Правда про користь вина i про шкідливість пияцтва

«Алкогольна» тема, безумовно, цікава багатьом українцям. Це Володимир Великий визнавав любов русів до спиртних напоїв. Тисячоліття, яке минуло з тих часів, здається, лише посилило цю тягу. Пропонуємо читачам поглянути на проблему алкоголю під неочікуваним кутом – з точки зору Православної церкви.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри!

Вино, як і усе, що створене Богом для нашої користі, є добро, бо «всяке творіння Боже добре, - говорить апостол Павло, - і ніщо не погане, коли приймається з подякою» (1 Тим. 4, 4). І в книзі Буття пишеться: «І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре» (Бут. 1,31). «Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно, що за життя без вина? Воно створене для веселощів людям. Відрада серцю і втіха душі - вино, споживане вчасно й помірно», - говориться у книзі премудрості Ісуса, сина Сирахового (Сир. 31-33).

Вино, вживане в міру, веселить сумного і підкріплює немічного. Тому і до святого Тимофія апостол Павло писав: «Надалі пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг» (1 Тим. 5, 23). В іншому ж посланні той самий апостол пише: «Не впивайтеся вином» (Еф. 5, 18). Бо одна справа - пити вино, інша - упиватися вином. До пияцтва призводить не саме вино, а - нестримане серце, неробство, часті бенкети, компанії, надмірні частування, спілкування зі злими і розбещеними людьми. Від частого й посиленого винопиття народжується погана звичка, що переходить у пристрасть.

Пияцтво буває причиною багатьох гріхів. Воно породжує сварки, бійки з наступними кровопролиттями і вбивствами, ґвалтування жінок, лихослів'я, блюзнірство, ганьбу, надокучливість і ображання близьких. Пияцтво привчає брехати, лестити, грабувати і викрадати, щоб було за що задовольнити свою пристрасть. Воно розпалює гнів і лють. Пияцтво призводить до того, що люди валяються у багні, як свині, - одним словом, робить людину твариною, словесного - безсловесним.

У п'яниці змінюється не тільки внутрішній стан, але й зовнішній вигляд. Неприємно бачити п'яного чоловіка, а особливо п'яну жінку. Святий Іоан Золотоустий говорить: «Диявол нічого так не любить, як розкіш і пияцтво, оскільки ніхто так не виконує його волю, як п'яниця».

П'яна людина здатна на будь-яке зло, піддається всіляким спокусам. Той, хто пригощає вином п'яницю, сам стає учасником усіх його беззаконь, оскільки твереза людина не здатна вчинити те, що робить п'яний. Якщо у тверезої людини жевріє хоч мала іскра розуму, то у п'яної вона зовсім гасне. Якщо тверезого і вабить іноді потяг до беззаконня, то совість його повстає і відводить від цього. У п'яної людини похіть перемагає, а совість слабне. Жінки-п'яниці приносять шкоду не лише собі, але й своїм невинним дітям, тому що порок пияцтва через гени передається прийдешньому поколінню.

Пияцтво паралізує волю людини, доводить її до такого стану, що вона не може самостійно звільнитися від цього пороку. Часто трапляються випадки, коли алкоголіки у непритомному стані вмирають без надії на спасіння. За цю загибель душі удаваний благодійник, який пригощав алкоголіка, буде осуджений Богом, тому що той, хто відкриває дорогу до загибелі людини, стає винуватцем цієї загибелі.

Пияцтво буває причиною не тільки душевних, але й фізичних страждань. Воно віднімає у людини здоров'я і спричиняє численні хвороби. Написано у Біблії: «Проти вина не показуй себе хоробрим, бо багатьох погубило вино» (Сир. 31. 29). Пияцтво призводить до убозтва і злиденності. «Працівник, схильний до пияцтва, - не розбагатіє» (Сир. 19, 1). Вино віднімає славу і добре ім'я, призводить до неслави і ганьби.

П'яниця руйнує сім'ю, приносить страждання дітям, батькам і друзям, а у ворогів викликає усмішку. Яку б посаду не обіймав п'яниця, він приносить суспільству багато бід.

Юним не можна дозволяти пити нічого хмільного, тому що юні швидше звикають до пияцтва ніж дорослі; і чого вони навчаться в юності, до того матимуть пристрасть все життя. Не можна дозволяти їм товаришувати з п'яницями і розпусниками. І досягнувши зрілості, без потреби не слід пити вина. Не можна забувати, що від цієї згубної пристрасті важко звільнитися. І багато людей від неї гине душею і тілом.

Від пияцтва необхідно лікуватися. Проте, як свідчить медицина, п'яницю можна вилікувати тільки у тому випадку, коли він сам того забажає і докладе до цього всіх зусиль. Якщо ж воля п'яниці настільки ослабла, що він не здатний примусити себе відмовитися від вина, медицина йому не допоможе. У таких випадках єдиною надією на порятунок від пороку пияцтва залишається Бог. Треба прикликати в молитвах всесильну допомогу Божу.

У «Троїцьких листках» описується випадок, що трапився з якоюсь Марією Гордієвою. Вона розповідала наміснику Троїце-Сергієвої лаври архімандриту Крониду про себе таке: «Мій чоловік, - говорила вона, - після одруження не припиняв вести нетверезе Життя. Весь вільний час він проводив у п'яних безумних оргіях. Одного разу, перебуваючи у невимовній скорботі, що доходила до відчаю, я сиділа одиноко у своїй кімнаті і вирішила прикликати на допомогу преподобного Сергія Радонезького. Я палко молилася йому, сльози лилися потоком. Раптом бачу: вся кімната моя осяялася неземним світлом. У цьому світлі йде до мене предивний старець невимовної духовної краси і доброти... Підійшовши, він по-батьківськи тепло сказав мені: «Заспокойся, раба Божа Маріє! Молитва твоя почута, і твій чоловік більше нетверезим до тебе не прийде». Я вклонилася йому в ноги. Він мене благословив і став невидимим. Через кілька хвилин після цього видіння пролунав у нашій квартирі різкий дзвінок. Я відчинила двері і побачила чоловіка. Але він зовсім не був таким буйним, яким приходив раніше. Увійшовши до передпокою, він опустився переді мною на коліна, заридав і став просити у мене пробачення за своє безумне життя і муки, заподіяні мені. Після цього він-зробився невпізнанним, зовсім тверезим і достойним. Тридцять п'ять років нашого подальшого подружнього життя я прожила з ним у мирі і злагоді».

Так, браття і сестри, слізна щира молитва врятувала людину від пороку пияцтва. Хто страждає від цієї пристрасті, той повинен докласти всіх зусиль: мобілізувати свою волю, використати медицину, а головне - звернутися із сердечною молитвою до Бога, і Господь врятує від пияцтва.

Амінь!

Патріарх ФІЛАРЕТ