Летючий голландець Януковича, 7 марта 2008

Від’їзд Віктора Януковича з Льодового Палацу в Сєверодонецьку бачили не багато людей. Віктор Федорович кудись поспішав. Зразу після закінчення з’їзду він вискочив на вулицю, помахав на прощання рукою двом десяткам прихильників та сів в автомобіль.

Засіб пересування, куди сів Віктор Янукович, не міг не привернути увагу. Таких автомобілів в Україні одиниці, якщо взагалі не один єдиний, бо офіційний дилер «Дженерал Моторс» не продає цю марку в нашій державі. Звичайно в таких випадках можна скористатися послугами «сірих дилерів». Однак один з таких «дилерів» Максим розповів «Обозу», що поки що не знаходив бажаючих купити гібрид автобуса та джипа GMC Savana у модифікації Explorer. «Наш покупець за такі гроші ліпше купить «Мерседес», - зауважив Максим. Такий автомобіль коштує більше ста тисяч доларів.

Однак питання не в ціні автомобіля Віктора Януковича. Для представницького авто це не дуже й багато. Інтрига тут в іншому - на такій самій машині Віктор Федорович їздив, коли був прем’єром… В публікації «Української правди» за минулий рік стверджувалося, що ця машина була придбана урядом для потреб прем’єр-міністра. «У прес-службі уряду повідомили, що Януковичу був необхідний американський мікроавтобус, тому що в такому автомобілі зручніше їздити: "Оскільки після прибуття в регіон прем'єра далі по маршруту постійно хтось супроводжує, то вони можуть з комфортом поговорити, розкласти папери – тому що в цій машині є столик", - цитую «Українську правду».

В тій же статті появу цього автомобіля в гаражі Януковича пояснив і міністр Кабміну Толстоухов: "У прем'єр-міністра є своє бачення того, що і як він повинен робити. Я вважаю, що машини потрібні для того, щоб Віктор Федорович почувався спокійно і комфортно. У нього є апарат і такі питання, як правило, вирішуються на рівні прем'єра і апарату. Секретаріат Кабінету міністрів лише забезпечує виконання рішень".

В публікації, яку ніхто не заперечив, кілька разів стверджувалося, що автомобіль придбано за бюджетні гроші.

Отож можна зрозуміти здивування «Обозу», коли ця сама прем’єрська машина засвітилася в ескорті депутата Януковича.

Як прем’єрський автомобіль опинився в опозиціонера? Невже так само, як прем’єрська резиденція «Межигір’я»? Колись урядова дача за кілька днів перед виборами була хитро приватизована маловідомою фірмою, і в ній до сих пір живе Віктор Федорович Янукович.

Якось в інтерв’ю БіБіСі він зізнався, що давно вважає «Межигір’я» своїм домом, бо там народився його онук.

Можливо, Віктор Федорович так само звик до прем’єрського автомобіля, який возив його більше року по всій Україні й не зміг з ним розстатися?

Вперше цей автомобіль кореспондент «Обозу» помітив у Януковича, коли він приїхав на початку лютого 2007 року до Львова. Янукович і раніше надавав перевагу для поїздок регіонами мікроавтобусам, бо лідеру з його ростом та широкими плечами було просто тісно в представницьких «Мерседесах».

До прем’єрства його мікроавтобуси були не такими «модними», хоча вже тоді впадали в око прихильникам лідера. Зокрема, коли під час виборчої кампанії 2006 року Віктор Янукович під’їхав до мітингу в Донецьку на мікроавтобусі насиченого сірого кольору, одна з бабусь не втримала слів захоплення: «Який красень! І машина у нього яка гарна».

А після прем’єрства Янукович пересів у ще кращу - у GMC Savana. Саме на цьому автомобілі «Обоз» бачив Віктора Федоровича на мітингу в Дніпропетровську під час дострокових виборів, на цьому авто він засвітився, коли група журналістів заміряла швидкість пересування політиків Києвом.

Автомобіль, який возив Януковича-прем’єра та автомобіль, який нині возить Януковича-опозиціонера, схожі, як дві краплі води. З однією різницею - них різні номерні знаки.

Якщо під час прем’єрства GMC Savana їздив під донецькими номерами АН 72 73 ВА, то нині він має номер Київської області - АІ 0092 АІ.

Звісно, Віктор Федорович, якому так полюбився GMC Savana, після відходу в опозицію міг купити ідентичний автомобіль.

Щоб це з’ясувати, «Обоз» подзвонив на автобазу уряду, там нашому виданню повідомили, що цієї машини у них немає, серед «американців» лише два форди. «Але Янукович їздив на такому автомобілі, коли був прем’єром», - перепитав «Обоз». «Так, звісно, він його і забрав», - відповіли на іншому кінці слухавки.

Таким чином одне питання відпало, виходить, це той самий автомобіль, лише з іншим номерним знаком.

Залишилося друге питання: як Янукович забрав авто з Кабміну.

Щоб отримати на це відповідь, «Обоз» рушив до Віктора Лук’яновича Кучера, заступника фінансово-господарського департаменту Кабінету міністрів.

Кучер неочікувано повідомив, що такий автомобіль Кабмін не купував. « Це, очевидно, авто Януковича. За два роки ми купили лише один броньований мерседес», - заявив Кучер.

Здавалось би, питання закрите. Виходить, авто з самого початку належало Януковичу, і він, як чесний політик, його не «прихватизовував». Але є підстави не до кінця довіряти інформації з Кабміну. Адже в 2007 році на віснику державних тендерів України з’явилася інформація про купівлю «легкових автомобілів представницького класу, кількістю, вказаною в тендерній документації. Поставка: м.Київ, вул.Грушевського, 12\2, квітень-травень 2007 року». За цією адресою знаходиться всім відома сіра будівля Кабміну, де стверджують, що ніяких авто не купували.

Отож «Обоз» вирішив піти іншим шляхом - отримати інформацію про власника автомобіля, через базу ДАІ.

Однак в базі не виявилося жодного авто, яке спочатку мало номер АН 72 73 АТ, а потім АІ 0092 АІ. Натомість «Обоз» отримав два різних автомобілі з цими номерами.

Номерний знак, яким Янукович користується, нині належить автозасобу Благодійного фонду «Відродження України». У Фонді повідомили, що це мікроавтобус «Газель» білого кольору, а зовсім не гібрид мікроавтобуса та джипа GMC Savana.

Попередній номер 72 73 АТ, згідно з базою, належить Ауді А4, власником якої є громадянин Кожевніков, що мешкає за адресою Донецьк, Челюскінців, 291 А. «Обоз» намагався розшукати цю людину. Виявилось, що Челюскінців, 291 - це Інститут гірської геології і геомеханіки, яким свого часу керував Микола Янович Азаров, а 291А - це гуртожиток по сусідству. На жаль, власника Ауді там не виявилося. Комендант роздратовано повідомила по телефону, що він виїхав.

Певно, пан Кожевніков сам і не знає, на яких відомих номерах він їздив в 2007 році. Для жителя Донецька це був би привід справжніх гордощів. А ось «Обозу» радіти нічому.

Схоже, що цей випадок аналогічний історії з номерами на автомобілі з охорони Арсенія Яценюка. Коли суд почав розбирати «інцидент з пальцем», виплило, що автомобіль "Тойота Лендкрузер», якому начебто і був продемонстрований «образливий жест з американських фільмів», має номерний знак, що насправді належить автомобілю “Опель-Астра”, зареєстрованому на ім’я мешканця міста Бровари Романа Дядюка.

Можна лише уявити, як округлилися очі у пана Дядюка, коли він дізнався, що на його номерах їздить Яценюк. І скільки б державна служба охорони не відстоювала, що це «звичайні», «прийнятні», «нормальні» заходи безпеки в громадянському суспільстві, це просто неможливо.

Авто з номерами-двійниками не проходять по базі, отже, вся відповідальність за ймовірний злочин на дорозі може повністю лягти на простого смертного, що має на своєму авто такий самий номер, як авто Януковича, Яценюка або когось іншого з відомим прізвищем. Виходить, такі авто поза відповідальністю, закон їм неписаний, правила дорожнього руху не існують. Якщо хтось запише номер порушника, то до кого будуть претензії? Звичайно, до «дядьків» та «кожевніків», які мають щастя мати спільні номери з відомими політиками. Хіба це не порушення прав людини? А якщо виходити з того, що представники влади на автомобілях, обладнаних «фальшивими» номерами, літають по дорогах, як скажені, то ніхто в цій країні не може почуватися певним, що його не притягнуть за смерть під колесами таких авто.

Також у громадськості немає жодних можливостей контролювати поведінку владної еліти на дорогах. Виявляється, вони не реєструють машини, як звичайні громадяни, вони можуть собі дозволити міняти номери, як взуття, малювати номерні знаки зі стелі.

І нарешті, як це не смішно, через фокуси з номерами неможливо бодай щось дізнатися про історію автомобіля GMC Savana й, можливо, навіть виправдати Віктора Федоровича.