УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Відлуння війни

Відлуння війни

В інтерв’ю «Контрактам» Вадим Копилов розповів про те, що

1)         цього року приватизують лише один великий об’єкт

2)         спілкувався з власниками ФПГ на тему відшкодування фіктивного ПДВ

3)         у Нафтогазу є проблеми з обслуговуванням кредитів

4)         відновлення СЕЗ курирує Анатолій Кінах

Приватизаційні розклади

 Протягом місяця керівництво Мінфіну діаметрально змінювало оцінки економічної ситуації в країні. Як впливає політична криза на виконання держбюджету?

— У травні бізнес відреагував на політичну ситуацію очікуванням. Воно затягується, але поки що податкова адміністрація виконує покладені на неї завдання. Митна служба теж працює згідно із затвердженими графіками, зокрема план зборів за квітень перевиконано. Загалом ми чудово відпрацювали перший квартал — у 2007-му приріст надходжень до держбюджету становив 37,9% порівняно з аналогічним періодом 2006-го. При цьому нікому не вивертали кишені, завдяки невтручанню в економіку ми створили умови для розвитку. Але втрутилася політика. Усі міжнародні рейтингові агенції прогнозували зростання кредитного рейтингу України, ми навіть провели конкурс серед потенційних кредиторів, визначили переможця, але вирішили відкласти позику до стабілізації ситуації. Причина — погіршення кредитних умов внаслідок зниження рейтингу України.

Чи реально залучити до держбюджету 10,5 млрд грн надходжень від приватизації у 2007 році?

— Зараз не варто виставляти на продаж великі об’єкти — зрозуміло, що через нестабільність політичної ситуації вартість українських активів падає. Уряд вирішив витримати паузу у великій приватизації і змістити акцент у бік малої, менш залежної від політики. Фонд держмайна підтримав цю ідею, щоправда, він не встигає виконати планові зобов’язання, але обіцяє погасити заборгованість до кінця травня. За дорученням першого віце-прем’єра Миколи Азарова ФДМУ готує перелік малих об’єктів, приватизацію яких буде перенесено з кінця року на найближчий час.

Скільки розраховуєте отримати від приватизації малих підприємств?

— Ви, напевно, підштовхуєте мене до відповіді на інше запитання — за якою ціною може бути продано Укртелеком та Одеський припортовий завод?

Цікавить насамперед те, що робитиме Мінфін у разі подальшої ескалації політичного конфлікту. З одного боку, уряд вже має проблеми із зовнішніми запозиченнями, з іншого — відсутні гарантії, що план приватизаційних надходжень буде виконано.

— Думаю, криза не затягнеться, конфліктуючі сторони продемонстрували бажання і готовність домовлятися. За сприятливої політичної кон’юнктури достатньо буде продати лише один цікавий об’єкт (приблизно за 5-7 млрд грн), а продаж іншого відкласти на наступний рік. За рахунок малих та середніх підприємств можна виручити до 4 млрд грн. Але всі цифри умовні, адже експерти по-різному оцінюють вартість великих об’єктів, а їхня реальна вартість залежатиме, зрештою, від часу проведення та умов приватизаційних конкурсів.

Який механізм продажу Укртелекому обрав уряд?

— ФДМУ планував продати 5% акцій на Українській фондовій біржі, а пакет у 37,9% — на міжнародній. Щоб забезпечити реалізацію цього проекту, представники уряду їздили до Лондона, але через політичну нестабільність в Україні проект призупинено. Аналогічна ситуація з Одеським припортовим заводом.

Ручний режим

 Кажуть, що в І кварталі план бюджетних надходжень було виконано завдяки тому, що підприємців змусили сплатити податки авансом...

— Це говорить народний депутат Ксенія Ляпіна, яка іноді просто не орієнтується в ситуації. Є реальний бюджетний показник — переплата, яку формують авансові платежі з податку на прибуток (деякі бізнесмени йдуть на це за наявності зайвих обігових коштів), а також заборгованість з повернення ПДВ. З усією відповідальністю запевняю: у І кварталі показник переплати був не збільшений, а, навпаки, зменшений.

Чому ж зросла заборгованість держави з відшкодування ПДВ?

— Нагадаю, що в 2004 році ми її цілковито ліквідували і планували перейти на автоматичне відшкодування. У серпні 2006-го нам залишили близько 2 млрд грн боргів з ПДВ. Поки змінювалися команди, поки ми приступили до роботи, цей показник ще зріс. Чому? Тому що бізнес завжди перевіряє можливості держави. Він думає: «А чому не можна, якщо дають?». Аферисти завжди промишляли на відшкодуванні ПДВ і намагаються це робити, зокрема, здіймаючи гвалт у пресі. Але зараз ми повністю опанували ситуацію, і реалізація незаконних схем максимально ускладнена. За моєю інформацією, відповідні структури згортаються. Водночас, тільки-но виникає послаблення влади, махінатори відразу активізуються. Фактично зараз може початися новий раунд протистояння шахраїв з державою. Хоча в березні й квітні заявок на відшкодування ПДВ надійшло менше, ніж ми планували повернути, тобто заборгованість почала зменшуватися.

А ви знаєте, які саме структури промишляють на фіктивному поверненні ПДВ?

— У податкової адміністрації є інформація про компанії, у штатах яких по три працівники і через які прокручують колосальні кошти. Але я не готовий говорити про це докладно. Важливо інше — ми плануємо перевести платників ПДВ на електронну систему звітності. Відповідні зміни в законодавстві закладено в проект Податкового кодексу. Наша мета — зробити повернення ПДВ автоматичним, викорінити практику громіздкої і важкої системи податкових перевірок. Вона, стимулюючи корупцію, заважає і державі, і бізнесменам. У разі запровадження електронної системи звітності платники, заповнивши відповідну форму, передаватимуть її до податкової, яка зможе оперативно вирахувати координати розриву ланцюжка платників ПДВ і сконцентрувати зусилля міліції та аудиторів на перевірці відповідних структур. Добросовісні платники від цього не постраждають, а тільки виграють.

Як, наприклад, звітуватиме супермаркет, який щодня має справу з десятками тисяч платників ПДВ?

— Це технічне питання, яке відпрацює ДПАУ. Можливо, роздрібним  торговельним структурам справді не слід повідомляти про всі операції — достатньо показати підсумок... Запевняю, що уряд впровадження системи електронної звітності цікавить виключно з погляду боротьби з незаконним відшкодуванням ПДВ.

Хто гарантує, що податкова об’єктивно скористається інформацією про розриви в ланцюжках платників ПДВ, адже українські ФПГ працюють за схожими схемами?

— Ми спілкувалися на цю тему з власниками ФПГ і з’ясували, що всі великі компанії зацікавлені в боротьбі з незаконним відшкодуванням ПДВ. Для структур, які готуються вийти на IPO, дуже важливо добросовісно сплачувати податки і застосовувати прозорі схеми ведення бізнесу.

Чи спілкувалися ви на цю тему з керівництвом держпідприємств, наприклад, НАК «Нафтогаз України»?

— Результати перевірок Нафтогазу засвідчили, що в 2005-2006 роках у його системі активно реалізовували схеми повернення фіктивного ПДВ. Відповідні матеріали задокументовані податківцями, ревізорами КРУ і направлені до правоохоронних органів. Нафтогаз також повинен працювати прозоро... Чого ви посміхаєтеся?

Газ крізь сльози

 Якими були б політичні наслідки оприлюднення інформації про прострочену дебіторську заборгованість НАК та її дочірніх структур?

— Вимкніть, будь-ласка, диктофон. (Називає суму проблемної дебіторської заборгованості станом на 2000 рік. — Ред.) Сім років тому, коли я очолив НАК, компанія була у значно гіршій кондиції, ніж зараз. Нафтогаз працює, навколо нього немає шуму, і це, враховуючи наслідки газової політики урядів Тимошенко і Єханурова, вже добре. Так, у нас є труднощі — незадовільним є управління процесом обслуговування та повернення кредитів, існують проблеми з розрахунками за поставлений газ, але їх можна вирішити. Так само можна перейти до прямого постачання газу до країни, знизити ціну на технічний газ, який використовує українська сторона при транспортуванні російського газу до Європи, підвищити транзитний тариф... Але всі ці питання не можна вирішувати на майданах, для їх розв’язання потрібна кабінетна тиша.

Чому всі ці питання, які стали підгрунтям передвиборчої кампанії Партії регіонів, досі не вирішено?

— Потрібен час. Колись мені доводилося налагоджувати відносини з Туркменістаном, тоді нашим фахівцям просто не відкривали туркменські візи. В української сторони було море боргів, росіяни звинувачували нас у несанкціонованому відборі газу тощо. Але з часом ситуація вирівнялася. Юрій Бойко, повірте, недарма більшість робочого часу перебуває у відрядженнях. Думаю, незабаром матимемо позитивні зрушення у наших відносинах з Газпромом.

Газпром публічно заявляє, що готовий продавати газ Україні напряму за ціною $230 за тис. кубів і претендує на контроль над українською ГТС. Що може змусити росіян піти на поступки?

— Ціна на газ, який купує Україна, була б іншою, якби у НАК «Нафтогаз України» були обігові кошти. Відповідно наше завдання — не сперечатися з Газпромом, а стабілізувати ситуацію у себе вдома. Це зробити непросто, адже НАК втратила ринок промислових споживачів.

СЕЗ у законі

 Коли і які спеціальні економічні зони ви відновите?

— Міжнародні правила функціонування СЕЗ закладені в проекті Податкового кодексу. Ми передбачили можливість надання податкових кредитів суб’єктам спецзон, оформлення дворічними векселями зобов’язань зі сплати ПДВ при імпорті інвестиційного обладнання тощо. Тобто держава врахувала негативний досвід роботи спецзон і чітко прив’язала пільги суб’єктів СЕЗ до їхньої основної діяльності. Норми виписано достатньо пристойно, тож митних дірок і можливостей для податкової оптимізації, якими колись користувалися шахраї, більше не буде.

Чому ви в цьому впевнені? Норми, про які ви говорите, суперечать нормам законів про конкретні СЕЗ, а базовий закон гарантує суб’єктам спецзон збереження пільг у повному обсязі.

— Ви маєте рацію, принаймні суб’єкти двох СЕЗ користуються пільговим податковим режимом на підставі судових рішень. Але і податкова, і митники докладають максимум зусиль, щоб таких судових рішень було якомога менше. Проблему буде вирішено, якщо парламент прийме нову редакцію закону про СЕЗ, над якою зараз працює Мінекономіки.

Чи відомо вам про те, що програш судів суб’єктам спецзон став своєрідним бізнесом?

— Ви про що?

Скільки платять чиновникам, аби вони не приходили на відповідні судові засідання?

— Не можна безпідставно звинувачувати кого завгодно і як завгодно, особливо у засобах масової інформації. Якщо у когось є докази злочину, скоєного державним службовцем, вони мають бути передані правоохоронним органам. Після того як такі факти буде підтверджено і доведено судом, має відбутися їх публічна оцінка. Так роблять у всіх цивілізованих країнах. Якщо ми ідентифікуємо нашу державу як європейську, то саме таких процедур необхідно дотримуватися.

Чи означає це, що держава, яка начебто скасувала пільги суб’єктам спецзон, просто не здатна довести свою правоту в суді?

— Принаймні ми не знаємо про факти корупції при прийнятті тих чи інших судових рішень. І в податковій, і в митниці є підрозділи, відповідальні за чистоту рядів цих відомств. Не думаю, що хтось дозволяє собі робити системний бізнес на програші судів бізнесменам. Нинішній політичний устрій України, попри всі конфліктні ситуації, сприяє прозорості влади.

Усе ж таки — скільки СЕЗ уряд планує відновити?

— Це питання — компетенція міністра економіки Анатолія Кінаха.

Надія невмируща

 Скільки бізнес-проектів, реалізація яких неможлива без залучення кредитів під держгарантії, розглядає Мінфін?

— Держгарантію вже отримав Укравтодор. Нещодавно Міністерство транспорту і зв’язку направило на наш розгляд ще один проект — закупівлі вагонів... Загалом підприємство, яке претендує на держгарантії, має підготувати ТЕО проекту, бізнес-план, узгодити його з галузевим міністерством (у разі потреби — ще й на рівні місцевої влади), потім — проект розглядають Мінфін і Мінекономіки, далі — його затверджують на засіданні уряду і направляють до Верховної Ради для ухвалення остаточного рішення. Практика надання держгарантій попередніми урядами була просто ганебною. Зобов’язання бізнесменів не завжди оформлювали належним чином, що дозволяло їм перекладати власні борги на державу. Відповідно ми вирішили не надавати держгарантій комерційним установам, а держпідприємствам надаємо лише з огляду на те, що вони не можуть використовувати майно як заставу.

Податковий кодекс, у разі його прийняття, суттєво ускладнить життя спрощенцям. Навіщо їх зобов’язали сплачувати податок в 1% від обороту і регулярно готувати звітність?

— Ніхто нікому нічого не ускладнює. Для спрощенців запроваджується полегшений варіант обліку. Але це потрібно зробити: якщо ми визначили межі, в яких мають працювати спрощенці, то повинні контролювати, чи не перевищують їхні обороти встановленої межі. Інакше спрощену систему оподаткування використовуватимуть не за призначенням, з метою оптимізації платежів. Це стара тема, на обговорення якої краще не витрачати час.

Ви очолюєте міжвідомчий тендерний комітет, на який, зокрема, покладено завдання завершити реформування системи держзакупівель. Які проекти рішень вже підготовлено?

— Комітет почав працювати, ми збираємося щотижня, після засідань у нас не залишається нерозглянутих питань. У сфері держзакупівель справді є чимало проблем, які, сподіваюся, нам вдасться розв’язати.

Про які проблеми йдеться на засіданнях комітету?

— Вони добре відомі і замовникам, і учасникам тендерів.

Нагадайте, будь-ласка.

— Йдеться про монополізацію розміщення тендерних оголошень в інформаційних системах. Монополісти, як відомо, схильні диктувати ціни і нав’язувати непотрібні послуги. Це, зрештою, впливає на вартість держзакупівель. Розв’язання цієї проблеми є для нас першочерговим завданням.

Чи не дивує вас те, що згідно з останніми змінами до закону про держзакупівлі громадська організація отримала право безперешкодного доступу до документації учасників торгів? Що їх зобов’язують на платній основі друкувати інформацію про себе у тендерних каталогах?

— Ми розглядаємо й ці питання. Чинний закон про держзакупівлі вступив у дію в березні, до цього діяв ще гірший варіант, прийнятий у 2005 році... Загалом усі зміни до цього закону проводили під гаслами «Геть корупцію!» З одного боку, її начебто спробували здолати, з іншого — наштовхнулися на неї в іншому варіанті. Але я вірю в те, що ми вирішимо всі проблеми у цій сфері.       

Розмовляли Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ, «Контракти»

Круглі трієчники

Експертна рада Контрактів оцінила роботу опозиції у квітні за п`ятибальною шкалою і такими критеріями:

  • Конструктивність

    Ініціативність Послідовність Принциповість

Які бали отримали БЮТ, Наша Україна і Народна самооборона – читайте в діловому тижневику Контракти.

Шлях золота

На світовому ринку золота – нечуваний бум. За останні чотири роки ціни на благородний метал підскочили майже втричі, на стільки само розбагатіли акціонери видобувних компаній. В Україні власний видобуток золота практично відсутній. Але заробляти на золоті можуть і українці – як старателі, так і населення, докладніше про це читайте в діловому тижневику Контракти.