КС обрезал полномочия Ющенко. На Банковой смеются. ВИДЕО

Пукшин розповідає подробиці "конституційної нікчемності". Відеосюжет

Видео дня

(відео "5 каналу")

Янукович погрожує Балозі відповідальністю

Голова Секретаріату Президента Віктор Балога дискредитує Конституційний Суд у власних цілях тому, що має одержати від цієї інстанції висновок, що поставить під сумнів його професійні якості.

Про це йдеться у заяві Партії регіонів, текст якої переданий «Обозревателю».

«аява пана Балоги лише підтверджує непрофесійність його автора, бо заява зацікавленої сторони не може вважатися об’єктивною, а за образу суду має наступити відповідальність. Слід нагадати пану Балозі, що він — не дрібний хуліган, а службовець найвищого рівня, і шкоди від його заяв щодо судової влади державі значно більше», — наголошують у ПР.

Прес-служба Партії регіонів вважає, що захист власних інтересів має впроваджуватися в правовому полі і не повинен руйнувати жодну з гілок державної влади.

Полуденный заявляет: Конституционный Суд - это блеф. Видеосюжет

(видео "5 канала" )

На Банковій рішення Конституційного Суду назвали "нікчемним"

«Оголошене рішення Конституційного Суду з юридичної точки зору – нікчемне і не створює жодних правових наслідків», - стверджує заступник голови Секретаріату Президента Ігор Пукшин. На його переконання, Суд допустився помилок як у змістовній частині, так і в процесуальній частині цього рішення. Перш за все, заборона Президенту призначати суддів КС є нонсенсом, оскільки це суперечить пункту 3 статті 106 Конституції, яка визначає, що Президент видає укази і розпорядження, що є обов’язковими для виконання на всій території України. Пукшин переконаний, що це рішення скеровано на «параліч судової гілки влади». «А тоді про який захист прав і свобод у цій країні ми можемо говорити?», - запитав Пукшин.

Щодо процесуальних помилок, то перш за все Пукшин звернув увагу на те, що під час розгляду питання у складі Суду була присутня людина, яка не є суддею, а саме Сюзанна Станік (Пшеничний та Іващенко не були присутні).

Пукшин переконаний, що жоден суд не може зупинити те, що не зупиняється. «Зупинити можна стягнення штрафу, але не Указ про звільнення, оскільки це є моментальна процедура», - розтлумачив він.

Крім того, згідно статті 63 Закону «Про Конституційний Суд», рішення КС дійсні за підписом усіх суддів КС. Проте, під зазначеним рішенням не підписався суддя Шишкін, який наразі знаходиться на лікарняному. «Не зрозуміло, як можна оголошувати рішення, яке не є прийняте усім складом Суду», - зазначив Пукшин.

Він вважає, що це питання повинні взяти до уваги правоохоронні органи, зокрема, Генпрокуратура, оскільки рішення Конституційного Суду було завідомо неправомірним. Також він розповів, що заява судді Лилака про звільнення за власним бажанням розглядається у Секретаріаті Президента, після чого по ній буде прийняте рішення. Пукшин повідомив, що, за його інформацією, лише вчора усі судді КС, звільнені Президентом, звернулися до Печерського райсуду міста Києва щодо оскарження цього рішення.

«Конституційний Суд хворий, і вилікувати його можна лише хірургічним втручанням», - зазначив Пукшин.

Балога вважає, що КС дав волю рейдерам

Глава Секретаріату Президента України Віктор Балога вважає, що рішення Конституційного Суду про невідповідність Основному Закону частини 5 статті 20 Закону «Про судоустрій України» є сумнівним з правової точки зору.

Про це йдеться у коментарі Балоги, поширеному прес-службою Банкової.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

«Конституційний Суд на сьогодні є нелегітимним. Після звільнення з посад трьох суддів КС, після низки корупційних скандалів, які фактично помножили на нуль чесність, об’єктивність і безсторонність цієї судової інстанції, говорити про чинність будь-яких її ухвал не доводиться», — наголосив він.

Балога звернув увагу, що закон про судоустрій був прийнятий ще п’ять років тому, однак рішення про його конституційну вразливість прийнято саме сьогодні, «коли окремі корумповані судді стали офіціантами на брудній політичній кухні. Зрозуміло, що такий вердикт нелегітимного КС виводить керівників райсудів з-під контролю Президента, а це відкриває широкі ворота для нових політико-судових оборудок».

Глава Секретаріату Президента вказав на те, що функція призначення на керівні посади в суди, яку здійснює Президент, прямо випливає з його конституційного обов’язку із захисту прав і свобод громадян.

«Сумнівне рішення КС, серед іншого, дає ліцензію на всі форми рейдерства, яке набуло розмаху епідемії. Суспільство має належно оцінити суть і наслідки цієї ухвали, аби чітко знати, де пролягає коріння багатьох ганебних явищ системи правосуддя в Україні», — наголосив Балога.

У Ющенка рішення КС вважають нелегітимним

Рішення Конституційного Суду про неконституційність положень закону «Про судоустрій України», згідно з якими Президент призначає голів та заступників судів, є нелегітимним.

Про це заявив постійний представник Президента в парламенті п’ятого скликання Роман Зварич, повідомляє прес-служба «Нашої України».

фото Николай Лазаренко/пресс-служба Президента Украины

Зварич нагадав, що Президент своїм указом звільнив трьох суддів КС. «Це абсолютно вписується в конституційні повноваження глави держави. Тому будь-яке рішення, яке ухвалює суд у цьому складі, звичайно, не можна вважати легітимним», — переконаний постпред Президента.

«В ст. 106 Конституції йдеться про те, що Президент утворює суди. Якщо посадова особа утворює суд, очевидно, він повинен би мати повноваження призначати на адміністративні посади відповідних суддів», — наголосив Зварич.

За його словами, Конституційний Суд вже настільки себе дискредитував «через політичний тиск, не спростовані факти корумпованості окремих суддів», що весь його склад повинен піти у відставку, щоб «дати можливість сформувати об’єктивний і незаангажований Конституційний Суд, як єдиний орган конституційної юрисдикції».

Тимошенко не визнала рішення «суддів-самозванців»

фото пресс-служба БЮТБлок Юлії Тимошенко звернувся до Генеральної прокуратури з вимогою дати оцінку сьогоднішньому рішенню Конституційного Суду про неконституційність положень закону «Про судоустрій України», згідно з якими Президент призначає голів та заступників судів.

Про це йдеться у заяві, поширеній прес-службою БЮТ.

«Блок Юлії Тимошенко звертається до Генеральної прокуратури України з вимогою дати оцінку екс-суддям Конституційного суду, які встали на шлях ескалації політичного конфлікту та правового обслуговування силового варіанту розв’язання політичної кризи в Україні», — йдеться у заяві.

Блок Юлії Тимошенко нагадує, що судді Конституційного суду Станік, Пшеничний, Іващенко були звільнені з своїх посад Президентом України за порушення присяги судді.

У БЮТ заявляють, що «Конституційного суду в Україні на сьогодні не існує, а рішення суддів-самозванців незаконні і нелегітимні. Ці ухвали КС можуть використовуватися Партією регіонів та її сателітами по коаліції для урочистого та піднесеного проголошення на майданах чи в приміщенні сесійної зали ВР, але ж не мають жодної юридичної сили».

Верховний Суд теж поскаржився на Президента

Президія Верховного Суду та президія Ради суддів України заявляють, що тиск на суддів та втручання у судочинство останнім часом набули в Україні системного характеру.

Про це йдеться у заяві, переданій «Обозревателю» прес-службою Верховного Суду.

«Нинішня політична криза загострила існуючі руйнівні процеси у сфері правосуддя та породила нові ризики в діяльності судових органів», - констатують автори заяви і скаржаться на «кричущий правовий нігілізм владних та політичних суб’єктів».

«Очевидними є спроби свідомої і цілеспрямованої руйнації судової системи, політизації судів, намагання перетворити суд з органу правосуддя в орган виконання політичних та особистих замовлень, зробити придатком тієї чи іншої політичної сили, засобом задоволення політичних, корпоративних та приватних інтересів.

Останнім часом факти тиску на суддів та втручання в діяльність судів набули системного і відвертого характеру, зокрема при вирішенні суддями судових справ, формуванні суддівського корпусу, призначенні суддів на адміністративні посади, вирішенні питань про відповідальність суддів.

Також Верховний Суд перелічує факти втручання виконавчої, законодавчої влади та Президента в діяльність судової системи.

«Особливо небезпечним для правосуддя є ігнорування високими посадовими особами держави та органами державної влади, політичними діячами правовими принципами, які забезпечують самостійність та неупередженість суду, незалежність суддів. В Україні набуває системного характеру і стає звичною практикою надання оцінки рішенням судів некомпетентними суб’єктами, ігнорування судових рішень, які набрали законної сили. Такі дії стимулюють поширення у суспільстві неповаги до суду та його рішень, підривають правові засади діяльності судових органів, а отже, і самої державності. Відбувається правова девальвація судових рішень, вони втрачають свою юридичну силу, обов’язковість, суспільне визнання. За таких обставин в очах громадськості суд перестає бути правовою інстанцією встановлення істини, надійним суб’єктом захисту прав і свобод громадян, органом правосуддя.

Бракує також належної юридичної обґрунтованості окремим рішенням Президента України, які стосуються організації діяльності судової влади. Зокрема, йдеться про укази від 11 вересня 2006 р. № 747, 12 березня 2007 р. № 190 та 23 березня 2007 р. № 240, якими всупереч положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України та Закону України “Про судоустрій України” регламентовано повноваження Голови Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів, Ради суддів України та інших органів суддівського самоврядування і запроваджено не передбачені законом процедури призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції. Велике занепокоєння викликає реалізація Президентом України наділеного ним самого себе права одноособово, без участі голів відповідних судів та органів суддівського самоврядування призначати виконуючих обов’язки голів судів. Більше того, всупереч Указу від 23 березня 2007 р. № 240 за спрощеною процедурою відбулися призначення не тільки виконуючих обов’язки голів судів, а й їх заступників.

Не завжди дотримуються принципів розподілу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, самостійності судів та незалежності суддів вітчизняні законодавці. Так, 17 травня 2007 р. народні депутати України ухвалили Постанову Верховної Ради України “Про спроби маніпулювання Печерським районним судом м. Києва у впливі на діяльність Центральної виборчої комісії”, що містить положення, які за своїм змістом є втручанням у здійснення правосуддя, тиском на суддів, неповагою до суду та привласненням його функцій.

Так, у цій Постанові не тільки дано офіційну оцінку рішенню Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2007 р. за позовом виборчого блоку політичних партій “Блок Юлії Тимошенко” (що у правовій державі є неприпустимим), а й вказано, як саме мав діяти суд та яке рішення він повинен був постановити. “З огляду на те, — зазначається у вказаній Постанові, — що укази Президента України від 2 квітня 2007 р. № 264 та від 26 квітня 2007 р. № 355 щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України перебувають на розгляді в Конституційному Суді України, місцевий загальний суд мав би зупинити провадження у справі до прийняття рішення Конституційним Судом України стосовно конституційності цих указів”. Крім того, як випливає із вказаної Постанови, головні комітети Верховної Ради України винесли рішення стосовно неврахування суддями Печерського районного суду м. Києва при прийнятті зазначеної Постанови відповідних положень чинного законодавства.

Таким чином, народні депутати України вийшли за межі своїх повноважень і привласнили собі функцію правосуддя. Згідно з ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Офіційна вказівка некомпетентного суб’єкта про те, яке саме рішення мав ухвалити суд, є втручанням у здійснення правосуддя і тиском на суддів, зокрема тих, які розглядатимуть цю справу в апеляційному та касаційному порядку. Про такий тиск та завуальовану погрозу суддям свідчать також положення пунктів 1 та 2 зазначеної Постанови, якими Генеральній прокуратурі України та Вищій раді юстиції запропоновано здійснити перевірку фактичних обставин прийняття суддями згаданого рішення, а Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя у разі надходження документів від Вищої ради юстиції за наслідками цієї перевірки невідкладно подати на розгляд парламенту проекти відповідних рішень.

Таким, що не базується на законі й може бути розціненим як втручання в організацію здійснення правосуддя та порушення гарантій самостійності судів і незалежності суддів, слід також визнати звернення першого заступника Міністра Кабінету Міністрів України О. Лукаш до Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України, місцевих та апеляційних судів м. Києва, Вищого адміністративного суду України щодо термінового повідомлення Кабінету Міністрів України про надходження до судів справ, сторонами (третіми особами) в яких є Кабінет Міністрів України, Прем’єр-міністр України або члени Уряду, та невідкладного надання вичерпної інформації про такі справи (листи від 14 травня 2007 р. № 1–12822/07 та 1–12907/07). До того ж, відповідно до таких звернень Державна судова адміністрація України має щодня (два рази на день — до 10 та 16 години) надавати Кабінету Міністрів України узагальнену інформацію про такі справи по всіх регіонах України.

Закон не наділяє Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України, Державну судову адміністрацію України та будь-які інші органи виконавчої влади повноваженнями щодо організаційного керівництва судами, не передбачає обов’язку голів судів та суддів надавати оперативну інформацію органам виконавчої влади щодо певних категорій судових справ, не встановлює переважного права Кабінету Міністрів України та членів Уряду на отримання процесуальної інформації, у тому числі повідомлення про надходження до суду позовів (заяв), відкриття провадження у справі тощо», - йдеться, зокрема, в заяві.

Президія Верховного Суду України та президія Ради суддів України пропонують для виходу з кризи вісім кроків:

1. Визнати, що нинішній стан правосуддя є наслідком тривалої невиваженої та непродуманої державної політики у цій сфері, безсистемного реформування правосуддя, відсутності базових передумов для існування в Україні неупередженого та справедливого суду.

2. Констатувати, що кризові явища, які виникли останнім часом у сфері правосуддя, судочинства, мають передусім не правовий, а політичний характер.

3. Заявити про неприпустимість подальшої політизації сфери правосуддя, необхідність негайного припинення протиправного втручання будь-кого в діяльність судів та тиску на суддів. Такі дії сьогодні реально загрожують підривом правових засад здійснення правосуддя, руйнацією судової системи, яка є правовою основою держави та суспільного порядку. Продовження “політичної боротьби за суд”, намагання використати суд у політичних, корпоративних та особистих інтересах, зробити його “ручним”, інтенсивне стимулювання суддівського “рейдерства”, ігнорування законних судових рішень – це шлях до правового хаосу та суцільного безладу, за яких переможців бути не може. Неправомірні втручання та вплив на суд, хоч би від кого вони не виходили та яку мету не переслідували, мають одержувати адекватну правову оцінку правоохоронних органів, включаючи притягнення до кримінальної відповідальності.

4. Категорично засудити дії та рішення суддів, які свідомо порушують закон, зловживають статусом судді, надаючи перевагу при розгляді судових справ не праву і закону, а політичній доцільності чи іншим неправовим факторам, заявити, що за такі дії у кожному випадку вони повинні нести юридичну відповідальність, у тому числі кримінальну.

5. Вважати за необхідне прийняти роз’яснення Пленуму Верховного Суду України з питань застосування законодавства, що забезпечує самостійність судів, незалежність та недоторканність суддів з урахуванням змін, внесених до законодавства, та нових проявів посягань на правосуддя.

6. Визнати неприпустимим та таким, що веде до подальшої руйнації судової влади, намагання окремих політиків здійснювати реформування судової влади в умовах політичної кризи, за якої унеможливлене нормальне функціонування вищих органів державної влади.

7. Вважати неможливою участь суддів у парламентських слуханнях “Про стан правосуддя в Україні” 23 травня 2007 р., як таких, що призначені з порушенням встановленого законодавством порядку і за нинішньої політичної ситуації в країні можуть спричинити додаткову політизацію правосуддя.

8. Відзначити, що події, які останнім часом розгортаються навколо Конституційного Суду України і мають безпосереднє відношення до здійснення ним судочинства, загрожують основам конституційного ладу та національної безпеки України.

Конституционный Суд обрезал полномочия Ющенко

Конституционный Суд признал неконституционным назначение и увольнение председателей и заместителей председателей судов Президентом.

Такое решение КС огласил на заседании в среду, сообщают Украинские новости.

«Признать не соответствующим Конституции Украины, положение части 5 статьи 20 закона Украины «О судоустройстве Украины», в соответствии с которым председатель суда, заместитель председателя суда назначаются на должность и увольняются с должности Президентом Украины», — сказал и.о. председателя КС Валерий Пшеничный.

Также КС признал утратившей силу часть 5 статьи 20 закона «О судоустройстве Украины» и рекомендовал Верховной Раде неотложно законодательно урегулировать вопрос о назначении и увольнении председателей суда и из заместителей.

Решение КС является обязательным к выполнению в Украине и не может быть обжалованным.

По словам Пшеничного, за проголосовали 10 судей, против — 5.

Напомним, ранее КС перенес обнародование решения по делу об официальном толковании ч.5 ст. 20 закона «О судоустройстве Украины» на неопределенный срок из-за отсутствия подписей судей КС Дмитрия Лилака и Виктора Шишкина.

16 мая 53 депутата Верховной Рады обратились в Конституционный Суд с просьбой определить конституционность части 5 статьи 20 закона «О судоустройстве Украины».

Статья 20 указанного закона называется «Порядок создания судов».

В части 5 этой статьи говорится: «Председатель суда, заместитель председателя суда назначаются на должность сроком на пять лет из числа судей и увольняются с должности Президентом по представлению председателя Верховного Суда (а что касается специализированных судов — председателя соответствующего высшего специализированного суда) на основании рекомендации Совета судей (что касается специализированных судов — рекомендации соответствующего совета судей). Назначение на другие административные должности в судах, а также назначение (избрание) на административные должности в Верховном Суде и увольнение с этих должностей проводится в порядке, установленном этим Законом. Судья может быть уволен с административной должности (кроме должностей в Верховном Суде) в порядке, указанном этой статьей, также по инициативе Высшего совета юстиции».

Ющенко хочет расправиться со всеми судьями КС

Окружение Президента предлагает полностью поменять состав Конституционного Суда.

Как сообщают источники «Обозревателя», такое предложение было высказано сегодня в ходе поиска компромиссов на Банковой.

Оно даже может быть включено в пакет окончательных договоренностей. Суть его в следующем: парламент увольняет судей из своей квоты, а также тех, кого назначили в КСУ по квоте Съезда судей. Президент отзывает своих троих оставшихся представителей, не назначая взамен новых.

фото PHL

Новые кандидатуры в КС согласовываются коллективно и комплексно, но комплектация следующего состава КС должна произойти уже после досрочных парламентских выборов. При этом ни один из тех, кто уже работал в КС нынешнего созыва, в новый не попадет.

В то же время премьер-министр в эксклюзивном комментарии «Обозревателю» заявил, что ему об этом ничего неизвестно.

«Я об этом ничего не слышал», — сказал он, покидая заседание через 20 минут после его начала. Очевидно, Янукович отправлялся на Банковую.

Еще один из источников в коалиции данную информацию также подтвердить не смог.

Напомним, 21 мая судья Конституционного Суда, назначенный по квоте Президента, Лилак написал заявление об отставке.