13 ноября • обновлено в 20:28
МоваЯзык
Главная Блоги

/ Новости расследований

Петро Порошенко: «Прем’єр Тимошенко небезпечна для економіки та демократії»

128

— Петре Олексійовичу, рада НСНУ ухвалила рішення про формування «помаранчевої» коаліції. Чи не могли б ви прокоментувати це рішення, враховуючи думку багатьох аналітиків, які небезпідставно вважають, що «помаранчева» коаліція — це самообман, оскільки конфлікт, закладений між її учасниками, рано чи пізно призведе до внутрішнього вибуху?

— Я можу стверджувати, що силою, яка поховає «помаранчеву» коаліцію, достеменно буде не «Наша Україна».

— Між ейфорією Майдану і сьогоденням теж був час неоднозначних відносин між «Нашою Україною» та БЮТ, між особисто вами й особисто Тимошенко... Цього ж не можна заперечувати, ні викреслити, ні забути.

— На мій превеликий жаль, система порожніх технологічних обвинувачень, зроблених на нашу адресу в односторонньому порядку, знищила не лише нас, вона знищила всіх. У тому числі й тих, хто це робив, і тих, на чиє замовлення робилося... Боротьба зі своїми партнерами безслідно не минає. Рано чи пізно, але доля покарає за це. I щоб розірвати це замкнене коло, ми (читай — «Наша Україна») готові почати з чистої сторінки, все — tabula rasa.

Серед «помаранчевих» немає переможців і переможених. Переможцем кампанії є Партія регіонів, решта зайняли друге, третє місця і так далі.

— Як вирішувати системні проблеми бачення розвитку країни між блоком «Наша Україна» та Блоком Юлії Тимошенко?

— Це не нерозв’язне.

— Тобто?!

— Ми не готові поступатися з принципових питань. Ми вважаємо, що коаліція може бути створена для виконання програми Президента, а в цій програмі чітко розписано, як і куди повинна рухатися країна.

...Для початку треба говорити не про кандидатуру міністра, прем’єр-міністра або спікера, а треба говорити про принципи. Я не хочу починати діалог із політичною силою, яка говорить: мовляв, люди, давайте, ми з прем’єр-міністром визначимося, а там ми на все згодні. Отже, або народ України, або політичну силу вважають ідіотами. Або друга позиція: люди, ми зробимо вам честь тим, що ми взагалі очолимо коаліцію, а ви маєте один варіант: швидко здатися та підтримати всі наші пропозиції. Вибачте, але ми не перебуваємо і, запевняю вас, не перебуватимемо у становищі політичної сили, яка капітулювала. Ми впевнені, що без «Нашої України» більшість у Верховній Раді створити не-мож-ли-во. I всі без винятку політичні лідери повинні зрозуміти це та стримати свої амбіції.

— Повернімося до програмних позицій. Чи згодна «Наша Україна», наприклад, на денонсацію газових угод?

— Це — дурниці! Про що ви говорите? Яка денонсація газових угод? Є абсолютно об’єктивна та здорова вимога: ліквідація посередника, який, як лиха доля, переслідував Україну з 1996 року, від початку нашої незалежності, та досяг свого апогею за часів прем’єра Лазаренка та посередника Тимошенко як голови ЄЕСУ. Вони створили цю порочну систему в економіці України, що фактично не дозволяла промисловості України стати конкурентоспроможною, і, на жаль, вона не ліквідована й донині.

— Дуже цікаво побачити, як коаліція соціалістів і «Нашої України» голосуватиме за продаж землі.

— Нормально голосуватиме, без збоїв.

— Звідки така впевненість? Адже непродаж землі — програмна мета СПУ, чому ви думаєте, що «Наша Україна» від своїх цілей не відступиться, а решта — можуть?

— Та ніхто не має наміру зазіхати на програмні цілі СПУ! Одна справа — сільськогосподарська земля, з продажем якої на цьому етапі, допускаю, треба зачекати. Iнша — продаж земельних ділянок на території населених пунктів, що давно й успішно відбувається, але кулуарно. Свого часу комісія Ради національної безпеки й оборони з питань землекористування лише за два місяці роботи розкрила 80 тисяч гектарів землі на мільярди доларів! Ми забрали ці земельні ділянки, повернули їх у заповідники без гучних заяв, піару та скандалів. I я знаю, що сьогодні ми можемо абсолютно спокійно виходити на земельні аукціони, які, зокрема, ефективно може проводити Фонд державного майна, очолюваний представником Соціалістичної партії Валентиною Семенюк.

— Коаліція повинна визначитися з кандидатурою прем’єра. Хто б це міг бути, на ваш погляд?

— ...Я, безумовно, за «помаранчеву» коаліцію, альтернативи їй немає. Але перебування Юлії Володимирівни на посаді прем’єр-міністра небезпечне для економіки держави та для демократії.

— Небезпечне навіть за чітко виписаних документів у рамках коаліції?

— У будь-якому форматі.

— Де логіка? Адже якщо Юлія Тимошенко стає прем’єром, вирішуються щонайменше дві проблеми «Нашої України». По-перше, Тимошенко не йде в опозицію. По-друге, за нинішнього бюджету жоден прем’єр не зможе ввійти в історію як економічний геній. Отже, з’явиться надія, що рейтинг Юлії Володимирівни завалиться.

— Нас не цікавить рейтинг Тимошенко, тим паче, що ми розуміємо: завалиться не Тимошенко, завалиться економіка України. I я не аплодуватиму та не радітиму, що під уламками економіки опиниться якийсь політик. Для мене це не є рівноцінною жертвою.

— Тоді навіщо «помаранчева» коаліція? Яке політичне завдання, з погляду вашої партії, вона вирішує?

— Справа в іншому. «Помаранчеву» коаліцію треба формувати, оскільки на неї існує запит суспільства. При цьому важливі не люди, які очолять рух, а сам рух.

— Хто ще в «Нашій Україні» вважає, що «помаранчева» коаліція можлива за умови: Тимошенко — не прем’єр?

— Усі.

— Тобто ви дієте за принципом «не дає, а дражниться»? Ви за «помаранчеву» коаліцію, але на таких умовах, на яких Тимошенко ніколи в неї не ввійде?

— Чому? Якщо «помаранчева» коаліція — це а) проблема працевлаштування і б) дерибан портфелів, то нехай не входить. Якщо ж «Наша Україна» ухвалить таке рішення, то я не хочу і не буду в цьому брати участь.

— Адже саме ваша партія вустами Романа Безсмертного першою заявила, що та сила, яка переможе, висуне кандидатуру прем’єра. До речі, це слова вашого партійного керівника.

— Я доволі самостійний політик. Роман Безсмертний є головою ради партії, я — член ради партії. У нас демократична процедура прийняття рішень. I партія не приймала такого рішення. Ми пропонували під час виборчої кампанії підписати меморандум, протокол про наміри. Його не підписали. Сьогодні в ньому немає необхідності.

— Але ж необхідність у коаліції залишилася. Як ви все-таки її створюватимете?

— Ми запропонували створити робочі групи з трьох сторін, які приймуть програмну угоду з усіх питань — земля, житлово-комунальна реформа, військова реформа, зовнішня політика, економічна політика, податкова реформа, пенсійна реформа. Не дерибан: шапку по колу — і хто яке міністерство витягне. Зупиніться! Відійдіть від цього. Це не має нічого спільного з тим, що обіцяли виборцям.

— Допустимо: «помаранчева» коаліція, Тимошенко не стає прем’єром. Чи означає це, що вона має право домовлятися з усім парламентом про запуск процедури імпічменту?

— Тимошенко в політиці має право на все. Що вона хоче робити, те вона й робить. Вона себе нічим не обмежує.

— Навіщо тоді коаліція?

— Коаліція — хіба це обмеження прав? Коаліція — це домовленості й відповідальність за їхнє порушення. Політична відповідальність — це вихід із коаліції. Якщо принципи коаліції не дотримуються «Нашою Україною», Блок Юлії Тимошенко має право вийти з коаліції. Якщо ці принципи коаліції не дотримуються Блоком Юлії Тимошенко, ми маємо право вийти. Тоді переформатується коаліція. Не зможе сформуватися — будуть дострокові вибори. Все. Абсолютно нормальний демократичний механізм. I народ дає оцінку: хто що зробив, хто куди пішов, хто як повівся в цих умовах. Я хочу тричі наголосити на тому, з чого почав. «Наша Україна», хоч як би того хотіла Юлія Володимирівна, не буде виключена з коаліції. Хай би що вона говорила на прес-конференціях, «Наша Україна» за «помаранчеву» коаліцію. «Наша Україна» не домовляється з «Регіонами».

— Якщо ця коаліція не буде створена, ви особисто хотітимете розпуску парламенту?

— Я не хочу випереджати подій. Я вважаю, що в умовах, коли існуватиме реальна загроза розпуску парламенту, політичні сили знайдуть можливість стримати амбіції та шукати компроміс. Оскільки поки що пошуком компромісів ніхто не займається, робоча група не працює. Зараз у нас триває такий діалог: «Панове, ось є Тимошенко — прем’єр-міністр, і Турчинов — силовик, усі сюди». Зачекайте! Адже Турчинов займався прослуховуванням, знищенням справи Могилевича... Але в БЮТ зациклилися і стверджують: є прем’єр і є голова СБУ — і все, а хто проти — той корупціонер, негідник, непрофесіонал, злодій, зрадник, ночами ріже немовлят і п’є їхню кров...

Ще раз повторю: або ми домовляємося про принципи, а не про посади, або ми не домовляємося. Юлія Володимирівна почне шукати з Партією регіонів компромісів? Скатеркою дорога. Але тоді хай бере на себе відповідальність. Якщо народ її підтримає, то це буде справедливе політичне рішення. Точніше, логічне завершення публічної риторики Блоку Юлії Тимошенко.

— Чуття Порошенка-політика підказує, що Литвин ще гравець після 26 березня чи вже ні?

— Я не хочу використовувати термін «гравець» щодо Литвина. Я завжди казав, що я бачив ту роль, яку Володимир Михайлович Литвин вiдіграв у мирному розвитку революції. Мало хто про це знає, але це був вчинок мужньої людини. Без парламенту зробити легітимним волевиявлення народу мирним шляхом було неможливо. Без Литвина це би не відбулося. Звідси робимо висновок — без позиції Литвина не було б помаранчевої революції.

— I Президента Ющенка? — Помаранчевої революції. Президент Ющенко був би. Були б просто інші вибори.

Ты еще не подписан на наш Telegram? Быстро жми!

Автор