Показники здоров'я дітей в Україні погіршуються: на кожну тисячу обстежених тільки 11 дітей практично здорові, 60 % уже мають хронічні захворювання, а на одну дитину припадає дві хвороби. Та державні гарантії на охорону здоров'я дітей залишаються порожніми словами. Медична допомога у санаторних закладах була надана лише кожній вісімнадцятій дитині, що її потребує. Водночас не використовуються наявні у країні ресурси Криму, подаровані природою, де розташовано 22 дитячих санаторно-курортних заклади для лікування соматичних захворювань у дітей (крім туберкульозу), 10 з яких – державні.

Видео дня

Як встановлено аудитом, проведеним Рахунковою палатою, неефективні рішення з управління наявними ресурсами Міністерства охорони здоров'я, Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ України, у підпорядкуванні яких знаходяться дитячі санаторії, розташовані на території АР Крим, йдуть врозріз з державною політикою збереження й відновлення здоров'я дітей диспансерної групи, які щорічно потребують санаторного лікування. Ці рішення призвели до скорочення і перепрофілювання санаторіїв, а також до неефективного використання коштів державного бюджету, виділених на санаторне лікування дітей. Загалом у 2009-2010 роках з порушенням чинного законодавства та неефективно використано 38,3 млн грн, або 27 % від обсягу виділених коштів загального фонду. А що стосується здоров'я дітей, від якого залежить формування трудового та інтелектуального потенціалу України, то, за необхідності щорічного санаторного лікування близько 730 тис. дітей із соматичними захворюваннями, у 2009-2010 роках було проліковано по 39,4 тис. дітей, або лише 5,4 %.

Аудитори наголосили, що МОЗ та Мінфін, за відсутності контролю з боку Уряду, фінансують санаторії лише на рівні 57 % від визначеної ними обрахованої потреби. Тому матеріально-технічна база санаторіїв не розвивається, а отже, вони не спроможні якісно лікувати хворих дітей. Будівлі потребують ремонту, обладнання десятки років не оновлювалося.

МОЗ не забезпечило об'єктивного планування і контролю за використанням дитячих санаторно-курортних путівок, що дало змогу санаторним закладам довільно розподіляти путівки та використовувати ліжковий фонд.

У підпорядкованих міністерству санаторіях дітей диспансерної групи лікують переважно восени і взимку. А планові показники санаторії виконують за рахунок розгортання у цей період додаткових ліжок, через що в палатах часом проживає від 8 до 16 дітей. Путівки ж на літо - продаються.

Крім того, МОЗ не виконує функцій із координації діяльності санаторно-курортних закладів (незалежно від форм власності). Дитячі санаторії, підпорядковані МВС та Міноборони, які щорічно додатково могли б надавати медичну допомогу понад 15 тис. хворим дітям, переважно використовуються для надання платних послуг. Ці міністерства не ведуть обліку дітей диспансерної групи, а їхні інструкції з організації санаторно-курортного лікування не передбачають окремого порядку розподілу путівок для лікування у підвідомчих дитячих санаторіях дітей, які перебувають на диспансерному обліку.

Як установила Колегія Рахункової палати, МОЗ упродовж більш ніж семи років не розробило Державної програми розвитку санаторно-курортної галузі та не затвердило нормативів лікувального харчування у державних і комунальних санаторно-курортних закладах. За понад дев'ять років міністерство не створило Державного кадастру природних лікувальних ресурсів та за понад 13 років - Державного реєстру акредитованих закладів охорони здоров'я. "То чи варто дивуватися, що робота кримських дитячих санаторіїв зовсім не орієнтована на фактичну потребу в лікуванні дітей?", - наголошують експерти.