Тігіпко пішов у непопулярному напрямку

Входження Сергія Тігіпка на віце-прем’єрську посаду супроводжувалося двома чіткими меседжами: призначені Віктором Януковичем урядовці – хлопці непогані, навіть хороші адміністратори, але великими реформаторами їх назвати важко. Тому якщо вони слухатимуться його (Тігіпка), то діло закрутиться.

Видео дня

І друге повідомлення суспільству, власне, саме діло: країна без популярних реформ задихнеться, і провести ці реформи здатен лише він, Тігіпко. Суть непопулярних реформ зводиться до наступних ідей:

1. Це, насамперед, підвищення цін на газ для населення, відповідно ланцюгове зростання цін на комунальні послуги. "Необхідно встановити реальну ринкову вартість газу для всіх, у тому числі й для населення, і перейти від тотального дотування до адресної підтримки найбідніших", - говорить Тігіпко.

2. Зростання пенсійного віку. Насамперед йдеться про підвищення вікового порогу виходу на пенсію жінок, оскільки пенсійний вік чоловіків збігається з середньою протяжністю життя. Крім того, переглядатимуться умови пенсійного забезпечення і для пільгових категорій українців, тобто – так званих "молодих" пенсій.

Крім того, Сергій Тігіпко анонсував, що непопулярні кроки стосуватимуться:

- енергетики (очевидно, йдеться про підвищення тарифів);

- житлово-комунального господарства (очевидно, йдеться про виведення всіх тарифів за ЖКГ на рівень рентабельності);

- земельних відносин (введення земельного податку);

- охорони здоров’я (відмова від безкоштовної медицини, у більшості країн світу безкоштовною є лише швидка допомога хворим);

- освіти (платна вища освіта, легалізація платної середньої освіти при наявній безкоштовній);

- боротьби з зарплатою в конвертах.

Для зубожілої країни ці реформи дійсно потрібні, більші того: практично ці анонсовані Сергієм Леонідовичем непопулярні кроки прописані в рекомендаціях Світового банку для українського уряду. Тому пана Тігіпка можна лише привітати з тим, що він налаштований провести такі видатні перетворення в країні. Проте є один нюанс: шокове підвищення цін у країні з зубожілим населенням перетворить самого реформатора на найбільшого ворога народу. Свого часу подібний іміджовий стрес переживали автор польської програми шокових реформ Лешек Бальцерович та російської Єгор Гайдар. Після проведених змін обоє змушені були подати у відставку. Гайдар так і не повернувся в публічну політику, а Бальцерович довгий час перебував на невиборних посадах, наприклад – глави центробанку Польщі. Його заслуги перед країною лише через десятиліття прилюдно визнані народом країни.

Якщо перечитати персональний сайт Сергія Тігіпка, то складеться враження, що він приміряє під себе шати Гайдара і чимало говорить про готовність зробити непопулярні кроки... Якби не один нюанс: протягом останнього року Сергій Леонідович інвестував у власний рейтинг 100 млн доларів, і політики нині жартують, що він придбав найдорожчий квиток до уряду. Логічно (з точки зору інвестора) було б перетворити цей квиток на проїзний до парламенту. Але іменний список автора непопулярних реформ апріорі не може потрапити до Верховної Ради, оскільки це ім’я перетворюється на загальновизнаного ворога народу. Тут ще згадується, що Сергій Леонідович з представників своєї команди до уряду не привів нікого, і що він відвів собі півроку на те, аби визначитися, що зможе він з цим урядом щось змінити в країні...

Я не маю на меті робити передчасних висновків про віце-прем’єрські наміри Сергія Тігіпка. Хочеться вірити, що він дійсно щиро вболіває за долю країни, а його наміри є не піарівськими, а патріотичними. Цей Тігіпко заслуговує на підтримку еліти, лідерів громадської думки.

Проте "хочеш миру, готуйся до війни". Треба мати на увазі, що образ "молодого реформатора, котрому не дали зробити зміни" - дуже гарно котується на виборах. І було б дуже прикро, якщо б Сергій Леонідович вирішив зіграти таку партію.

Блог автора orestsokhar