Нардеп-стрілок: версія сафарі, подробиці

Валерій Олійник, загиблий в результаті інциденту за участю народного депутата Віктора Лозінського на Кіровоградщині, був похований без ноги. Це може служити підтвердженням версії про полювання на живу людину, влаштовану компанією «Сильних світу цього».

За словами односельців, 53-річний Олійник не славився хуліганом, і зброї у нього ніколи не бачили. У ліс же він, швидше за все, пішов за хворостом, який здавав в забігайлівки, одержуючи натомість їду.

Можливість використання зброї заперечує також і мати загиблого Любов Олійник. Вона розповіла, що того вечора її син пішов в інше село, при собі у нього нічого, окрім куртки, не було.

При цьому на сайті youtube.com з'явився відеозапис розмови з матір'ю, який підписаний як інтерв'ю. Насправді, судячи з відеозапису, розмова записана у міліції і змонтована. Розмова починається із слів: «Ваше ім'я, прізвище». і інше. Тобто це відеозапис допиту матері як постраждалої (якщо вона такою визнана) або допиту її дізнавачем. Старенька повторює завчені слова – пістолет, наган, «він мені показував, говорив – запам'ятай». Звинувачує сина в рукоприкладстві: нібито той з коси зробив сокиру, порізав матір, вона побігла в поліклініку, в «сільраду». Іншим разом він її стукнув лопатою, був синяк. В кінці стверджує: «Я вірю, що він стріляв в людей».

При цьому, за неофіційною інформацією, з матір'ю вже проведені слідчі дії, їй для пізнання дали 4 пістолети, і вона вказала на той з них, який за версією слідства належав Валерію Олійнику. А перед цим, за словами очевидців, до будинку Любові Олійник приїжджав джип, з якого вийшли троє міцних чоловіків і пробули якийсь час в будинку. Джерела стверджують, що за пізнання нібито синового пістолета Любов Олійник одержала 200 гривень.

Депутат Лозінській на проведеній прес-конференції заявив, що не знає, хто розмістив відео на youtube.com. При цьому раніше, ще до появи ролика в Інтернеті помічник Лозінського Василь Кешман говорив журналістам по телефону: "Пишуть, що він мало не гербарії збирав, але у нас є дані, що він і до наркотиків мав відношення, і матір свою кривдив.». Тобто фактично переказував зміст відеозапису, пишуть Версии.

Видання відтворює наступну картину того, що відбулося.

Жив-був такий собі сільський дядько, трохи дурнуватий, забитий, бідний, як церковна миша. Сім'ї не мав. З матір'ю жив не дуже мирно. Добрі люди йому співчували, злі – труїли.

Мати – проста українська селянка, у якої всі родичі вже померли, і сама вона готова померти. Відношення до трагедії у неї не голлівудське, а суто побутове. Смерть сина, це, звичайно, горе, але в першу чергу його треба поховати по-людськи. Щоб і стіл був, і батечко відчитав. Грошей на це немає. Але сільрада дала. Правда, швидше за все, з умовою: скажеш, що у сина був пістолет, і що він тебе кривдив. Ну, вона і сказала. Вона ж не знає, що це все потім буде використане в піар-цілях і розміщене на youtube. Бідна жінка і слів таких ніколи не чула. Їй би свій вік дожити спокійно: самотньою, беззахисною, пережившою війну, бачившою голод.

Тим більше що сільський мужик цілком міг стукнути мати лопатою, це цілком «по-нашому». Але це зовсім не означає, що у відповідь на оклик він став відстрілюватися.

Раніше односельці загиблого виклали журналістам газети «Сьогодні» свою версію подій. Вони називають подію не інакше, як полюванням на живу людину.

"Ми після трагедії кілька разів ходили на місце, де все відбулося. Лозінській говорить, що вони з машини побачили підозрілу людину поблизу лісосмуги і покликали її, а той, мовляв, вистрілив. Але подивіться: від дороги, де їхав депутат з друзями, до тієї посадки, де йшов Валєра, метрів триста. Це ж як голосно кричати треба було?", – міркує односельчанин Олексій. Він упевнений, що все було інакше. За його словами, за лісом починаються мисливські угіддя Лозінського.

"Побачили мужика, який бродить поряд з його землею. Лозінського тут всі господарем називають... Ось і вирішила компанія його, напевно, провчити, нахабу, поганяти по полю, як зайця", – продовжує житель Грушок.

Розповів співрозмовник і про те, що в його селі ні для кого не секрет, що увечері напередодні трагедії з десяток чоловік бачили Лозінського з начальником міліції і прокурором і ще декількома місцевими в сільському барі, де вони нібито довго пили і про щось розмовляли.

У райлікарні, куди, за версією народного депутата, доставили живого, трохи пом'ятого порушника, взагалі заявили, що їм доставили труп. "Мертвий чоловік був в наручниках, на його тілі ми налічили дев'ять вогнепальних поранень, при цьому – відкритий перелом ноги, поламані ребра і ключиця. Тільки благаю, не пишіть мого прізвища!", – попросив один із співробітників Голованівської райлікарні.

Найбільша загадка – чому Валерія Олійника ховали без ноги? У лікарському свідоцтві про його смерть не вказано, що небіжчика віддали на поховання без однієї ноги. Головлікар Голованівськой лікарні Сергій Стоянов ні на одне з питань про те, чому Олійника ховали з відрізаною ногою, чи відсікли її для посмертної експертизи і де помер загиблий, відповідати не став, пославшись на підписку про нерозголошування.

Свідоцтво про смерть Олійника Валерія Андрійовича під номером 628, видане Кіровоградським обласним бюро судово-медичної експертизи (внизу підпис: «Петля А.А.») свідчить: «Численні вогнепальні поранення нижніх кінцівок з використанням не уточненої вогнепальної зброї з метою нанесення пошкоджень, гостра крововтрата», – процитували свідоцтво про смерть в сільраді.

Журналістам люди анонімно висловили свою думку: ногу відрізали, щоб приховати картеч з мисливської рушниці. Крім того, вимальовувалася картина, аналогічна вищенаведеній версії.

Троє високопоставлених друзів поїхали на незаконне полювання (сезон не відкритий). По дорозі напилися. Побачили в мисливських угіддях сільського дурня. Почали ганяти джипом. Наздогнали і, мабуть, переїхали. Машина волочила людину по землі, перетворюючи його ногу на фарш. Тому ховали з ампутацією. Роздавленого добили. Коли зрозуміли, що сафарі вдалося, стали замітати сліди.

Журналісти, які прицільно займаються цією темою, відзначають, в селах ходять чутки, що Олійник – не перша жертва Лозінського, і що в його лісових угіддях закопано ще кілька нещасних. Можна, звичайно, списувати це на «жахи сарафанового радіо», але диму без вогню, як відомо, не буває.

Варто відзначити, що Президент України Віктор Ющенко приділив кіровоградському інциденту особливу увагу. Зокрема, це питання винесене на розгляд РНБО.