он и думать не мог бы о подобной воинственности, как и о сохранении должности.

Далее текст на языке оригинала

Ніколас Мадуро — ідеальний лідер "братнього" для росіян народу. Де-факто, він здав Венесуелу в оренду пропутінським нафтовим та газовим компаніям, які виводять з галузі мільярди. В обмін на це йому допомагають зберегти владу, в тому числі — й через військову підтримку. Московити відправили до Венесуели чимало зброї, а також навчали місцевих вояків. Зрозуміло, що там активна проросійська пропаганда.

Мадуро успадкував президентське крісло від харизматичного Уго Чавеса 2013 року, і відтоді Венесуела перебуває в дуже складній економічній, гуманітарній кризі. З держави мігрували 7 млн осіб, прокотилися великі акції протесту. 2018 року опозиційний парламент визнав Мадуро узурпатором, Венесуела опинилася в міжнародній ізоляції, опозиція навіть проголосила альтернативного президента Хуана Гуайду.

Ніколас Мадуро був змушений навіть піти на поступки, підписавши угоду про проведення наступного року вільних президентських виборів, - під міжнародним моніторингом. Логічно, що шансів на переобрання у диктатора практично немає. Тому "маленька переможна війна" дозволить відвернути увагу населення від внутрішніх проблем, а також — в ідеалі — "у звʼязку з введенням воєнного стану" скасувати вибори взагалі.

Логічно припустити, що очікувана анексія Ессекібо (а це майже 3/4 Гаяни), це спільна операція кремля та Мадуро, і вона може принести обом сторонам чимало політичних та комерційних бенефітів.

2015 року в Ессекібо американська компанія відкрила родовища нафти та газу. Ці запаси оцінюються як одні з найбільших у світі, що і активувало "цікавість" Венесуели до цієї території. Суперечка за неї розпочалася ще на початку 19 ст, коли Гаяна була колонією Великобританії, а Венесуела - Іспанії. Тепер росія може отримати в управління нові енергетичні поклади, а також ще одну "гарячу точку" на карті.

Мадуро виявився здібним учнем путіна, і на початку грудня провів референдум про анексію території чужої держави. Проголосувала лише десята частина венесуельців, а "намальований" результат виявився красивим: 95% учасників референдуму погодилися з приєднанням Ессекібо. Опозиція та ЗМІ твердять про фальсифікації.

Напад на Гаяну виявиться грою в одні ворота: у маленької країни лише декілька тисяч військових, танки та іншу важку техніку можна порахувати на пальцях. Гаяна розраховує на зовнішню підтримку світу, насамперед США. Проте є велике "але".

Півтора місяця тому Білий Дім розпочав з Венесуелою "нафтову гру". Адміністрація Байдена послабила нафтові санкції проти Каракаса в обмін на проведення чесних виборів. За публічними рамками цієї угоди не важко простежити розрахунок Вашингтону збити високі ціни на світовому ринку венесуельською сировиною.

Сьогодні важко прогнозувати розвиток цього конфлікту, - і зважаючи на кількість бойових дій на планеті, і на фактор т.зв. realpolitik, коли інтереси загальної безпеки можуть виявитися більш значущими, ніж справедливість для окремої маленької держави.