НСНУ та ПР запропонують Морозу крісло прем’єра
Голова правління Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, 36 років, говорить про кандидатури на посаду наступного глави уряду.
Чи стане прем’єром хтось із ”великої трійки” — Янукович, Тимошенко чи Єхануров?
— Янукович реальним кандидатом не є. За будь-якого формату коаліції він не був би компромісною фігурою. Занадто одіозний — такий не може очолювати нормальний уряд. Він хоч і набрав багато голосів, але для більшості населення — дуже великий подразник.
Отож найреальнішими претендентами є Юлія Тимошенко і Юрій Єхануров. Причому це — кандидати-протилежності. Зокрема, Тимошенко є яскравим зразком суспільних очікувань. Вона — безумовний лідер симпатій. І Тимошенко це знає та вміє цим користуватися. Це її козир.
Але багато хто вважає, що вона занадто радикальна...
За прем’єрства Тимошенко насправді може відбуватися дуже багато якісних змін щодо повернення, умовно кажучи, справедливості. Це означатиме до певної міри непопулярні для бізнесових та політичних еліт кроки: реприватизаційні процеси, розкриття корупційних схем. Але це те, що популярне серед населення і може привести до морального очищення влади. Правда, водночас може вдарити по економіці. Та потрібно пам’ятати, що без морального очищення суспільство просто не може рухатися далі.
Чим Єхануров відрізняється від Тимошенко?
— Юрій Єхануров є прикладом спокійного, поступального розвитку. Разом з тим його прем’єрство несе небезпеку стагнаційних процесів. Його схема — міняти, нічого не міняючи. Це ілюзія змін. З таким типажем прем’єрів, за винятком тієї ж Тимошенко, Україна жила постійно. Це не призводить до великих конфліктів у суспільстві, але й відставання від Європи посилюється.
Тимошенко — це дуже великий ризик. Але й принаймні шанс щось у цій країні кардинально змінити.
Зараз багато говорять про якогось компромісного прем’єра...
— Це загроза поступового сповзання вниз. Бо компроміс — це рівновага між уже існуючими елітами. Знову ж таки — бажання нічого не змінювати.
І хто може стати такою компромісною фігурою?
— Про компромісну постать можна говорити лише у випадку ”великої” помаранчево-блакитної коаліції. Таким прем’єром може стати і Анатолій Кінах, і Юрій Єхануров. Дуже великі шанси має Олександр Мороз.
Річ у тім, що для ”великої” коаліції у складі Партії регіонів та ”Нашої України” голосів вистачає. Але такому союзу потрібне буде якесь нормальне виправдання. І тому дуже важливо залучити Соцпартію та Олександра Мороза. Бо тоді до коаліції входитимуть дві частини помаранчевого табору. І відступник уже не той, хто увійшов в коаліцію, а той, хто цього не зробив. Тимошенко вже запропонувала Морозу посаду голови Верховної Ради. І для залучення соціалістів до союзу ”Нашої України” і Партії регіонів потрібна вагоміша пропозиція — крісло прем’єра.
Але поки що найбільші шанси на прем’єрство має все ж таки Тимошенко?
— Так. Але її намагатимуться обтяжити безліччю письмових угод, які унеможливлюватимуть кроки вправо чи вліво. Не даремно ж спочатку Роман Зварич, а потім і Віктор Ющенко говорили про документ на 150 сторінок. ”Наша Україна” запропонувала дуже складну схему керівництва коаліцією на чолі з Ющенком як керівником Вищої ради.
Тоді він зможе говорити про уряд Тимошенко як про свій власний?
— Ющенко не дозволить, щоб Тимошенко його затіняла. Втім, навіть якщо Юлію Володимирівну і призначать главою уряду, то зі сподіваннями на її недовге прем’єрство.
Павло Булгак, «Газета по-українськи»